ШАМАНІЗМ, ЯК ФОРМА РЕЛІГІЇ ПАТРІАРХАТУ - Родоплемінні релігії

Шаманізм (евенкійською мовою "шаман" означає несамовитий) - це віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу (шаманів).

Приміром, у якутів вважалося, що коли людина, захворіла, то її ніхто не може вилікувати, крім шамана. Шаман "лікував" за плату. В процедуру "лікування" входило виконання сукупності релігійних дійств: заклинання, пісні, танці, звернення до духів за допомогою, розмова з духом. Якщо після релігійного "лікування" організм перемагав хворобу, то слава приписувалася шаману, а якщо помирав - винним оголошувався злий дух, що вкрав душу хворого.

За яких історичних умов виник шаманізм? За часи патріархату з'явився додатковий виробничий продукт. Це означає, що люди почали виробляти більше, ніж було потрібно. У колективі виникла можливість утримувати тих, хто не займався продуктивною працею. Основними видами виробничої діяльності цього часу були скотарство і плугове землеробство, яке виникло на основі скотарства. Займалися цією працею чоловіки, оскільки вони мали мисливське знаряддя. Вирішальна роль чоловіка в господарському житті зумовила виділення його на перший план і в господарському управлінні. Можливість утримувати людей, які самі нічого не виробляють, і керівна роль чоловіка в суспільстві - ось дві основні особливості, які відбилися в шаманізмі.

Перша риса - поява професійних служителів культу. Вперше в історії релігії виникла група людей, які одержували засоби для існування, значною мірою, або й повністю, за рахунок відправлення релігійних обрядів, хоча в особі шаманів уже, по суті, з'явилося духовенство, церкви ще не було. Шамани не мали власної організації, підчинялися ватажкам роду і племені, виконували їх вказівки.

Друга - виділення в ролі головних об'єктів релігійного поклоніння так званих шаманських духів. З погляду людей того часу, ці духи служили шаману, виконували його різні доручення, помагали пізнавати таємниці, билися зі злими духами.

Третя риса - керівна роль чоловіка в релігії. Кількість духів - жінок зменшилася, і вони були витіснені на другий план духами - чоловіками.

Четверта - використання істеричних приступів як засобів виконання релігійних обрядів. У багатьох народів шамани входили в екстаз і доводили себе до приступів, симптомами яких були: судомні обличчя та порухи тіла, не відчування уколів, піна на вустах, втрата свідомості. Шамани в багатьох випадках були нервовохворими людьми.

П'ята риса - використання задурливих дій як засіб використання релігійних обрядів. Релігія виникла без будь - якої брехні. І лише на стадії шаманізму до несвідомого обдурювання додалося свідоме, яке стало водночас і засобом відправлення релігійних обрядів, і однією з додаткових причин збереження релігійності.

У народів Азії, Австралії та Америки, які й досить живуть в умовах, де зберігаються залишки первісного суспільства, шаманізм існує й дотепер.

Похожие статьи




ШАМАНІЗМ, ЯК ФОРМА РЕЛІГІЇ ПАТРІАРХАТУ - Родоплемінні релігії

Предыдущая | Следующая