У космічний політ під сонячним вітрилом - Сонячна система та перспективи її освоєння

Незважаючи на швидкий розвиток космічної техніки і поява все нових типів космічних апаратів, повсюдно виникають завдання, що виходять за рамки можливостей наявних коштів. Особливо це стосується таких специфічних галузей науки, як дослідження сонячно-планетних зв'язків, космічна астрометрія та інші. Дослідження космічної плазми можливо, наприклад, лише за достатньої власної "чистоті" КА, яка не забезпечується на багатопрофільних космічних об'єктах. У космічній астрометрії головний чинник, що визначає точність вимірювань, - детермінованість власного кутового руху КА. Вона досягається лише при мінімізації механічних збурень апарату. У подібних випадках потрібні малі і дешеві апарати для вирішення завдання "одного експерименту". Важливі передумови створення таких космічних апаратів - загальне зростання рівня техніки, доступність сучасних конструкційних матеріалів, накопичення досвіду конструювання приладів, що функціонують у відкритому космосі, розвиток мікроелектроніки та техніки зв'язку.

Вчені Інституту космічних досліджень АН СРСР розробляють проект "Регата", що передбачає створення Малої космічної лабораторії, для орієнтації та стабілізації якої в просторі буде використовуватися сила світлового тиску.

Приклад КА "одного експерименту" - розробляється в ІКД АН СРСР Мала космічна лабораторія (МКЛ). У ній для орієнтації та стабілізації положення в просторі КА використовується сила тиску сонячного світла. Це дозволило спростити службові системи, зменшити їх масу по відношенню до корисного навантаження, підвищити надійність та знизити вартість. Корисне навантаження МКЛ може досягати 50% його маси. [7]

Похожие статьи




У космічний політ під сонячним вітрилом - Сонячна система та перспективи її освоєння

Предыдущая | Следующая