Соціальне душпастирство УПЦ КП під час Революції Гідності - Українська Православна Церква Київського Патріархату як реалізація принципу автокефальності в українському православ'ї

Соціальним служінням правомірно називати "суспільне служіння Церкви". Про те, що Церква має суспільне служіння говорить хоча б той факт, що вона має подвійну природу. Церква конкретно діє в певний період часу серед певного суспільства з його всіма проблемами та негараздами. Як ми знаємо "віра без діл мертва" (Як. 2:20) і от якраз діла віри, діла духовного та тілесного милосердя - це є те, що втілюється у конкретний час в певному соціумі. Ось це і є тим, що можна назвати суспільним служінням Церкви [39 с.457,564,321].

Українська Православна Церква Київського Патрірхату взяла безпосередню участь у подіях Революції гідності,-- національно-патріотичних, протестних акціях в Україні, передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

    11-го грудня 2013 р., після чергової спроби застосувати силу для "зачистки" Євромайдану, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет підписав Заяву, у якій наголошено на неприпустимості таких дій влади та силових структур: "Застосування сили для обмеження конституційних прав громадян на свободу мирних зібрань і свободу висловлення своєї думки, чому весь світ став свідком цієї ночі, є неприйнятним. Існуюча політична та суспільна криза не має вирішуватися силовими засобами, які лише ведуть до зростання напруги. Наслідком силових дій може бути лише радикалізація протесту та сповзання нашої держави у повномасштабний громадянський конфлікт... Судові рішення не можуть вважатися достатньою умовою для вчинення, особливо під покровом ночі, силових акцій, спрямованих на обмеження конституційних прав на свободу мирних зібрань і свободу висловлення думки. Не слід забувати, що і розп'яття Господа Ісуса Христа, і страта мучеників давнього та нового часу, і численні репресії XX століття також відбувалися за рішенням судів - але це не зробило беззаконня законним.. Звертаючись найперше до представників держави, але також і до учасників громадянських акцій, закликаю всіх не чинити насильства. Пам'ятаймо, що за всяке слово і всяку дію, за неправду, за насильство і пролиття крові кожен особисто дасть відповідь перед Богом. Зло ніколи не залишиться без покарання, а добро і миротворчість будуть винагороджені" [40 с.3]. 21 січня, після штурмів 19-го та 20-го січня, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет підписав Заяву, у якій закликав пам'ятати про особисту відповідальність: "... Замість діалогу відбувається ескалація насильства. Все розпочалося з побиття міліцейськими загонами учасників мирної акції на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада минулого року. Незважаючи на заяви та обіцянки, розслідування цього побиття досі не завершене, винні не притягнуті до відповідальності....Три останні дні у центрі Києва палає вогнище відкритого силового протистояння, пролилася кров, є важко поранені. Це - плід відсутності мирного діалогу, наслідок глухоти влади до вимог протестуючих. Суспільство наближається до межі, за якою - громадянська війна. Тому Церква закликає Президента, як главу держави, і опозицію невідкладно розпочати прямі, і що найважливіше - плідні переговори для досягнення виходу з кризи. Я звертаюся до тих, хто сьогодні стоїть по обидва боки конфлікту, до протестуючих і до озброєних представників влади, а також до тих, хто впливає на них наказами чи закликами: кожен з вас перед Богом відповідатиме за свої слова і дії, за пролиту кров і завдані каліцтва. Цієї відповідальності ніхто не уникне, від неї ніхто не буде звільнений! Категорично неприйнятними є заклики до екстремізму чи сепаратизму....Закликаю всіх віруючих молитися за Україну, за примирення ворогуючих, подолання міжусобиці. Переконаний, що з Божою допомогою наш народ пройде випробування цих важких днів, захистить і збереже соборну, незалежну і неподільну Україну. Писання свідчить, що у правді, а не в силі - Бог. Тому правда переможе, а відповідно переможе кожен, хто стоїть на боці Божої правди. Закликаю на весь український народ Боже благословення!"[41 с.2]. 20 лютого 2014 року Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату визначив припинити поминання влади за богослужінням, "враховуючи, що державною владою не були почуті неодноразові заклики Церкви до неї не застосовувати зброю проти народу, який обрав владу для служіння собі та Україні...". Також Синод постановив закликати владу негайно припинити застосування зброї проти українського народу та нагадати про особисту відповідальність перед Богом. Оскільки в Священному Писанні є настанова про необхідність піднесення молитви за владу, а за Конституцією України єдиним джерелом влади є український народ, постановили, на термін до наступного рішення Священного Синоду підносити молитви під час богослужіння за формулою: "за Богом бережену Україну нашу і український народ" [42 с.4].

Величезну роль у Революції гідності відіграв Михайлівський Золотоверхий монастир. У Києві, в ніч розгрому "Беркутом" та особами в цивільному євромайдану біля сотні його учасників заховалися за мурами Михайлівського Золотоверхого монастиря, що належить до Української православної церкви Київського патріархату. Потім монастир організував в храмі тимчасовий госпіталь [43 с.9].

У 2014 році В УПЦ КП запроваджено нову церковна нагорода - медаль "За жертовність і любов до України". Цією медаллю нагороджуватися люди, які проявили активну громадянську позицію, героїзм, самопожертву під час подій Революції Гідності, у захисті Батьківщини на Донбасі та в Криму, а також за волонтерську діяльність та допомогу Збройним силам, Національній гвардії, добровольчим батальонам та іншим військовим формуванням України [22 с.5].

Протягом останніх місяців в УПЦ КП діє відділ соціального служіння та благодійності. Займається питаннями допомоги переселеним особам з Криму та Донбасу, військовослужбовцям та постраждалим від російської окупації. Відділу соціального служіння і благодійництва задля того, щоб ефективніше надавати Кінець форми соціальне служіння і цей відділ пов'язаний з такою відомою благодійною організацією як "Карітас Україна". За словами Предстоятеля УПЦ КП, досі лишається проблема узаконення інституту капеланства, оскільки військові священики змушені діяти поза законом, надаючи допомогу бійцям та біженцям. Допомоги вимагають військові АТО і направлення священиків йде не лише у військові частини, а й силові структури. Київський Патріархат очікує, коли Верховна Рада України прийме закон про капеланство чи військових священиків [43 с.6].

Отже, Київський Патріархат безпосередньо надавав духовну і матеріальну підтримку під час Революції гідності. Суспільне служіння здійснював передусім через відділ соціального служіння та благодійності, опікувався наданням допомоги учасникам масових протестів. УПЦ КП підтримує євроатлантичний шлях розвитку України та її вступу у Європейський Союз.

Похожие статьи




Соціальне душпастирство УПЦ КП під час Революції Гідності - Українська Православна Церква Київського Патріархату як реалізація принципу автокефальності в українському православ'ї

Предыдущая | Следующая