ПРАВОСЛАВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОМИСЛУ БОЖОГО - Православне вчення про Промисел Божий

Промисл (або промисел) Божий (Провидіння; лат. Providentia) - діяльність Вищої істоти, що зберігає світ і направляє його до призначеної йому цілі буття, відповідно до релігійних уявлень.

За визначенням московського митрополита Філарета (в "Пространном христианском катихизисе"), промисел Божий є "безперестанна дія всемогутності, премудрості й благості Божої, якими Бог зберігає буття й сили творінь, направляє їх до благих цілей, усякому добру сприяє, а виникаюче через віддалення від добра зло припиняє або виправляє і навертає до благих наслідків".

Із приходом у світ Господа нашого Ісуса Христа і заснуванням Церкви Христової, святі отці й учителі Церкви змушені були захищати християнське вчення про Промисел Божий, виступаючи проти язичницьких філософів і єретиків. Вчення Церкви про Бога, як Промислителя, у посланні східних Патріархів про православну віру виражено так: "віруємо, що все існуюче, видиме, і невидиме, управляється Божественним промислом; втім зло, як зло, Бог тільки передбачає й допускає, але не промишляє про нього, тому що Він і не створив його. А вже зло виникло направляє до чого-небудь корисного верховною Благістю, що сама не творить зла, а тільки направляє інше до кращого, скільки це можливо". І в православному Сповіданні кафоличної і апостольської Церкви східної: "від малого до великого Бог знає все в точності, і про всяке творіння особливо промишляє". Святий Іоанн Дамаскін у своїй праці "Точний виклад Православної віри" дає таке визначення Промислу Божого: "Промисел є Божим піклування у відношенні до того, що існує. І знову: Промисел є воля Божа, по якій все суще доцільним образом управляється".

Похожие статьи




ПРАВОСЛАВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОМИСЛУ БОЖОГО - Православне вчення про Промисел Божий

Предыдущая | Следующая