Філософсько-релігієзнавчий зміст поняття "свобода совісті" - Свобода совісті та її правове регулювання в Україні
Релігія -- явище суспільне. Вона органічно вплетена в структуру соціуму, є одним із важливих її компонентів та безпосередньо чи опосередковано перебуває в різноманітних взаємозвгязках з іншими елементами суспільної структури. Проблема буття релігії в суспільстві розкривається передусім через поняття "свобода совісті". Як складна і багатогранна за своїм змістом категорія, свобода совісті може мати різні форми вияву: моральні, політичні, правові тощо. Нижче мова йтиме насамперед про її філософсько-релігіезнавчий вимір. Поняття "свобода совісті" є поєднанням двох понять -- "свобода" і "совість". Свобода -- здатність людини діяти (чи не діяти) з власної волі. Совість -- усвідомлення людиною відповідності своїх дій певним нормам, відчуття моральної відповідальності за свої вчинки внаслідок самооцінки, форма вираження моральної самосвідомості особи. Отже, свобода совісті -- це своєрідний акт (процес) самовизначення людини або вибір нею вектора власного діяння. Зміст понять "свобода" і "совість" привертав людську увагу з давніх-давен. Згадаймо хоча б біблійну історію про вигнання Адама і Єви з раю. Божим повелінням першолюдям було заборонено споживати плоди дерева пізнання добра і зла. Та вони порушили цю заборону, здійснивши свій вибір, тобто самовизначились. У цьому акті самовизначення, за Біблією, й лежать витоки людської свободи. Самовизначення -- вільний, усвідомлений людиною і санкціонований її совістю вибір ціннісно-смислових засад, життєвих орієнтирів та визначення на цій основі позицій власного буття. Ця біблійна історія символічно показує, як людина, незважаючи на заборону, робить крок, продиктований власним сумлінням. Так вона підноситься від неусвідомленого передлюдського існування до власне людського. Звідси й ототожнення акту вибору Адама і Єви з початком власне людської історії. В такому розумінні виявляються ідеї свободи, свободи совісті, самоцінності людини і разом із тим -- ідея ціни, якої варта така свобода. Людина протягом свого життя робить не один вибір, а тисячі у своїх стосунках із іншими індивідами та у взаємодії з природою. Тож ідеї свободи, свободи думки, совісті зароджуються й набувають розвитку як спосіб духовної комунікації людини зі своїм соціально-природним оточенням. Зміни оточення спричиняють наповнення новим змістом зазначених ідей. Якщо ідея свободи іманентно притаманна людині, то поняття "свобода совісті" виникає пізно. Його вводять у науковий вжиток лише на зламі XVII--XVIII ст. М. Лютер, Дж. Локк і Ф. М. Вольтер. Визначення цього поняття є й у працях Т. Гоббса, французького письменника і філософа Жана-Жака Руссо (1712--1778), К. Гельвеція, Б. Спінози, І. Канта та багатьох інших мислителів Нового і Новітнього часів. Сучасний український релігієзнавець М. Бабій пропонує розглядати зміст поняття свободи совісті у двох аспектах: філософському й власне релігієзнавчому. У філософському аспекті свобода совісті -- це якісна визначеність людського буття, яка відображає здатність індивіда до вільного, не зумовленого зовнішніми силовими чинниками самовизначення в духовній сфері. Це своєрідна можливість творчої самореалізації людини на основі ціннісно орієнтованого вибору. Тобто свобода совісті виступає як один із атрибутів особистості й характеризує її спроможність осмислювати, оцінювати, аналізувати різні світоглядні системи, в тому числі й релігійні, вільно, без будь-якого зовнішнього примусу робити вибір, самовизначатися щодо них, узгоджувати їх ціннісно-смислові параметри зі своїми життєвими установками. У власне релігієзнавчому аспекті свобода совісті -- це право особистості на свободу мати, сприймати, змінювати релігійні вірування за власним вибором або ж дотримуватися нерелігійних переконань, вільно сповідувати свою релігію або поширювати власні нерелігійні переконання. Філософсько-релігієзнавчий вимір свободи совісті має кілька відмітних рис. 1. Він засвідчує, що ні совість, ні духовна свобода не підвладні будь-яким зовнішнім чинникам. Внутрішня сутність особи не просто автономна, а недоторканна, це сфера її суверенної приватної власності. Тут безперечний і єдиний господар -- сам індивід, його совість. "Свобода