Патохарактерологічна поведінка, Психопатологічне поведінка, Девіантна поведінка на&;nbsp;базі гіперздібностей - Девіація як соціальна проблема

Патохарактерологічна поведінка -- поведінка, що відхиляється, обумовленими патологічними змінами характеру внаслідок дефектів виховання. Характер є універсальним, адаптаційним механізмом індивідуальності. Найбільше часто реалізовані мотиви, типи, способи відносин, володіння зі стресовими ситуаціями формують характер людини, спосіб його соціальної реалізації.

Характер людини представлений унікальним набором рис, кожна з який являє собою визначені стійкі поведінкові модулі: тривожність, педантичність і т. д. Виразність кожної риси може незалежно варіювати від слабкої до надмірної (акцентованої).

Патохарактерологічні реакції (по А. Е. Личко, 1985) -- психогенно обумовлені виражені і стереотипно повторювані відхилення в поводженні, що відрізняються від нормальних його форм схильністю:

    - до генералізації (здатність виникати у всіляких ситуаціях і по різним, найчастіше, незначним приводам); - до стереотипності проявів (повторюючи як кліше по різних приводах ті самі вчинки); - перевищувати стеля поведінкових порушень, однак, відповідно до поведінкового девіаціями, властивими групі, який належить індивідуум; - приводити до соціального дезадаптації.

Основні типи патохарактерологічних реакцій:

    - Відмовлення (характеризується чи відсутністю зниженням прагнення до природних контактів з навколишніми). - Опозиція (характеризується активним чи пасивним протиставленням себе навколишнім). - Імітація (характеризується прагненням до наслідування якому-небудь чи обличчю образу). - Компенсація (характеризується прагненням чи сховати заповнити власну неспроможність у якій-небудь області успіхом в іншій). - Гіперкомпенсація (характеризується прагненням досягти успіху саме в тієї область діяльності, у якій відзначається неспроможність). - Емансипація (характеризується схильністю до підкресленої власної самостійності і незалежності). - Групування (характеризується нездатністю до самостійної діяльності і прагненням вирішити власні проблеми за допомогою угруповання з іншими людьми).

У професійній діяльності патохарактерологические реакції можуть виступати як наслідок соматических захворювань, стрессогенних ситуацій, недоліків керування.

Психопатологічне поведінка

Психопатологічне поведінка -- поведінка, що відхиляється, обумовленими психічними розладами. До даної категорії відносяться девиации поведінка, обумовлені соматичними неврологічними, інфекційними захворюваннями, аномалії сексуального поведінка, розладу особистості, агресивне, суіцидальна поведінка, посттравматичний розлад.

У професійному середовищі важлива своєчасна клініко-психологічна кваліфікація розладу. Такі прояви, як часті непритомності, загальна загальмованість, емоційна тупість, афективна нестійкість, тривала депресія; сутяжництво, клептоманія, різні форми фобій; аутизация, чудності мислення, мови; облудність, тенденція експлуатувати навколишніх і т. д. можуть бути первинними симптомами органічних, психічних розладів.

Девіантна поведінка на базі гіперздібностей

Девіантна поведінка на базі гіперздібностей -- поведінка, що відхиляється, що супроводжується девіаціями в повсякденному житті, при особливої обдарованості і навіть геніальності в інших сферах життя.

Похожие статьи




Патохарактерологічна поведінка, Психопатологічне поведінка, Девіантна поведінка на&;nbsp;базі гіперздібностей - Девіація як соціальна проблема

Предыдущая | Следующая