Біблійні історії - Історія написання та склад релігії. Основні біблійні історії

Створення світу

Ми з тобою звикли до того, що поруч завжди люди, що ми не єдині на цій планеті.

Та й взагалі, що світ наш існує!

Але, як стверджує Біблія, були такі часи, коли ще нічого не існувало. Навіть сонця та землі ще не було! Всюди царювали лише пітьма та хаос. Але був Бог. Бог був завжди - так стверджує Біблія.

І ось одного разу подивився навкруги Бог та й вирішив створити наш з тобою чудовий світ. Так і виникло життя.

А було все це так.

Спочатку Бог сказав: "Хай буде світло!" І у світі, де ще нічого не було, вперше з'явилося світло. Бог побачив, що це добре і відокремив світло від тьми. Так виникли день та ніч, ранок та вечір.

Наступного дня Бог створив небо, після чого зібрав всю воду разом у великі моря, ріки та озера. Таким чином, вода та суша, яку Бог назвав землею, розділилися.

Третього дня Бог вкрив сушу деревами та рослинами. Виникли густі ліси, і забуяла земля квітами. І знову сподобалося Богові все, що Він зробив.

Четвертого дня Бог створив два великих світильники - сонце та місяць, що б вони освітлювали землю, а також безліч яскравих зірок.

П'ятого дня Бог створив птахів, що відразу ж злетіли у повітря і почали будувати свої гнізда в гілках дерев.

Шостого дня Бог створив звірів...

Земля, створена всемогутнім Творцем, дихала спокоєм та первозданною красою. Але це ще не було кінцем творення - адже не було ще на землі нікого, хто б піклувався про землю та про звірів, хто б любив Бога й вихваляв Його.

І тоді Бог створив людей. Сталося це наприкінці шостого дня.

А наступного дня - сьомого за рахунком - Бог відпочивав...

Адам і Єва

Першу людину звали Адам. Біблія розповідає, що створив Бог Адама схожим на себе.

Адам жив у райському саду, що звався Едемським. Тут йому дуже подобалося, але інколи він почував себе страшенно безпорадним та самотнім. Він нудьгував і блукав доріжками саду.

Побачив це Бог і вирішив надати Адаму помічницю. І коли той спав, Бог створив жінку.

Уявляєте, як зрадів Адам, коли прокинувся і побачив поруч з собою красу-жінку - адже він зрозумів, що тепер не буде таким самотнім!

Адам назвав її Євою, і вони, вже вдвох, щасливо зажили у Едемському саду.

Як їм було добре разом! Перші люди почували себе весело і безтурботно, і щастю, здавалося, не буде кінця!

Бог дозволяв Адаму та Єві робити все, про що вони Його просили. Лише одного не дозволяв людям Бог - їсти плоди з дерева, що звалося деревом пізнання добра та зла. Пояснював він це просто:

- Якщо ви з'їжте цей плод, то помрете.

Але жив у тому ж райському саду злий та підступний змій, що підкрався одного разу до Єви та й почав їй нашіптувати:

- Навіщо вам слухатися Бога? Адже Він не дозволяє вам їсти ці плоди зовсім не тому, що ви помрете! Це - неправда! Насправді, якщо ви їх з'їсте, то й самі станете як боги! І про все-все на світі будете знати!.. Та й плід, ти тільки подивись, який смачний!..

Довго не звертала на змія ніякої уваги Єва. Але потім несподівано подивилася на дерево і раптом побачила на диво красивий плід.

І так їй закортіло його покуштувати, що Єва не витримала, зірвала плід і надкусила його. Плід виявився дуже смачним, і Єва простягнула його Адаму.

- Адам! - звернулася вона до нього - Знаєш, а він й дійсно чудовий!

Адам на якусь хвилинку замислився, не знаючи, що й робити - адже він добре розумів, що цього робити не можна!

Але плід був такий гарний, що Адам також не витримав і надкусив його.

Ах, люди, люди...

Коли Бог узнал про вчинок Адама та Єви, то дуже засмутився, після чого зі смутком вимовив:

- На жаль, я повинен прогнати вас з мого саду! Адже ви знаєте: непокірність Богу - гріх!

Він помолчав, після чого додав:

- Тепер для вас розпочнеться зовсім інше, важке та безрадісне життя в муках та стражданнях. І лише один спогад завжди буде зігрівати вашу душу - як добре було у райському саду...

І знову помовчавши, закінчив:

- А відбулося все це через те, що ви не захотіли виконати те, про що Я просив вас...

Так Адам і Ева були вигнані з раю.

Для них й дійсно настали тяжкі часи. Вони почали хворіти. Щоб прокормитися, їм доводилося багато та важко працювати.

А з часом люди почали вмирати...

Мойсей

Пройшло ще чотириста тридцять років.

Давно вже померли Яков та його сини. Їхніх нащадків почали називати ізраїльтянами, або євреями.

У ті далекі часи на чолі Єгипта стояв злий та жорстокий фараон.

Він дуже знущався з ізраїльтян, посилаючи їх на найважчі будівельні та польові роботи.

А якось навіть видав наказ втопити в річці всіх єврейських хлопчаків.

У цей самий час в однієї ізраїльської матері народився хлопчик.

Знаючи, що його так само можуть втопити в ріці, як це робили з іншими хлопчиками, мати цілих три місяці його ховала.

Коли ж ховати далі його стало складно, вона сховала сина в корзинці в очеретах на березі Нілу.