моєї совісті є абсолютний догмат, -- зазначав російський філософ Микола Бердяєв (1874--1948), -- тут я не допускаю суперечок, жодних домовленостей, тут можлива тільки відчайдушна боротьба". Держава може обмежити право на свободу совісті, ввести його у жорсткі рамки регламентації, звужуючи або, навпаки, розширюючи його горизонти. Та цими діями вона регулює лише межі зовнішніх виявів свободи совісті, тільки створює умови для буття свободи. Але держава не здатна надати індивіду свободу совісті або відняти її. Адже держава не владна над внутрішніми думками своїх громадян, неспроможна заборонити їм мислити так, як вони того бажають. Певними нормативними документами можна позбавити людину свободи слова, що часто практикувалося та й сьогодні практикується в деяких країнах світу. Але внутрішній голос особистості, внутрішній імператив її думок не підвладні зовнішньому впливу. Свобода совісті є невідчужуваною власністю особистості. Політико-правовий же аспект свободи совісті лише охоплює принципи зовнішнього, публічного вираження. 2. Умовою свободи совісті людини є високий рівень її духовного суверенітету. Духовний суверенітет -- активно-творча, незалежна духовна діяльність індивіда, який усвідомлює власну унікальність. Послаблюючи або втрачаючи духовний суверенітет, людина послаблює чи втрачає й творчу силу, власну здатність до самовизначення у світоглядно-духовній сфері, у пошуках основоположних життєвих орієнтирів. Відтак вона набуває рис аморфного суб'єкта, позбавленого власного "Я". 3. Обов'язковим моментом творчого пошуку особистості є вибір. Свобода совісті виявляється лише тоді, коли суб'єкт здатний вибирати сенси, коли є можливість досягти духовної свободи загалом. Вибір -- складний внутрішній вольовий процес, у якому надається перевага одній альтернативі при відмові від іншої. Вибір реалізується шляхом оцінювання, аналізу, порівняння та надання переваги певній світоглядній альтернативі. Тобто свобода совісті виявляє себе через самовизначення, вільний вибір у альтернативно-буттєвому полі різних можливостей. Вибір є не лише глибоко інтимним актом, а й надзвичайно складним процесом. Вибрати адекватну внутрішнім потребам особистості духовну цінність, необхідний світоглядний орієнтир між подібними ціннісними духовними альтернативами можливо лише за наявності достовірної інформації про них та вміння правильно її оцінити з огляду на власний життєвий досвід і орієнтацію на майбутнє. 4. Своєрідним спонукальним моментом вибору та прийняття остаточного рішення є воля. Воля -- здатність людини до вибору мети діяльності; внутрішні зусилля, необхідні для її втілення. Людина здійснює вибір, самовизначається, вибирає, самореалізується тільки за наявності вольових зусиль. Тому волю інтерпретують інколи як "інстинкт свободи", "рух духу", вияв життєвої активності особистості при зустрічі з перешкодами. Тобто актуалізують волю безпосередня боротьба мотивів, що відбувається у свідомості суб'єкта, особливо на заключному етапі вибору, і прийняття остаточного рішення. Отже, людина може вільно самовизначатися у духовно-світоглядній сфері та діяти відповідно до власних уподобань і потреб. Водночас її світоглядний вибір, як і поведінка в цілому, значною мірою зумовлений обставинами її власного життя та опосередкований суспільним буттям загалом. Людина не в змозі розірвати тисячі невидимих ланцюгів, що пов'язують її внутрішній духовний світ із різними зовнішніми чинниками. Все, що оточує індивіда, так чи інакше вплетено в тканину його особистого життя, відображається в його світогляді й зумовлює його самовизначення. Приватне життя кожного з нас відбиває в собі, хоч і в специфічній формі, історію, епоху, суспільні процеси, до яких ми маємо стосунок. Тож свобода совісті як атрибут особистості, як явище інтимно-індивідуальне не може бути ізольованою від зовнішніх суспільних обставин. Тому процес світоглядного самовизначення людини постає повсякчас як діалектична взаємодія суб'єктивного і об'єктивного. Іншими словами, свобода совісті має два важливих аспекти: внутрішній -- як специфічно людську здатність вибирати, внутрішню творчу активність свідомості, почуттів і волі; й зовнішній -- як сукупність певних суспільних умов, що впливають на самовизначення особи в духовній сфері.
