Реінкарнація у буддизмі - Все про реінкарнацію

2500 років тому, коли буддизм тільки зародився, він увібрав у себе індуїстську віру в реінкарнацію. Попри те, що є дві різні течії буддизму, і у різних школах його практикують по-різному, більшість буддистів вірять у самсару - циклу перероджень. Самсара керується законами карми: гарна поведінка - добра карма, погана поведінка - погана карма. Буддисти переконані, що карма переходить разом із душею і є "зародком свідомості" в утробі матері. Між смертю і перенародженням є періоди, що звуться іноді "посеред", вони перемежаються із самсарою.

Як і в індуїзмі, буддизм розглядає неусвідомлену самсару як стан страждань, причина яких - бажання чогось швидкоплинного. Лише тоді, коли ми досягаємо стану повної байдужості, коли звільняємося від усіх бажань, ми можемо вирватися із самсари і досягти нірвани, спасіння. Буддисти вірять, що, аби досягти цього стану, треба слідувати восьмигранному або серединному шляху: моральність, духовна дисципліна, правильні зусилля, наміри, мовлення, поведінка, спосіб життя, пам'ять, зосередженість.

Будда Сіддгартха Гаутама навчав слідувати цьому шляху під час першої проповіді після просвітлення. Сіддгартха народився приблизно у 563 році до н. е. у країні, що сьогодні зветься Непалом. Його дитинство і молоді роки пройшли у розкоші й достатку. Подорослішавши, він вирішив пізнати не тільки матеріальне, але і духовне життя і став аскетом. Зрозумівши, що таке життя не наближає його до просвітлення, Сіддгартха вирішив спробувати серединний шлях - існування між багатством і бідністю. Невдовзі він досяг нірвани.

Звичайно, віра в реінкарнацію властива не лише релігіям Сходу. У наступному розділі ми дізнаємось про греко-римське розуміння переселення душ.

Реінкарнація у країнах заходу часів античності

Попри те, що реінкарнація є ключовим елементом багатьох східних вірувань, її вивчали і в античній Греції та Римі. Містичні вчення, які іноді переростали у секуляризовані братства, сповідували найрізноманітніші вірування у переродження. Деякі з цих релігій впливали і на філософські погляди відомих мислителів, наприклад, Платона.

Орфізм - популярне містичне вчення VII-VI ст. до н. е. Його послідовники вивчали писемні пам'ятки, що, напевно, належали Орфею, легендарному музиці. Вони вірили у душу, що здатна вистояти смерть і з'явитися знову в тілі людини чи тварини. Орфісти були певні, що душа - свята, а у тілі вона ув'язнена. Завдяки правильному образу життя (передбачає відмову від м'яса, вина і статеву стриманість), душа може потрапити до Елізіуму - раю після смерті. В іншому випадку душа потрапляє до пекла, де страждатиме. Але загробне життя не є вічним, тож через деякий час душа знову народжується, вже в новому тілі. Щоб завершити цикл перероджень, треба прожити три "правильних" життя.

Інтерес орфістів до смерті і життя після смерті вплинув на Піфагорійське братство, таємний орден, що існував у північній Італії. Філософ і математик Піфагор, засновник братства, вірив у те, що душа може інкарнувати у тіло як людини, так і тварини, тому був вегетаріанцем. Піфагорійці були певні, що душа зароджується серед зірок, але падає на землю і входить у людське тіло. Свої релігійні погляди учні філософа тісно пов'язували із вивченням астрономії, музики, і, звичайно, геометрії.

Платон також вважав, що душа постійно перероджується. Він уявляв наш світ як низку із сімох планетарних сфер і восьмої сфери із нерухомих зірок навколо Землі. За восьмою сферою знаходиться стан "святості", що й рухає світом. Душі прилітають з інших планет, спускаються на землю, єднаються з тілами, а потім увесь час намагаються звільнитися і знову піднятися до зірок.

У наступному параграфі ми дізнаємось про те, як до реінкарнації ставиться наука.

Не оглядайся. У міфах Орфей розглядається як визначний співець, чиї пісні та поеми зачаровували людей, тварин, навіть рослин й інші неживі предмети. Але коли його дружина Еврідіка померла від укусу змії, Орфей вирішив зачарувати бога, аби повернути її із царства мертвих. Він спустився до царства мертвих, зіграв Аїду на кіфарі, і так гарно, що бог підземного царства дозволив Еврідіці повернутися до життя. Але поставив одну умову: поки Орфей вестиме свою дружину підземеллям, він не повинен оглядатися. Коли пара майже досягла виходу ії царства душ померлих, Орфей обернувся, аби глянути на дружину, а побачив лише тінь, що відлетіла назад, до світу мертвих.

Похожие статьи




Реінкарнація у буддизмі - Все про реінкарнацію

Предыдущая | Следующая