Зоряні скупчення й асоціації - Будова та еволюція Всесвіту. Наша Галактика

У деяких місцях на небі в телескоп, а подекуди навіть не озброєним оком можна розрізнити тісні групи зір, пов'язаних взаємним тяжінням,- або зоряні скупчення. Розрізняють два види зоряних скупчень: розсіяні й кульові. Порівняємо їхні властивості. Розсіяні скупчення (мал. 85) складаються звичайно з десятків або сотень зір головної послідовності й надгігантів із слабкою концентрацією до центра.

Кульові скупчення (мал. 86) складаються з десятків або сотень ти сяч зір головної послідовності й червоних гігантів. Іноді до них входять короткоперіодичні цефеїди.

Розмір розсіяних скупчень -- кілька парсеків. Це, наприклад, скупчення Гіади і Плеяди із сузір'я Тельця. Якщо на скупчення Плеяди навести телескоп, то замість групи з 6 зір, видимих не озброєним оком, у полі зору телескопа побачимо брильянтовий розсип зір. Розмір кульових скупчень із сильною концентрацією зір до центра -- десятки парсеків. Усі вони далекі від нас і в слабкий телескоп їх видно як туманні плями.

Діаграми "колір -- світність" для зір кульових і розсіяних скупчень різні. Це й допомагає розрізняти тип зоряного скупчення. До складу розсіяних скупчень входять також газ і пил (див. мал. 85), які не спостерігаються в кульових зоряних скупченнях.

Відстані до найближчих кульових скупчень визначають за короткоперіодичними цефеїдами, що входять до їх складу, порівнюючи їх видиму зоряну величину з відомою для них абсолютною зоряною величиною.

Щоб визначити відстані до розсіяних скупчень, складають для їх зір діаграму "колір -- видима зоряна величина" і порівнюють її з діаграмою "колір -- абсолютна зоряна величина". Це дає змогу знайти різницю між видимою та абсолютною величинами для зір одного й того самого кольору, а звідси -- відстань до зір скупчення (див. формулу (4)).

Відомо понад 100 кульових і сотні розсіяних скупчень, але в Галактиці розсіяних скупчень має бути десятки тисяч. Ми бачимо тільки найближчі з них.

На небі спостерігаються розсіяні групи гарячих надгігантів, які радянський учений, академік В. А. Амбарцумян назвав 0-асоціаціями. їхні зорі далекі одна від одної і не завжди утримуються взаємним тяжінням, як у зоряних скупченнях. 0-асоціації також характерні для населення спіральних віток.

Похожие статьи




Зоряні скупчення й асоціації - Будова та еволюція Всесвіту. Наша Галактика

Предыдущая | Следующая