Похожие статьи
-
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ПРО СВОБОДУ СОВІСТІ Як і у багатьох країнах світу, в Українській державі ставлення до релігії неоднозначне. Це знайшло своє...
-
Мусимо прийняти визнання, що духовність -- це певний стан людини і суспільства, який формується, виробляється важкою працею душі самої людини і самого...
-
Багато кращих умів людства давно замислювалися над тим, як запобігти насильства над особою, соціальних конфліктів, що виникають на релігійному грунті....
-
Мусимо прийняти визнання, що духовність - це певний стан людини і суспільства, який формується, виробляється важкою працею душі самої людини і самого...
-
Поняття молитви - Характеристика, роди і види молитви
Молитва - це акт любові, в якій любов Бога проявляється найбільше, бо всі здатності людської душі через молитву свідомо й актуально звертаються до Бога...
-
Духовність і виховання - Християнство - історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання
Духовність людини є складовою її досвіду, який започатковується з моменту її народження і поповнюється до кінця життя. Цінності з їхньою духовною...
-
Бог створив світ і є його животворною сутністю. Весь світ розвивається з нього і він же залишається Його безпосереднім управителем. Бог - не лише...
-
Формування духовного світу дітей та молоді, духовності як і провідної якості особистості - велике і складне завдання, що стоїть у центрі уваги педагогів,...
-
Християнське подружжя - Християнство - історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання
Любов - основа взаємин між чоловіком і жінкою. В чоловіка і жінку Бог вклав силу, яка притягує їх, наповнює їх тугою і вони шукають одне одного, щоб...
-
Основний зміст віровчення. Догмати, Картина світу - Буддизм: історія виникнення та основи віровчення
Виникнення буддизму було пов'язано з появою ряду творів, що ввійшли згодом до складу канонічного зведення буддизму - Тіпітаки; це слово позначає на мові...
-
Проаналізовано стан законодавчої бази в Україні щодо забезпечення свободи совісті та релігій та розкрито питання розвитку взаємовідносин між державою та...
-
УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СВОБОДИ СОВІСТІ - Основи релігієзнавства
У квітні 1991 р. Верховна Рада України прийняла закон "Про свободу совісті і релігійні організації". Мета закону гарантувати права громадян України на...
-
ВИСНОВОК - Християнство - історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання
Згідно зі ст. 35 Конституції України, "церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви", що визначає світський...
-
Віра - Божа (богословська) чеснота як надприродний дар. Вірити - це приймати за правду те, що хтось нам розказав, з уваги на авторитет того, хто нам...
-
ОСНОВИ І ЕТИКА ХРИСТИЯНСТВА - Християнство - історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання
Етика вчить, що таке добро і що таке зло. Це наука про мораль. Етика вказує шляхи подолання зла і шляхи досягнення добра. У різні історичні моменти...
-
ФОРМИ ВТІЛЕННЯ СВОБОДИ СОВІСТІ В СУЧАСНИХ КРАЇНАХ - Основи релігієзнавства
Вперше свобода совісті стала конституційною нормою у Франції. Після перемоги Великої Французької революції Національні збори у 1789 р. прийняла...
-
Сутність поняття УГЦК Українська греко-католицька церква (далі УГКЦ) є найбільшою Східною Католицькою Церквою свого права (Ecclesia sui juris). УГКЦ...
-
Релігія і вільнодумство як світогляди - Предмет, методологія та категорії релігієзнавства
Світогляд -- це система узагальнених уявлень (поглядів) людини на світ та її місце в ньому. Світогляд визначає духовний світ людини. Саме у пізнанні...
-
Доктрина релігійного досвіду У. Джеймса
Гострі проблеми сучасної епохи, викликані занепадом моральних цінностей, актуалізують увагу на ролі релігійного фактору в соціально-історичних процесах,...
-
Реінкарнація у науці - Все про реінкарнацію
Душа переселення реінкарнація Попри те, що реінкарнація є загальноприйнятною серед більш ніж 1,25 мільярда буддистів та індусів, за межами східного світу...
