ЯК ДІЯТИ ЛЮДИНІ УПОВАЮЩІЙ НА ПРОМИСЕЛ БОЖИЙ - Православне вчення про Промисел Божий

Промисел Божий, що поширюється на увесь видимий світ, поза всяким сумнівом, простирається й на людину, як мешканця цього світу. Всеблагий Творець благоволить виявляти й особливий промисел про людину. "Погляньте на птахів небесних, що не сіють не жнуть, не збирають у клуні, та проте Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато варт ніші за них? І про одяг ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, - не працюють, ані не прядуть. А я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, - скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!" (Мф. 6, 26. 28-30). Нам потрібно виконувати прості християнські обов'язки свого становища, приймати зі смиренністю свій хрест і з вірою й любов'ю покорятися волі Провидіння у всьому, що доводиться робити й перетерплювати. "Усе, що потрібне для життя та побожності, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою і чеснотою" (2 Петро. 1, 3). Для цього Господь дарував нам всі Божественні сили, за допомогою яких ми можемо всі стріли лукавого розпалу загасити (Еф. 6, 16). Християнин повинен твердо знати, що Бог ніколи не попускає дияволу спокушати нас більш, ніж ми понести можемо. "...але вірний Бог,- писав коринфським чадам своїм св. апостол Павло, - вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж ви можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її" (1 Кор. 10, 13). І як не багато дозволяв Господь дияволу спокушати раба свого Йова, але попри все те знав межу діям злісного спокусника. "І сказав Господь до сатани: "Ось усе, що його, - у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки!" (Йов. 1, 12).

Уповаючи на Господа, людина може просити в Нього всіх тих благ, які потрібні для нормальної життєдіяльності: своєчасних дощів, сонячного тепла, достатку плодів земних. Просити рятування від всіх тих зол, які осягають нас у зовнішній природі: від граду, загибелі, потопу, вогню, смертоносної виразки, і інших. Не засмучуватися посеред всіх небезпек, які б не загрожували нам розлютовані стихії світу фізичного, а покладати свою надію на Промисел Божий. "Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий. Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтеся: вартніші ви за багатьох горобців!" (Лк. 12, 6-7; 21, 18). Однак не потрібно піддавати себе навмисно й нерозумно яким-небудь небезпекам в тому переконанні, що Бог, на якого ми надію покладаємо, дивом врятує нас від усякого зла: це значило б спокушати Бога, "Ісус відказав йому: Ще написано, не спокушай Господа Бога Свого!" (Мф. 4, 7), значило б вимагати, щоб дії Нескінченно-Премудрого, що не марнує чудес своїх дарма, підкорялися нашому капризу й невігластву. "Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противляться, самі візьмуть осуд на себе" (1 Рим.13, 2).

А людині, що сумнівається чи буде та чи інша її справа відповідати волі Божій на думку святителя Іоанна Тобольського необхідно розкрити перед Господом своє серце зі словами: "Господи! Якби я виразно знав, що Тобі благоугодно, так зроблю те саме неодмінно й зробив би я, і тому я вірю, що Ти невидимо вкладеш у серце моє думку бажану Тобі".

Похожие статьи




ЯК ДІЯТИ ЛЮДИНІ УПОВАЮЩІЙ НА ПРОМИСЕЛ БОЖИЙ - Православне вчення про Промисел Божий

Предыдущая | Следующая