Протестантизм, як різновид християнства Нового та Новітнього часу, Протестантизм - Розвиток протестантизму

Протестантизм

Тим часом протестантизм швидко поширювався Європою, внаслідок чого католицька церква втратила свій вплив у Англії, Германії та Швейцарії, де головною релігією став протестантизм. Деякі з правителів, щоправда, протестантами ставали з особистих причин. Так, англійському королю Генріху УІІІ, наприклад, потрібно було одержати дозвіл на розторгнення браку зі своєю дружиною Катериною Арагонською (до речі, дочкою Фердинанда Арагонського та Ізабели Кастильської). Він попросив у папи римського дозвіл на цей розвід, а коли той йому відмовив, Генріх УІІІ розірвав усілякі відношення з католицькою церквою. Сама ж церква спочатку не дуже серйозно віднеслася до всіх цих подій, але вже починаючи з середини 40-х років 16 століття вона перейшла у наступ.

Спочатку була реорганізована римська інквизиція, яка завзято почала діяти, спалюючи на вогнищах у Іспанії та Португалії всіх підозрюваних у протестантизмі. Але цього було замало - ідеї реформації все одно продовжувати завойовувати все нових і нових прихильників, тому у 1537 році за підтримкою папи було створено новий католицький орден - "Товариство Ісуса" (ієзуїти), головним завданням якого стали боротьба проти реформації, а також поширення католицької віри.

У ордені панувала жорстока дисципліна, яка передбачала повне підкорення членів ордену своїм керівникам.

Засновник його - іспанський дворянин Ігнатій Лойола - так характеризував відношення між членами ордену: "ієзуїт, - казав він - повинен коритися старшому, як труп, що його можна обертати в будь-якому напрямку".

Досягти ж своєї цілі ієзуїти намагалися, поширюючи ідеї католіцизму (впливаючи, як кажуть, на душі та думки людей), використовуючи при цьому найрізноманітніші політичні інтриги.

Таким чином, у 1545 році у відповідь на реформацію римська католицька церква розгорнула і свій рух, що отримав у історії назву контрреформації. Крім того, були прийняті ще й деякі інші міри.

Так, розуміючи, що церковні багатства бажали б захопити королі та князі, які вважали себе реформаторами, папа римський добровільно віддав більшість своїх прибутків тим правителям, які залишилися вірними католицькій церкві. А також, за рішенням так званого Триденського собору, було прийнято рішення про припинення продажу індульгенцій та церковних посад. Розкол між католиками та протестантами привів до виникнення багаточисленних релігійних війн в Європі. Гоніння як на католиків, так і на протестантів іноді приймали такий жорстокий характер, що деякі протестанти почали шукати інші місця для проживання, де б можна було відкрито сповідувати свою віру (тобто вірувати і здійснювати релігійні обряді так, як вони вважали це необхідним робити).

Так їх погляди привернув нововідкритий материк Америка, куди вони й почали масово відправлятися.

Похожие статьи




Протестантизм, як різновид християнства Нового та Новітнього часу, Протестантизм - Розвиток протестантизму

Предыдущая | Следующая