-
Реформаційні віровчення середини І тис. до н. е - Релігії в Стародавній Індії
Відразу зазначимо, що поява реформаційних віровчень, краще пристосованих до нових суспільних умов, аніж релігія Вед, не підписала смертний вирок...
-
ВСТУП - Православне вчення про Промисел Божий
"Віруємо, що все існуюче, видиме й невидиме, керується Божественною Опікою (Промислом). ... Не досліджувати, а побожно ставитися мусимо ми перед...
-
Десять Божих Заповідей - Християнство - історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання
Божі Заповіді дані для нашого життя Вони - непорушний фундамент щастя й ладу. Вони є для людства тим, чим є фундамент для дому, мотор для машини, повітря...
-
Коран, Зміст Корану - Східні релігії
Коран вважається сакральною книгою ісламу. Згідно самого вчення Сунітів та шиїтів, Коран є прямим, вічним та нествореним словом Божим. Коран був...
-
Українське суспільство поступово стає відкритим - відбувається індивідуалізація духовно-практичних його компонентів. Прикладом цього є й приватизація...
-
Мета формування духовності - це виховання в дітей та молоді високих інтелектуально-моральних інтересів і запитів, ціннісних поглядів, орієнтацій та...
-
Стрижнем релігійної свідомості є віра у надприродне, точніше кажучи - надприродні істоти, якості, зв'язки та стосунки, які не підвладні закономірностям...
-
Суперечка з Пелагієм - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії
З моменту свого навернення Августин Блаженний протидіяв і захищав церкву від різних лжевчень, якщо в останній рік свого перебування в Італії це були...
-
Конфуціанство як етико-філософське вчення - Древні слов'янські вірування
Конфуціанство - китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський...
-
ПРОМИСЕЛ БОЖИЙ І ВОЛЯ ЛЮДИНИ - Православне вчення про Промисел Божий
У Господніх руках жереб наш, тобто доля наша. Як же розуміти цю долю, або жереб? За вченням Церкви, Господь кожному готує долю його в житті тутешньому,...
-
Бажання знати зміст і значення тієї або іншої події в особистому або громадському житті завжди було властиве людині. Людство, що не було просвітлене...
-
Містика (від гр. слова таїнство) - Це віра в надприродне, божественне, зверхчутливе, віра в можливість безпосередньо спілкування Людини з "надприродними...
-
Даосизм виник на зорі цивілізації, тисячоліттями був безпосереднім учасником становлення і розвитку народів і державності Серединної імперії, багато в...
-
УЧИТЕЛЬ? БОГ? ЧИ..., ВЧЕННЯ БУДДИ - Буддизм
Смерть, або, як вважають буддисти, звільнення - нірвана (або навіть парінірвана, тобто "велика нірвана") Будди стала початком відліку часу існування...
-
РАННІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ - Основи релігієзнавства
Релігія має свою попередню історію, бо виникає у первісні часи з самих темних первісних уявлень людей про свою власну і зовнішню природу, що оточує їх....
-
"Коли я прилину до Тебе Всім єством моїм - зникнуть мій біль І смуток - і правдивим буде Життя моє, все повне Тобою." (Св. Августин) З'ясуємо суть...
-
Взаємозв'язок сакралізації та секуляризації - Релігія в житті людини і суспільства
Процеси сакралізації та секуляризації діалектично взаємозвязані. Модернізація віровчень та культів у сучасних релігіях дає всі підстави вважати, що...
-
Вплив стану серця на життя людини - Серце - єднальне начало людини
Стан людського серця активно впливає на все життя людини. Він може впливати на людські слова: "Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з...
-
БУДДИЗМ - Основи релігієзнавства
Буддизм поряд з християнством і ісламом є світовою релігією. Тобто він звертається до людей усіх національностей і рас. Буддизм виник у Стародавній Індії...
-
БЕЗСМЕРТЯ ДУШІ. РАЙ І ПЕКЛО - Основи релігієзнавства
В основі будь-якої релігії лежить не тільки віра в бога або богів, але і віра в існування безсмертної людської душі особливого нематеріального начала,...
Філософсько-релігієзнавчий зміст поняття "свобода совісті" - Свобода совісті та її правове регулювання в Україні