Експериментальне вивчення особливостей спілкування у підлітковому віці - Проблема спілкування підлітків

Дослідження проводились серед учнів 6-8-х класів Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 протягом 2012 навчального року. В дослідженнях взяли участь 65 школярів підліткового віку, із них 10 учнів 6-А класу, 25 учнів 7-А класу, та 30 учнів 8-В класу.

Основні методи дослідження спілкування підлітків це - спостереження, анкетування, опитування. Для дослідження міжособистісного спілкування існують такі методики:

    - соціометрія; - референтометрія; - опитувальники товариськості; - методика діагностики міжособистісних взаємин Тімоті - Лірі; - репертуарні решітки.

Для вивчення особливостей розвитку особистості та її властивостей можна використовувати такі методики:

* 16-факторний опитувальник Кеттела.

Мета цього опитувальника - оцінити розвиток особистісних якостей, які складають 16 факторів. Наприклад:

    1) стриманий - товариський; 2) жорсткий - м'який; 3) практичний - з багатою уявою і т. д.

Для проведення своєї експериментальної роботи ми підготували : анонімні анкети.

Для дослідження основних проблем, які виникають у спілкуванні з дорослими і батьками, була використана анонімна анкета "Показник товариськості", що складається з 15 питань( див. додаток А). Для даної вікової категорії (13-14років) ми вважаємо ці питання актуальними, тому що основний вид діяльності підлітків (крім навчально-трудової діяльності) - це інтимно-особистісне спілкування. Основна мета даного виду спілкування - розуміння й саморозкриття. У цьому віці помітно зростає потреба в спілкуванні, і росте його вибірковість. Спілкування займає особливе місце в житті підлітків: вони шукають компанії, порівнюють і ототожнюють себе з іншими, знаходять зразки для засвоєння, будують свої взаємини. Підліток хоче усвідомити себе як члена суспільства, Зрозуміти себе і свої можливості в житті. Характерно постійне порівняння себе і своїх почуттів з прийнятими в середовищі однолітків.

Результати дослідження обстежуваних семикласників подані в табл. 1.

Аналіз результатів показав, що:

    - Товариськими себе вважають всі досліджувані учнів; - Приємніше і простіше проводити час з людьми, а не з книгами або за яким-небудь заняттям 100% досліджуваних; - 100% дітей хочуть проводити вільний час у компанії друзів; - Більше учнів прагнуть до нових знайомств, до спілкування з різними особами; - Тільки невеликий відсоток (17%) становлять ті, кому важко включитися в нову компанію, кому хочеться побути на самоті (26%); - Близько чверті випробовуваних (27%) невпевнено почувають себе в оточенні великої групи товаришів; - Необхідно підкреслити досить велику частку тих, хто невпевнено відчуває себе серед малознайомих людей (51%); - Близько половини піддослідних (47%) відзначили, що їм важко внести пожвавлення в малознайому компанію.

Аналіз результатів обстежуваних восьмикласників суттєво не відрізняється, проте є невеликі зміни (табл.2):

    -Товариськими себе вважають також 100% досліджуваних; - Приємніше і простіше проводити час з людьми, а не з книгами або за яким-небудь заняттям 100%; - 100% учнів хочуть проводити вільний час у компанії друзів; - 70% учнів прагнуть до нових знайомств, до спілкування з різними особами; - Невеликий відсоток (12%) становлять ті, кому важко включитися в нову компанію, кому хочеться побути на самоті (20%); - Близько 10% невпевнено почувають себе в оточенні великої групи товаришів; - Невпевнено відчуває себе серед малознайомих людей (45%); - Половина учнів (51%) признались, що їм важко внести пожвавлення в малознайому компанію.

"Показник товариськості" серед семикласників:

Таблиця 1.

№питання

Відповіді

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Кількість

Учнів

Так(%)

100

0

45

43

45

12

28

70

26

5

51

47

3

27

25

Ні(%)

0

100

65

52

55

88

72

30

74

95

49

53

97

73

25

"Показник товариськості" серед восьмикласників:

Таблиця 2.

№питання

Відповіді

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Кількість

Учнів

Так(%)

100

0

30

52

55

25

61

70

20

4

45

51

2

30

Ні(%)

0

100

70

48

45

75

39

30

80

96

55

49

98

30

Покладаючись на дані цього дослідження, ми можемо зробити наступні висновки:

Підлітки почувають себе комфортніше серед друзів і добре знайомих людей.

Всі обстежувані прагнуть до нових знайомств.

Досить велика частка підлітків почуває себе невпевнено серед малознайомих людей.

Тому, для підлітка посідає дуже важливе значення спілкування з однолітками. Головним в цей період є знаходження друга. Друг у підлітковому віці набуває особливої ??цінності. Подібність в інтересах і справах є найважливішим чинником дружнього зближення підлітків, яке має особливий вплив на підлітка.

