Десталінізація і відновлення церковних структур у підпіллі - Керівництво української греко-католицької церкви під радянським режимом, 1946-1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля
Смерть Сталіна у березні 1953 р. та "хрущовська відлига" породили нові надії та дали початок новому етапові Хресної дороги УГКЦ -- активної катакомбної діяльності. Основними протагоністами цього періоду церковного життя були єпископи, священики, монахи, монахині і вірні, що повернулися додому з таборів і заслання та всупереч усім труднощам і перешкодам, які штучно створювалися радянською владою, ставали невеличкими острівцями (часто ізольованими від інших), навколо яких почалося поступове відновлення церковної структури. Ці процеси не залишились непоміченими органами влади. Згідно з інформацією від 6 серпня 1956 р., яку надіслав голова Ради у справах РПЦ при Раді міністрів СРСР Г. Карпов у ЦК КП України:
"В настоящее время 243 человека из 344 репрессированного за время с 1945 по 1950 гг. униатского духовенства освобождены. Возвратившись к месту своего жительства, часть этого греко-католического духовенства проводит богослужения и исполняет религиозные обряды на дому у себя и у верующих, в чем им никто не препятствует, так как в советском законодательстве нет указаний на уголовное преследование за эти действия, при этом они ссылаются на свободное положение римо-католической церкви в этих областях. Отдельные униатские священники, захватывая даже отдельные воссоединенные церкви, выступают открыто с проповедями, в которых призывают не подчиняться патриарху Алексию и признавать Папу Римского и разъясняют верующим, что ликвидация униатской церкви и репрессии против униатского духовенства были допущены вследствие искривлений законности в тот период времени. В связи с такой деятельностью униатского духовенства в Совет поступают заявления от групп веруюих униатов о восстановлении униатской церкви и регистрации униатских церквей и священников".
Карпов навіть висловив побоювання, що "создавшееся положение начинает принимать форму, угрожающую самовосстановлением части униатской церкви".
Із єпископів, які здійснювали своє архипастирське служіння ще до 1946 р. та яким вдалося пережити тяжкі роки заслання, повернутися в Галичину змогли лише владики Іван Лятишевський (до Станіслава у 1955 р.) та Миколай Чарнецький (до Львова у 1956 р.). Амністію у 1956 р. також отримали підпільний єпископ О. Хіра та адміністратор Мукачівської єпархії о. М. Мураній. Однак у зв'язку з революційними заворушеннями в Угорщині вони були повторно заарештовані в 1957 р. та вислані за межі України у м. Караганду (Казахстан). Проте о. Мураній зміг через суд домогтися відміни покарання і невдовзі, прибувши на Закарпаття, очолив підпільну Церкву як адміністратор владики Хіри.
Незважаючи на те, що багато греко-католицьких священиків повернулося з заслання, проблема забезпечення вірних душпастирською опікою була надзвичайно гострою. Тому одним із першочергових завдань керівництва підпільної УГКЦ став підбір, навчання і висвячення кандидатів духовного стану. Був і ще один спосіб вирішення проблеми браку духовенства. Після смерті Сталіна, чимало греко-католицьких священиків, які за тих чи інших обставин змушені були перейти на православ'я, почали шукати контактів з єпископами, прагнучи відновити свою приналежність до УГКЦ. Попри можливі труднощі, владика Чарнецький у 1956 р. прийняв досить сміливе і водночас важливе рішення: православні священики могли знову повернутися під його юрисдикцію після відбуття належної покути. Крім того їм навіть було дозволено далі служити греко-католицькій пастві в храмах, які офіційно вважалися православними. Переважно владика надавав право відкликати перехід на православ'я, тобто давати єпископські відпусти, старшим священикам, яких добре знав та мав до них довіру. Маємо цікаве свідчення о. Ізидора Бутковського, який спершу погодився перейти на православ'я, але дуже швидко, через бойкотування сім'ї, подав заяву до єпархіального управління РПЦ про свою відмову. За це він, зрозуміло, був відразу ж заарештований і засланий до Сибіру. Після повернення о. Бутковський зустрівся з владикою Лятишевським, який пояснив йому, як варто було поступити, щоб уникнути арешту: Як хтось є під юрисдикцією православного, а хоче бути католиком, то він має прийти до католицького єпископа і попросити, щоби він був католицьким священиком. Вам не треба було відпускатися у того православного, лише зголоситися у нашого: "Прийми мене під свою юрисдикцію" .
Цей феномен священиків, які верталися в лоно УГКЦ, не роблячи відкритого відречення від православ'я, є одним із характерних образів складної мозаїки, якою було підпільне церковне життя. І тому не можна його оцінювати за чорно-білими критеріями. Для збереження віри та забезпечення подальшого існування Церкви у катакомбах необхідними були як твердість і стійкість, так і постійна готовність до змін, певна гнучкість. Вирішення проблеми браку священиків шляхом прийняття офіційно діючих православних священиків показує, що підпільна ієрархія була готова пристосовуватись до складних радянських обставин.
