НАСЛІДКИ РЕКОНКІСТИ - Дослідження періоду Реконкісти з точки зору взаємовідносин християн і мусульман
З середини XIII ст. в економіці Іспанії і Португалії посилюються кризові явища, пов'язані з вирішенням головних задач Реконкісти. Християнське завоювання викликало масовий відтік населення Мавританії в Гранаду і Північну Африку; нерідко мусульман виганяли з країни по розпорядженню королівської влади. Це не могло не підірвати високорозвинену агрокультуру Андалусії, ремесло великого міст. Погіршилися соціальні умови для розвитку селянського господарства і ремісничого виробництва [15, 345].
Реконкіста разом з визвольним характером придбавала риси колонізаційного руху. Селяни Північної Італії при просуванні на південь заселяли щойно відвойовані землі. Багато хто, переселяючись в прикордонні області, добивався особистого звільнення. Активну роль в Реконкісті грали дрібні лицарі, купці і ремісники.
Поселення селян-колоністів у відвойованих областях сприяло відродженню селянської общини на новій основі. В ході Реконкісти в Кастилії і Леоні стали виникати вільні селянські общини, так звані бегетрії, члени яких перебували в набагато меншій залежності від своїх сеньйорів, ніж решта селян. Одні бегетрії (вони складали, мабуть, меншість) користувалися нічим не обмеженим правом відшукувати собі сеньйора в будь-якому місці і на будь-який термін у межах всього королівства. В хроніках відзначено: "... і говорять, що всі ці бегетрії можуть брати і міняти сеньйора сім разів на день, або, іншими словами, стільки раз, скільки їм забажається, і робиться так у тих випадках, коли вирішила бегетрія, що сеньйор, нею володіючий, їх гнобить". Інші бегетрії мали право обирати сеньйора тільки з певного роду або в межах того округу, до якого входила дана община. Це були так звані бегетрії "з роду в рід" [5, 472].
Ослаблення процесу колонізації дозволило феодалам північних районів півострова посилити експлуатацію селянства. Особливо яскраво це виявлялося в Каталонії і Арагоні. В кінці XIII - першій половині XIV ст., коли в сусідній Франції йшов процес ліквідації серважа, тут, навпаки, відбувається законодавче оформлення особистої залежності. Ременси (таку збірну назву носили каталонські кріпосні) повинні були виплачувати специфічні сервільні повинності, що позначалося як "погані звичаї"; вони підлягали суду сеньйора, який мав право ухвалювати навіть смертні вироки; була сильно обмежена можливість відходу селянина від феодала. Несприятливі зміни відбулися і в положенні селян Кастильського королівства. В Астурії, Галісії, Леоні зросли повинності солар'єгос, урізувалися права бегетрій; в центральних і південних районах півострова різко збільшуються норми натуральних і грошових поземельних платежів. Серйозну небезпеку для селянського господарства стало представляти комерційне вівчарство великих сеньйорів, церкви і орденів. На початку XIV ст. в Іспанії була виведена порода довгошерстих овець-мериносів, чия шерсть користувалася широким попитом в Італії, Англії і Фландрії. Це сприяло зростанню питомої ваги скотарства в економіці країни, наступу феодалів на громадські землі з метою розширення пасовищ. Масовий вивіз сировини за кордон вів до його дорожчання на внутрішніх ринках, до ослаблення позицій місцевого текстильного ремесла. Дещо інші умови склалися в Португалії, де довкола портових міст, що спеціалізувалися на експорті аграрної продукції, успішно розвивалося зернове господарство. При цьому посилювалася майнова диференціація селянства, збільшувалося число малоземельних утримувачів, що жили феодальним наймом, причому платня найманим працівникам в Португалії (як і в Іспанії) обмежувалася законом [15, 340-352].
