Поняття і витоки релігійного вільнодумства. - Вільнодумство в релігії

Релігія ніколи не була єдиним виявом духовності людини. На всіх етапах розвитку цивілізації вона мала своїх опонентів. З огляду на роздвоєність людської при-роди та здатність індивіда усвідомлювати як свою могу-тність, так і слабкість, як свою величну свободу, так і свою рабську покірність, як свою богоподібність, так і залежність від природної необхідності -- такий стан є скоріше закономірним, аніж випадковим. Складна й су-перечлива людська природа сприяла тому, що в усі часи були ті, хто не задовольнявся безапеляційними церков-ними догматами. Силою власного розуму у тривалих кло-пітких пошуках вони прагнули знайти власні відповіді на найскладніші питання. Ось чому у процесі історич-ного розвитку з'явилася така форма духовної культури, як вільнодумство.

Вільнодумство -- Ідейно-духовна течія, що визнає право людини на свободу мислення, вільне пізнання сутності світу, критичне ста-влення до усталених поглядів і переконань.

Вільнодумство відображало прагнення людини вирва-тися із зовнішньої та внутрішньої духовної несвободи. Не було б його, не було б і розвитку релігії, людство не мало б того в своєму прогресі, що засвідчує силу, велич розуму і дії. Згідно з Біблією Бог, створивши людину за своїм образом і подобою, надав їй здатність оцінювати вільно, адже саме так діяв він під час творення світу. Тому ігнорувати вільнодумство як важливий здобуток у розви-тку людського духу не можна.

Вільне мислення, вільна думка, вільнодумство -- це у першу чергу самостійний пошук істини. Тому поняття "ві-льнодумство" не тотожне поняттю "антирелігійна думка", хоч і не позбавлене повністю критичного аспекту. Бо ж "критикувати", "боротися", "заперечувати релігію" ще не означає беззастережно "вільно думати". Звісно, що вільно-думство у будь-якій духовній сфері так чи інакше пов'я-зано з релігією. Але такий зв'язок не може мати і ніколи не мав суто антирелігійного спрямування.

Уперше термін "вільнодумство" вжив англійський фі-лософ Джон Локк (1632--1704) у 1697 р. Щоправда, ще Б. Спіноза проголосив право розуму на вільне мислення, заявивши, що кожна людина народжується вільною, а тому мусить і вільно думати. Все ж першим наповнив змістом цей термін англійський філософ Ентоні Коллінз (1676-- 1729) у праці "Філософське дослідження людської свобо-ди" (1713). Він розглядав вільнодумство як застосування розуму у пізнанні значення будь-якого положення, в кон-тексті доказів "за" і "проти" відповідно до їх уявної сили чи слабкості.

Неможливо не згадати і французького філософа Рене Декарта (1596--1650). Його заклик до людського розуму "підвестися на власні ноги" в інтерпретації Коллінза на-був нового сенсу.

Як ідейно-духовна течія вільнодумство супроводжує людське суспільство протягом усієї його історії.

Похожие статьи




Поняття і витоки релігійного вільнодумства. - Вільнодумство в релігії

Предыдущая | Следующая