Сестра хлопчика залишилася сторожити брата.

Через деякий час на берег прийшла дочка фараона, яка побачила корзинку і наказала відчинити її.

Побачивши плачуче дитя, вона пожаліла його, хоча й зрозуміла, що хлопчик - єврей.

Сестра хлопчика все це бачила. Вона підбігла до дочки фараона та й запитала:

- Хочете, я покликаю ізраїльську матір, щоб вона виховала його?

Дочка фараона відповіла:

- Хочу.

Тоді сестра покликала свою матір. Та виховала дитину, а коли хлопчик виріс, привела його до дочки фараона.

Звали цього хлопчика Мойсей.

Вихід з Єгипту

Коли Мойсей став дорослим, він покинув палац фараона й пішов жити з ізраїльтянами.

Він допомагав їм і захищав від єгиптян.

Довідавшись про це, фараон задумав убити його. Тоді Мойсей утік у сусідню країну.

Пройшов ще якийсь час. І одного разу Бог повелів Мойсеєві вивести ізраїльський народ з Єгипту.

Мойсей повернувся в Єгипет і разом із своїм братом Аароном пішов до фараона.

- Відпусти мій народ. - сказав він фараону.

Але той нізащо не хотів відпускати ізраїльтян.

Тоді Бог передав через Мойсея, що пошле на Єгипет багато всіляких кар (тобто покарань), якщо той не відпустить євреїв.

І, тому що фараон усе рівно не погоджувався їх відпускати, Бог став насилати на Єгипет страшні бідування.

Так, наприклад, у кожній єгипетській сім'ї померли первістки (тобто старші сини), рої мух напали на Єгипет, уся вода перетворилася на кров...

Одним словом, багато всякого довелося перенести єгиптянам - мешканцям Єгипту, перед тим, як їхній правитель, фараон, погодився відпустити ізраїльтян.

Коли ж євреї пішли з Єгипту, фараон знову пошкодував про це і кинувся за ними в погоню.

І тоді Бог створив ще одне чудо.

На той час ізраїльтяни дійшли до так званого Чермного (тобто Червоного) моря. Єгиптяни вже наздоганяли їх.

І тоді Мойсей змахнув рукою.

По велінню Бога хвилі моря розступилися, й євреї по сухому дну перейшли на ту сторону.

Коли ж останній ізраїльтянин вийшов на берег, хвилі моря знову стулилися. Вода покрила єгипетські колісниці і солдатів.

Й усе військо єгиптян втопилося...

Манна небесна

Після переходу через Чермное море євреї вступили у пустелю.

Їсти їм було нічого, й вони почали ремстувати.

Тоді Бог так сказав Мойсеєві:

- Я почув ремство ізраїльтян. Передай їм: ввечері ви будете їсти м'ясо, а завтра зранку наїстеся хліба. І впізнаєте, що Я - Господь, Бог ваш.

Ввечері в стан ізраїльтян прилетіло багато перепелів.

М'ясом цих птахів й наїлися у той вечір ізраїльтяни.

А зранку на поверхні пустелі з'явилося щось дрібне, дуже схоже на крупу.

    - Що це? - запитали в Мойсея ізраїльтяни. - Це хліб, який Бог дав нам у їжу. - відповів їм на це Мойсей.

Євреї назвали його "манна".

Саме цією манною й харчувалися ізраїльтяни весь той час, у який вони перебували у пустелі.

Заповіді Бога

Через три місяці після переходу через Чермное море євреї дійшли до гори Синай й розташувалися поблизу від її підніжжя.

Мойсей же піднявся на гору і там довго говорив із Богом.

Бог передав через Мойсея їзраїльтянам так звані заповіді, тобто закони, за якими їм потрібно було жити:

    1. Я - Бог Твій. Не повинно бути в тебе ніяких інших Богів, крім Мене. 2. Не вклоняйся нікому й нічому, крім Мене - ані на землі, ані на небі. Й не роби ніяких зображень або статуй для такого поклоніння. 3. Не вимовляй Моє ім'я дарма. Коли ж звертаєшся до Мене з проханням або молитвою, вимовляй його благоговійно, з повагою та любов'ю. 4. Пам'ятай: останній день тижня належить Мені. Шість днів працюй, а сьомий (останній) присвячуй Богу. (До речі, в євреїв таким днем - вихідним - завжди вважалася субота; в інших же країнах світу, як правило, це - неділя) 5. Шануй своїх батька та мать. 6. Не смій нікого й ніколи вбивати! 7. Не порушуй вірності своїй дружині (або чоловіку). 8. Ніколи не кради. 9. Не кажи ніколи нічого поганого про інших людей. 10. Не бажай собі нічого з того, що тобі не належить.

Потім Мойсей опустився вниз та передав ізраїльтянам слова Бога, який сказав зокрема ось що:

- Якщо ви будете виконувати мої закони, то станете Моїм обраним народом.

Показав Мойсей ізраїльтянам також дві кам'яні скрижалі (своєрідні кам'яні "дошки"), на яких Бог власноручно записав ці десять заповедi.

Для того, що б зберегти ці скрижалі, пізніше євреї зробили спеціальний ковчег, що повинен був завжди зберігатися в скинії - наметі, що став помешканням Бога.

Після цього Мойсей знову піднявся на гору, де залишався ще багато днів та ночей.

Похожие статьи




Біблійні історії - Історія написання та склад релігії. Основні біблійні історії

Предыдущая | Следующая