У XIV - XV ст. ст. в Кастилії і Португалії в значній мірі зникає можливість придбавати дворянство заможним селянам і городянам. Ще раніше, на рубежі XIII-XIV ст. ст., розмиваються групи сільських і міських кабальєрос як особливі станові групи; їх збідніла частина переходить до складу дрібного селянства і непривілейованих городян, а верхівка вливається в ряди ідальгос і пориває з виробничою діяльністю. З того часу і законодавство, і станова мораль вважають працю (особливо в ремеслі і торгівлі) несумісною з благородним статусом. При цьому ідальгос продовжували жити не тільки в селі, але й в місті, утворюючи впливову частину його населення, контролюючу муніципальні установи. Іншою характерною рисою даного періоду є посилення замкнутості вищого шару феодального класу - аристократія (рікосомбрес, гранди). Цьому сприяли введення в Кастилії в кінці XIII ст. майорату, тобто неподільності вотчини знатних сеньйорів при спадкоємстві, а також свідомо створювані обмеження в придбанні титулу для ідальгос. Нарешті, в кінці XIII-XV ст. помітно загострюється боротьба всередині пануючого класу.
Припинення Реконкісти привело до зменшення доходів дворянства; гостру незадоволеність як феодалів, так і міст викликали централізаторські устремління королів; різні угрупування знаті змагалися за політичний вплив, за право привласнювати коронні землі і доходи. Все це створювало сприятливий грунт для гострої і затяжної міжусобної боротьби у всіх християнських державах Піренейського півострова [15, 347].
XIV-XV століття були часом справжньої феодальної анархії, коли королівська влада, лише балансуючи між ворогуючими "уніями", "братствами" і "лігами" грандів за допомогою підкупу і терору, могла зберегти контроль над положенням. Об'єднання Кастилії і Арагона дозволило дещо стабілізувати ситуацію в Іспанії. Складність розстановки політичних сил усередині країни, наявність численного войовничого дворянства відносяться до тих причин, які спонукали іспанських і португальських монархів в XV-XVI ст. ст. заохочувати зовнішню експансію, зокрема колоніальні захоплення [15, 348].
Роль католицької церкви в середньовічній Іспанії була особливо велика, адже Реконкіста йшла під гаслами боротьби християнства проти ісламу. Церква не тільки вела проповідь релігійної війни, але й безпосередньо в ній брала участь. Багато єпископів мали власні озброєні формування, особисто брали участь в битвах і походах; велику роль в Реконкісті зіграли духовно-рицарські ордени. Істотне виявлення надавала церква і на політику королівської влади: глава (примас) іспанської церкви архієпископ Толедський, інші найвидніші прелати (архієпископи Сантьяго, Картахени, Барселони) були впливовими членами королівських Рад, канцлерами королівств Кастилії і Арагона.
Церква в Іспанії робила великі зусилля по зверненню в християнство мусульман на відвойованих територіях. Особливо помітною стала релігійна нетерпимість в XIV-XV ст. ст. Насильно хрещені маври (мориски) нерідко таємно відправляли обряди ісламу. Мосарабська християнська церква, що існувала в ал-Андалусі, виробила деякі свої обряди й особливості в тлумаченні Священного писання, що не признавалися папством і духовенством Кастилії й Арагона. Все це дало привід для посилення в XV ст. боротьби з єрессю і установи в 1481 р. спеціального церковного трибуналу - інквізиції. В 1483 р. іспанську інквізицію очолив Торквемада, який при підтримці Фердинанда і Ізабелли (прозваних католицькими королями) здійснював масові переслідування маврів, морисків і єретиків [15, 348].
Отже, основними наслідками Реконкісти можна вважати:
Моріски (маври) не стають безправними, проте переселяються до особливих районів міста;
Євреї користуються правовим захистом від податків;
Посилення рабства (маври, півн. африканці);
Королівські уповноважені керують християнським заселенням;
Проти королівської влади (рецепція римського права) виступає велика знать (гранди), представлена політичне в кортесах;
Феодальні чвари аж до розпаду держави (Кастилія). Опора корони на міста, котрі отримують верховенство над провінціями і утворюють союзи (hermandades);
Потужний вплив церкви, що має багаті дотації (францисканці, домініканці);
Готична архітектура (собори в Толедо, Бурже);
Арабська наука (математика, медицина, філософія) справляє вплив на нові університети.
Похожие статьи
-
ВИСНОВКИ - Дослідження періоду Реконкісти з точки зору взаємовідносин християн і мусульман
Реконкіста (ісп. Reconquista, від reconquistar - відвойовувати) - відвоювання народами Піренейського півострова в VІІІ-ХV ст. ст. територій, захоплених...