Проблема поповнення рядів греко-католицького духовенства була тісно пов'язана з необхідністю забезпечення спадкоємності церковної ієрархії. У Станиславівській єпархії, за свідченням владики Софрона Дмитерка, на час повернення владики Лятишевського із заслання, повноваження ординарця вже виконував єпископ Іван Слезюк, висвячений таємно ще Григорієм Хомишиним у 1945 р. Владика Лятишевський погодився з таким станом справ, бо знав про його таємну хіротонію і, "як щось треба було, то звертався навіть до нього" .
У Львівській єпархії ситуація була дещо інакшою. Владика Миколай Чарнецький хоч і був набагато активнішим та й довше прожив від Івана Лятишевського, проте він нікого не висвятив на свого наступника. Після смерті владики Чарнецького у Львові 2 квітня 1959 р. кандидатом на єпископа був призначений ігумен монастиря ЧНІ в Тернополі о. Василь Величковський, який після повернення з таборів у 1955 р. (арештований в 1945 р., спершу був засуджений до розстрілу, що згодом замінили на табори) був прописаний та жив у Львові. Висвячував його сам митрополит Йосиф Сліпий, який завдяки старанням Апостольського престолу та зокрема папи Івана XXIII був помилуваний декретом Президії Верховної Ради СРСР від 26 січня 1963 р. та звільнений для участі в Другому Ватиканському соборі. Таємна хіротонія відбулася 4 лютого 1963 р. в кімнаті одного з московських готелів безпосередньо перед виїздом митрополита Йосифа до Риму. Василь Величковський отримав титул єпископа Луцького та був призначений місцеблюстителем глави Церкви з безпосередньою відповідальністю за Львівську архиєпархію. Хоча з від'їздом митрополита Сліпого, на Україні вже не було між живими жодного легально висвяченого ієрарха, канонічна діяльність УГКЦ не припинялася, оскільки вона зберегла не лише вірних та духовенство, але й ієрархію.
Похожие статьи
-
П'ять провідних ієрархів УГКЦ, включаючи митрополита Йосифа Сліпого, було арештовано радянськими органами 11 квітня 1945 року. Сталін дав персональне...
-
Серед багатьох тем радянського періоду, що викликають науковий інтерес, вирізняється історія підпільної Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). З...
-
Розвиток української греко-католицької церкви
Проблема адаптації є надзвичайно важливою для тих соціальних й етнічних груп, які не мають власної держави, а в даному разі - й церков, що не отримують...
-
Виникнення та розвиток греко-католицької церкви
У 988 році князь Володимир Великий запровадив християнство в його східному (візантійсько-слов'янському) обряді як державну релігію Київської Русі. Це...
-
Західна Європа і християнство - Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя
Після падіння Західної Римської Імперії, Європа вступила в смугу прогресуючого занепаду, політичної дезінтеграції і культурного регресу. Візантія вижила:...
-
Реформація: сутність та причини - Реформація та ранні форми протестантизму
Реформамція (лат. reformatio - виправлення, відновлення) - масовий релігійний і суспільно-політичний рух в Західній і Центральній Європі XVI - початка...
-
У перше десятиліття післявоєнного розвитку політика Католицької церкви визначалася папою Пієм XII, обраним на престол в 1939-го. Він відрізнявся не...
-
Поширення й організаційне оформлення християнства - Виникнення християнства
В Ісуса не було стрункої системи догматів, не створив він і особливої релігійної організації -- вони йому не були потрібні. Він постійно відчував у собі...
-
Священство до вавилонського полону - Священство як інститут божий
Яким було священство у Старому Завіті? Хто його встановив і навіщо? З Біблії випливає, що за часів Мойсея Господь Бог вирішив встановити окремий...
-
Перша згадка про братства в Україні сягає ще 15 століття. Тоді ремісники в містах створювали цехові товариства ( кравців, ткачів, ковалів тощо,) - фахові...
-
Структура організації - Характеристика релігій в Україні. Українська греко-католицька церква (УГКЦ)
Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою Східною Католицькою Церквою в світі. Вона налічує понад 5,5 мільйонів віруючих. За статистичними даними...
-
Біографія Петра Могили - "Катехизис" митрополита Петра Могили
Петро Могила - Митрополит Київський і Галицький, екзарх Константинопольський. Народився Петро 21 грудня 1596 в сім'ї молдавського господаря Симеона, який...
-
Организационная структура церкви - Зарождение христианства на Руси
После придания христианству статуса государственной религии церковь предприняла меры по развитию и укреплению организационных структур. Церковь на Руси...
-
Українська греко-католицька церква - Християнство як домінанта української ментальності
Спадкоємицею "Київського Володимирового християнства", за словами кардинала Любомира Гузара, є і греко-католицька церква. Своїм корінням вона сягає...
-
Християнство і сучасна Україна - Християнство як домінанта української ментальності
Україна - багатоконфесійна держава. На її території офіційно діє понад 22 тисячі релігійних організацій (громад) майже 80-ти конфесій, напрямків, течій,...
-
Історія християнства - Християнство як домінанта української ментальності
На українських землях християнство утверджувалося протягом багатьох століть. Це був тривалий процес, що зазнав впливу різноманітних чинників:...
