БІОГРАФІЧНІ ФАКТИ - Психологія мас і аналіз людського Я

Під впливом Гете і Дарвіна Фрейд FREUD P. S. (1856-1939) вибрав медичний факультет Віденського університету, який й вступив у 1873 року. Тоді ж працював у фізіологічної лабораторії доктора Е. Брюке. Ця робота багато в чому визначила майбутню впевненість Фрейда у ролі біологічних основ психіки, чию увагу до сексуальним і фізіологічним параметрами, визначальним несвідомі мотиви людини. Отримавши 26 років докторську ступінь, Фрейд внаслідок знаючи матеріальних складнощів змушений був зайнятися приватної практикою. Спочатку він працює хірургом, проте прослухавши курс по психіатрії він зацікавлюється цією сферою, передусім зв'язком між психічними симптомами і фізичними хворобами. До 1885 року вона прагне престижного становища лектора в Віденському університеті. З допомогою Брюке Фрейд отримав стипендію для поїздки до Парижа у клініку Шарко. Ця стажування як довела Фрейду роль гіпнозу при лікуванні істерії, а й відкрила вперше завісу над несвідомим, продемонструвавши в сеансах гіпнозу роль неусвідомлених мотивів у вчинках людини. Після повернення Відень він разом із відомим психіатром Брейером починає досліджувати динаміку істерії, опублікувавши кілька робіт по цій проблемі. Однак поступово відходить від Брейера, який насторожено поставився до припущенням Фрейда зв'язок неврозів з сексуальні відхилення. Також насторожено Брейер поставився і до нового, запропонованому Фрейдом замість гіпнозу методу лікування істерії - психоаналізу (див. додаток), хоч і погоджувався про те, що гіпноз неефективний. Згодом, аналізуючи свою наукову шлях, Фрейд писав, що він боявся прийняти відповідальність за зроблену ним відкриття музею та намагався поділити його коїться з іншими, боявся, і самого цього відкриття, тієї відповідальності, що з ним пов'язана. Фрейд вважав, що у свої стосунки з Брюке, Шарко і, особливо, з Брейером він трансформував свої відносини з батьком. Прагнення замінити реального батька учителем викликало й подвійне ставлення Фрейда до вчителів - з одного боку захоплене поклоніння, з другого - бажання знайти свій власний шлях у науці, перевершити його учителів. Так поступово вимальовуються контури концепції Фрейда протрасфере (див. додаток) і Едиповом комплексі, які потім вони займуть важливе місце у його теорії особистості.

Вперше Фрейд заговорив про психоаналізі в 1896 року, а 1897 він перейшов систематичні самоспостереження, які фіксував в щоденниках на все життя. У 1900 року з'явилася його книжка "Толкование сновидінь", де він вперше опублікував найважливіші становища концепцією, доповнені у його наступних книгах "Психопатология повсякденного життя" (1901), "Я Воно"(1923), "Тотем і табу" (1913), "Психологія мас і аналіз людського "Я"" (1921). Поступово її ідеї набували визнання, в 1910 року і його запрошують читати лекції на Америці, де його теорія набуває особливої популярності. Його роботи переводяться на багато мови. Навколо Фрейда поступово складається гурток його прихильників і послідовників, до якого входять К. Юнг, А. Адлер, Ш. Ференчи, О. Ранк, К. Абрахам. Після організації психоаналітичного суспільства на Відні, а він відкриваються в усьому світі, психоаналітичне рух розширюється, набуваючи дедалі більше прибічників. У той самий час Фрейд стає дедалі ортодоксальним і догматичним у поглядах, не терпіла ні найменших відхилень від міста своєї концепції, пресекая всі спроби самостійного опрацювання та політичного аналізу деяких положень психотерапії чи структури особистості, її відносин із оточуючим, здійснювані його учнями. Це спричиняє віддаленню, і потім і до розрив із Фрейдом найталановитіших його послідовників - Адлера, Юнга, Ранка.

В міру зростання популярності Фрейда зростала і кількість критичних робіт, спрямовані проти його поглядів. У 1933 року нацисти спалили книжки у Берліні. Після захоплення німцями Австрії становище Фрейда стає небезпечним, він піддається переслідувань. Зарубіжні психоаналітичні суспільства збирають велику суму грошей немає та фактично викуповують Фрейда у німців, які йому дозвіл виїхати до Англію. Проте його хвороба прогресує, не допомагають ніякі операції, і ліки й в 1939 року він вмирає, залишивши по собі створений ним світ, вже цілком відкритий для тлумачень і критики.

Похожие статьи




БІОГРАФІЧНІ ФАКТИ - Психологія мас і аналіз людського Я

Предыдущая | Следующая