-
Період з середини XI до середини XIII ст. був часом вирішальних успіхів Реконкісти. Роздроблені володіння Мавританії виявилися порівняно легкою здобиччю...
-
Захоплення Піренейського півострова арабами У квітні 711 р. перша група мусульман висадилася в Південній Іспанії. Скориставшись відсутністю короля...
-
Спираючись на союз із церквою, містами і дрібним дворянством, маючи в своєму розпорядженні великі доходи від морської торгівлі, королівська влада як...
-
У ході завойовного походу 709-714 рр. арабам не вдалося закріпитися на невеликій території між Кантабрійськимі горами, Піренеями і Біскайською затокою....
-
Крах арабського правління З часом почалися феодальні міжусобні війни, які сприяли падінню Кордовського халіфату Омейядів. Коли в 976 р. ал-Хакам помер,...
-
Андалусія стала одним з центрів розвитку ранньосередньовічної культури Іспанії після арабського Завоювання. Політично незалежна Андалусія в культурному...
-
Характерна особливість мусульманської релігії полягає в тому, що вона енергійно втручається у всі сторони життя людей. І особисте, і сімейне життя...
-
Араби називали свої нові володіння на Піренейському півострові "ал-Андалус". Як вважають, це спотворене "Вандалісія", яке, у свою чергу, утворене від...
-
ВСТУП - Дослідження періоду Реконкісти з точки зору взаємовідносин християн і мусульман
Реконкіста - відвоювання корінним населенням Піренейського півострова територій, захоплених арабами. Реконкіста почалася битвою 718 р. у долині Ковадонга...
-
ЛІТЕРАТУРА - Дослідження періоду Реконкісти з точки зору взаємовідносин християн і мусульман
1. Арон Р. Мир і війна між націями. - К.: Юніверс, 2000. - 688 с. 2. Атеистический словарь. - М.: Из-во политической литературы, 1986. - 869 с. 3. Будда....
-
Висновки - Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя
У курсовій роботі здійснено дослідження ролі християнства як однієї з домінуючих світових релігій у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя. При цьому...
-
Розвиток і поширення християнства - Християнство: від витоків до наших днів
Римська імперія в цей період простягалася від Євфрату до Атлантичного океану і від Північної Африки до Рейну. Після смерті Ірода, незадоволені усобицями...
-
Реформація як соціальний рух в Європі. Виникнення протестантизму - Релiгiєзнавство, основи
Протестантизм - найбільш гнучка й витончена форма християнства. Особливості ідеології та орієнтації сучасного протестантизму зумовлені історією його...
-
Ціль даного розділу показати, як погляди Августина зуміли вплинути на хід історії і, втілившись в середньовічний католицизм, зберегти свою актуальність...
-
К ВОПРОСУ ОБ ОТСТАВКЕ Г. Г. КАРПОВА С ДОЛЖНОСТИ ПРЕДСЕДАТЕЛЯ СОВЕТА ПО ДЕЛАМ РУССКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ ПРИ СОВЕТЕ МИНИСТРОВ СССР Т. А. Чумаченко Любое...
-
1 Прийняття імені при вступі дo християнськoгo суспільства Перед тим, як рoзпoчати істoричне дoслідження чинoпoслідувань таїнства Хрещення, неoбхіднo...
-
Православний церква київський патріархат Головні етапи інституціалізації УПЦ КП в період незалежності Внаслідок історично сформованої моделі...
-
Визначні постаті після полонного періоду, Служіння Ездри - Священство як інститут божий
Служіння Ездри У вавилонському вигнанні євреї виробили два нових поняття, що стали згодом загальним надбанням усього людства. Замість храму, що служить...
-
Проаналізовано сучасний стан дослідження феномену неохристиянства в Україні в історичній та релігієзнавчій науках. При ідентифікації ступеня вивчення...
-
Таїнствo Хрещення і йoгo сутність - Таїнство Хрещення
Першим таїнством, без якого жодна людина не може стати членом Церкви Христової, є таїнство Хрещення. За словами Христа Спасителя, воно служить для людей...
