ПРОМИСЕЛ БОЖИЙ І ВОЛЯ ЛЮДИНИ - Православне вчення про Промисел Божий

У Господніх руках жереб наш, тобто доля наша. Як же розуміти цю долю, або жереб? За вченням Церкви, Господь кожному готує долю його в житті тутешньому, земному, і в майбутньому вічному бутті не безумовно, але на підставі передбачення, залежно від того, як буде поводити себе людина в час земного життя. Всупереч цьому вченню, серед багатьох людей поширена хибна думка про долю, чи фатум. Багато хто вірить, що долею для людини уготовані всі обставини життя і навіть усі вчинки й дії, і як вони уготовані, так обов'язково здійсняться, незалежно від нас та нашої волі. Таке твердження про долю запозичене в язичників. На жаль, ці хибні поняття про долю забобонні християни перенесли на Єдиного, істинного Бога, так що деякі з нас цим виправдовують свої тяжкі гріхи, посилаючись на волю Божу. Чи може щось бути нечестивіше цієї упередженої думки про Бога як про невблаганну долю, як про сліпу віру, що володарює світом? Істинно, без волі Божої і волосина з голови не впаде, але Він здійснює Свою волю, не порушуючи у людині її волі.

Свобода волі - дар Божий, котрий Господь зберігає навіть у злочинців. Господь дає людині на вибір життя і смерть, благословення і клятву (Сир. 15:14), і лише з власної волі людина може зробити вибір. Бог творить долю людини згідно з тим, що обирає вона сама і чого заслуговує. "Коли хочете і послухаєте Мене, блага землі будуть вам, а коли не хочете і не послухаєте Мене, меч вас поїсть" (Іс. 1:19-20). Винуватцем бідувань, якими Господь погрожує непокірним Йому людям, є не Сам Господь, а люди. Господь усім бажає добра, спасіння і не Він винен, якщо ми всупереч Його умовлянням, напоумленням ідемо шляхом загибелі. За забобонними уявленнями, доля, або фатум, невблаганна. Але про Бога Промислителя цього ніяк не можемо сказати. Його можна вблагати, як показують численні приклади Його милості до тих, хто звертається до Нього зі щирим проханням про помилування. У руках Господа наш жереб, і Господь завжди готовий полегшити його нам. Лише від нас і від волі нашої залежить право заслужити милість Божу.

Отже, промисел Божий не порушує волі людини. Святитель Ігнатій Брянчанинов так міркує про зло: "Через попущення Боже, по сваволі істот, з'явилося зло з усіма наслідками його; по попущенню Божому, по власній сваволі впали ангели, впала людина, не прийняли Бога й відступили від Бога".

"А яким чином промисел Божий, при всіх своїх рішеннях у моральному світі, не порушує волі духовних істот, цього хоча цілком пояснити ми не можемо, але до деякої міри можемо приблизитись до нашого розуміння: ...Нам відомо по досвіду, що й ми дуже нерідко своїми словами, рухами й іншими різними способами можемо підштовхнути своїх ближніх до тих або інших дій, можемо управляти ними, не обмежуючи однак їхньої волі: тим більш нескінченно - Премудрий і Всемогутній у змозі знайти засоби керівництва моральними істотами так, щоб від цього нітрохи не страждала їхня воля?". - пише митр. Макарій.

"Промисел Божий про істот виражається в тім, що Він зберігає їх, сприяє або попускає їм, і управляє ними. Коли Бог зберігає моральну суть істот, зберігає їхнє буття й сили; тоді, без сумніву, Він не обмежує їхньої волі: це ясно саме собою. Коли сприяє їм у добрі: також не обмежує волі, -- тому що діючими, тобто обираючими і роблячими який-небудь учинок, залишаються вони, а Бог тільки сприяє або допомагає їм. Коли Він попускає їм робити яке-небудь зло: ще менш обмежує волю, а тільки надає їй самії діяти, без Його допомоги, по своїй сваволі. Нарешті, управляючи моральними істотами, промислу Божому властиво направляє їх до тієї мети, для якої вони створені; але правильне вживання їхньої волі в тім і складається, щоб вони прагнули до останньої мети свого буття. Так само і керівництво Боже нітрохи не стискує моральної волі, а тільки допомагає їй у її прагненні до мети".

Похожие статьи




ПРОМИСЕЛ БОЖИЙ І ВОЛЯ ЛЮДИНИ - Православне вчення про Промисел Божий

Предыдущая | Следующая