Аналіз дослідження основних труднощів у спілкуванні підлітків з батьками вказує, що в більшості підлітків існують такі проблеми (табл. 3).

Головною причиною конфліктів старших підлітків - нерозуміння, молодших - недотримання батьківських вимог. Почуття, які відчувають підлітки в результаті емоційного розриву із батьками, цілком протирічні. При явному переважанні конфліктності у взаємовідносинах, підлітки в більшості випадків повторюють модель сімейних стосунків батьків у своєму сімейному житті. Але тут існує велика різниця між молодшими і старшими підлітками: якщо у молодших підлітків хочуть бути схожими на батьківську сім'ю більшість дітей, то у старших підлітків таких набагато менше. Не хочуть бути схожими на батьківську сім'ю чверть старших і половина менших дітей. У старших підлітків переважає відповідь бути схожими але не зовсім, а частково.

Для цього дослідження ми використали анкету "Я і сім'я" (див. додаток Б).

Аналіз результатів обстежуваних шестикласників і восьмикласників поданий у табл.3.

Таблиця №3

№

Проблеми

Молодші

Підлітки(%)

Старші

Підлітки(%)

1

Існування проблеми у спілкуванні із батьками

62,5%

44,5%

2

Тимчасовість існування проблеми

22,2%

6,2%

3

Проблеми у спілкуванні із батьками не існує

31,3%

33,3%

4

Бажання бути схожими на батьківську сім'ю

81,3%

33,3%

5

Не хочуть бути схожими на свою сім'ю

22,2%

12,5%

6

Бажання бути схожими на свою сім'ю частково

51%

44,5%

7

Бажання бути схожим на обох батьків

50%

31%

8

Бажання бути схожим на матір

31,2%

55,6%

9

Бажання бути схожим на батька

18,8%

15%

Ці дані підтверджують, що до старшого підліткового віку відбувається переоцінка сімейних взаємин, з'являється критичність у судженнях про сім'ю, ламаються стереотипи чемних, готових у всьому бути подібними до батьків дітей, тобто старші підлітки поступово звільняються від батьківської опіки, досягають емансипації від батьків.

Зараз хочеться відмітити, що бажання звільнитися від емоційної залежності від батьків набагато менше виражається у дівчат, ніж у хлопців. Для дівчат характерна згода з батьківськими вимогами, заклопотаність, підтримка емоційних взаємин із сім'єю, схильність до відтворення способу життя сім'ї, визначення своїх життєвих ідеалів на основі батьківських уявлень.

Хлопці, в більшості схильні наслідувати зовнішні по відношенню до сім'ї моделі успіху і соціального життя.

Але, якщо молодші підлітки переважно хотіли б бути схожими на обох батьків (50% опитаних), то старші вже диференціюють образ батька від образу матері і віддають перевагу бути більше схожими на матір, ніж на батька. Найчастіше серед пояснень про образ батьків, як приклад для наслідування звучать такі пояснення молодших підлітків:

    - Образ батька пов'язаний з поняттям "суворий, сильний, працьовитий"; - Образ матері пов'язаний з поняттям "добра, працьовита, весела, ніжна".

Старші підлітки відповідають, що:

    - Подобається характер; - Подобається тому що вона (він) можуть зрозуміти;

І головними перевагами обох батьків, як у старших, так і у молодших підлітків залишається емоційна прихильність, діалог і кооперація всіх членів сім'ї для вирішення як найважливіших, так і повсякденних проблем та справ.

Під час позаситуативно-особистісного спілкування, яке проводилось з підлітками в процесі вільної бесіди на відпочинку, підлітки майже повністю розкривались, цікаво розповідали різні пригоди, були жваві, емоційно і мовленнєво розкуті. Так, було виявлено високий рівень самоконтролю, товариськості в цьому виді спілкування - 78%, середнього - 22%, низького рівня не виявлено(див. додаток В). Показник рівня самоконтролю, товариськості, комфортності в такій формі спілкування становив 53,2%. У дівчаток рівень самоконтролю перевищував ніж у хлопчиків, але це були незначні відмінності.

Отже, виходячи з даних дослідження, робимо висновок, що найбільш емоційним та вільним для підлітків є позаситуативно-особистісне спілкування на вільні теми, друге місце займає ситуативно-особистісне спілкування, третє - ситуативно-ділове спілкування і на останньому місці позаситуативно-пізнавальне спілкуванні, яке в більшій мірі характеризувалось тривожністю і скутістю підлітка. Таким чином, можна порадити класному керівнику провести тренінгові роботу. (див. додаток Г)

Похожие статьи




Експериментальне вивчення особливостей спілкування у підлітковому віці - Проблема спілкування підлітків

Предыдущая | Следующая