-
Взаємовідносини РПЦ і Ватикану за часів Іоанна Павла II - Російська Православна Церква в ХХ ст
З кончиною Папи Івана Павла II (2.04.2005) закінчився найдовший понтифікат в історії минулого століття. Покійний тато був першим слов'янином на чолі...
-
Християнство стало свого роду об'єднуючою оболонкою, що зумовила формування середньовічної культури як цілісності. По-перше, християнство створило єдине...
-
Реформація: сутність та причини - Реформація та ранні форми протестантизму
Реформамція (лат. reformatio - виправлення, відновлення) - масовий релігійний і суспільно-політичний рух в Західній і Центральній Європі XVI - початка...
-
У перше десятиліття післявоєнного розвитку політика Католицької церкви визначалася папою Пієм XII, обраним на престол в 1939-го. Він відрізнявся не...
-
Протестантизм - Християнське віровчення
Протестантизм - один Із головних, поряд Із православ'ям і католицизмом, напрямків християнства. Протестантизм охоплює безліч самостійних сповідань і...
-
1. Он не выходит со священником перед царскими вратами для чтения входных молитв. 2. Не берет обычного начала у священника перед возгласом "Благословенно...
-
П'ять стовпів ісламу. Значення хаджу в житті мусульман - Релiгiєзнавство, основи
Вже у ранній період розвитку мусульманської общини склалось уявлення про п'ять "стовпів" ісламського віровчення. Це: 1) аш-шахада - сповідання віри; 2)...
-
Релігія і філософія архаїчного періоду (VІІІ-VІ ст.) - Грецька міфологія та релігія
В епоху Великої колонізації традиційна грецька релігія не відповідала духовним запитам сучасників ще і тому, що в ній важко було знайти відповідь на...
-
Папа, який отримав світську владу, став фактично власником усіх земель на території папської держави. Таким чином, ніхто крім нього не міг віддавати в...
-
Незважаючи на те, що реформація виникла як опозиційний рух до католицизму, ідеї Августина вплинули на її провідників нічим не менше. Лютер, Кальвін,...
-
Західна Європа і християнство - Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя
Після падіння Західної Римської Імперії, Європа вступила в смугу прогресуючого занепаду, політичної дезінтеграції і культурного регресу. Візантія вижила:...
-
Напрями християнства - Християнство: від витоків до наших днів
У ході формування християнство розпалося на три основні гілки: католицизм, православ'я, протестантизм. У кожній з цих гілок почалося формування власної,...
-
Соціальним служінням правомірно називати "суспільне служіння Церкви". Про те, що Церква має суспільне служіння говорить хоча б той факт, що вона має...
-
Форми шанування богів у Древній Греції - Грецька міфологія та релігія
Культ і обрядовість у греків зберігалися, ймовірно, у виді традицій від епохи героїв Гомера до значно більш пізніх періодів грецької історії, аж до...
-
Вступ. Передумови реформації - Характеристика лютеранства і кальвінізму
Кінець XV--перша половина XVII cт. -- переломна епоха людської цивілізації, яку прийнято називати епохою переходу від Середньовіччя до Нового часу. Це...
-
Біографія Петра Могили - "Катехизис" митрополита Петра Могили
Петро Могила - Митрополит Київський і Галицький, екзарх Константинопольський. Народився Петро 21 грудня 1596 в сім'ї молдавського господаря Симеона, який...
-
Висновки - Релiгiєзнавство, основи
Основні напрямки походження релігії - умоглядно-теоретичний та емпіричний. Протягом історії людства таких концепцій було створено дуже багато. Першою з...
-
Огoлoшення і вoцеркoвлення - Таїнство Хрещення
Наступним підгoтoвляючим чинoм дo прийняття таїнства Хрещення є акт прийняття в oгoлoшені. Цьoгo чинoпoслідування немає в сучаснoму українськoму...
-
Введення - Християнство: від витоків до наших днів
Християнство релігійний церква Про походження християнства написана величезна кількість книг, статей та інших публікацій. На цьому терені трудилися і...
НАСЛІДКИ РЕКОНКІСТИ - Дослідження періоду Реконкісти з точки зору взаємовідносин християн і мусульман