-
Вивчення історичного минулого свідчить, що література, мистецтво та інші прояви культурного життя ставали могутніми факторами суспільного прогресу лише...
-
Православ'я -- один із трьох головних напрямів християнства. Процес формування християнства був тривалим, суперечливим і складним. На шляху до...
-
Особливості синодального управління Російської православної церкви в останній чверті ХІХ ст
Управління церквою здійснювалося структурами, які відповідали територіально-адміністративній ланці або мали галузеву спеціалізацію, як у випадку з...
-
Російська Православна Церква в післявоєнні роки - Російська Православна Церква в ХХ ст
Перемога у Великій Вітчизняній війні, визволення поневолених народів Балкан від німецької окупації відкривала можливість для зміцнення братерських...
-
Національне наповнення культової практики УПЦ КП Православна Церква завжди визнавала і визнає (як законодавчо так і на практиці) необхідність існування...
-
Реформація як соціальний рух в Європі. Виникнення протестантизму - Релiгiєзнавство, основи
Протестантизм - найбільш гнучка й витончена форма християнства. Особливості ідеології та орієнтації сучасного протестантизму зумовлені історією його...
-
Містика (від гр. слова таїнство) - Це віра в надприродне, божественне, зверхчутливе, віра в можливість безпосередньо спілкування Людини з "надприродними...
-
Релігійні витоки християнства - Виникнення християнства
Християнство -- найпоширеніша світова релігія, що налічує у своїх лавах понад 2 млрд. людей (мінімальні дані -- 1,4--1,5 млрд.). Воно сформувалося на...
-
Розвиток і поширення християнства - Християнство: від витоків до наших днів
Римська імперія в цей період простягалася від Євфрату до Атлантичного океану і від Північної Африки до Рейну. Після смерті Ірода, незадоволені усобицями...
-
Богослужіння Старого Заповіту - Священство як інститут божий
Для звершення богослужіння при скинії необхідно було вибрати потрібний клас глибоко віруючих людей, які не тільки звершували богослужіння а були й...
-
Католицизм - Християнство - історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання
Католицизм як один з головних напрямів у християнстві остаточно сформувався внаслідок першого великого розколу (поділу церков) у християнстві в 1054 р....
-
Походження та своєрідність римської міфології - Походження та своєрідність римської міфології
Римська міфологія - збір переконаннь, ритуалів і обрядів надприродного походження, які відзначали древні римляни з найдавніших часів до часу, коли...
-
Розвиток християнства на Русі - Протиборство християнства і язичництва на Русі
Предки наші в дохристиянську добу стикалися з багатьма різними релігіями, які помітно вплинули на їх власну віру. Це були християнство, іслам, юдаїзм...
-
Донатистська суперечка - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії
Після хрещення Августин повернувся на батьківщину, де всупереч власної волі був висвячений у пресвітери церкви, а в 395 році його вибрали єпископом...
-
Вірменська Апостольська Церква (яку називають також Григоріанською) - одна з найдавніших християнських помісних Церков. Її коріння сягає ще апостольських...
-
Захоплення Піренейського півострова арабами У квітні 711 р. перша група мусульман висадилася в Південній Іспанії. Скориставшись відсутністю короля...
-
Взаємовідносини РПЦ і Ватикану за часів Іоанна Павла II - Російська Православна Церква в ХХ ст
З кончиною Папи Івана Павла II (2.04.2005) закінчився найдовший понтифікат в історії минулого століття. Покійний тато був першим слов'янином на чолі...
-
КАНОНІЧНІ ТЛУМАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ Богослови майже усіх релігійних конфесій запевняють своїх віруючих, що їх релігія є віровчення, яке дано людям...
-
Церковь Сайентологии. Становление и организационная структура - Характеристика Церкви саентологии
Церковь Сайентологии относится к так называемым сциентическим религиям. Это название происходит от английского слова science (наука). Эпоха Просвещения,...
-
Взаимоотношения религиозного института политических структур Отталкиваясь из истории взаимодействия государства и религий в России, можно сказать, что на...
-
Судьба униатской церкви (XVII-XX века) - Церковная уния
Как свидетельствуют исследователи, на присоединенных к Российской империи землях в результате первого раздела Речи Посполитой (1772) насчитывалось около...
-
Створювалися Біблійні книги на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі. І на трьох мовах: давньоєврейській, арамейській, грецькій. Де тільки не...
-
Організаційна структура протестантських громад УРСР та її зміни у 40-60 pp. XX ст
Історичний аналіз конфесій, що діяли в У країні у 40-х - 50-х pp. XX ст. допоможе краще зрозуміти складну ситуацію релігійних взаємовідносин, яку ми...
-
Церковь белоруссия русификация государство В 1772 - 1795 гг., воспользовавшись политическим кризисом в Речи Посполитой и начавшимся распадом этого...
Десталінізація і відновлення церковних структур у підпіллі - Керівництво української греко-католицької церкви під радянським режимом, 1946-1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля