Рельєф поверхні Меркурія - Планета Меркурій
З пролітної траєкторії космічного апарату "Маїнер-10" в 1974 р. було сфотографовано понад 40% поверхні Меркурія, що дозволило побачити Меркурій приблизно так само, як Місяць в темряві із Землі. Велика кількість кратерів - найочевидніша межа його поверхні, яку по першому враженню можна уподібнити Місяцю. І не випадково навіть спеціалісти-селенологи, яким показали ці знімки незабаром після їх отримання прийняли їх за фотографії з Місяця.
Дійсно, морфологія кратерів близька до місячної, їх ударне походження не викликає сумнівів: в більшості показний обкреслений вал сліди викидів роздробленого при ударі матеріалу із утворенням у ряді випадків характерного яскравого проміння і полі вторинних кратерів. В багатьох кратерів помітна центральна гора і терасна структура внутрішнього схилу. Цікаво, що такими особливостями володіють не лише практично всі великі кратери діаметром понад 40-70 км, але і значне більше число кратерів менших розмірів, в межах 5-70 км (звичайно, тут йдеться про кратери, що добре збереглися). Ці особливості можна відвести як на paxунок більшої кінетичної енергії тіл, що випадали на поверхню, так і на paxунок самого матеріалу поверхні.
Ступінь ерозії і згладжування кратерів piзний. Наприклад, добре помітні променеві структури говорять про те, що вона невелика, в той же час в ряду кратерів збереглися ледве помітні кромки. Загалом меркуріанські кратери в порівнянні з місячними менш глибокі, що також можна пояснити більшою кінетичною енергією метеоритів через більше, ніж на Місяці прискорення сили тяжкості на Меркурії. Тому створюючий при ударі кратер ефективно заповнюється матеріалом, що викидається. З цієї ж причини вторинні кратери розташовані ближче до центрального, ніж на Місяці, і відкладення роздробленого матеріалу у меншій мірі маскують первинні форми рельєфу. Самі вторинні кратери глибше місячних, що знову ж таки пояснюється тим, що випадаючі на поверхню осколки випробовують більше прискорення сили тяжкості.
Так само, як і на Місяці, можна залежно від рельєфу виділити переважаючі нерівні "материкові" і значно більш гладкі "морські" райони. Останні переважно є улоговинами, яких істотно менше ніж на Місяці, їх розміри звичайно не перевищують 400-600 км. До того ж, деякі улоговини слабо помітні на фоні навколишнього рельєфу. Виключення складає згадувана обширна улоговина Калоріс (Море Жари) протяжністю близько 1300 км, що нагадує відоме Море Дощів на Місяці. Можливо, що є і інші подібні улоговини на не відзнятій більшій частині поверхні планети. Морфологія обрамляючих валів, поля вторинних кратерів, структура поверхні усередині улоговини Калоріс дають підстави припускати, що при її формуванні було викинуто більше матеріалу, ніж при утворенні Моря Дощів, і що надалі могли послідовно відбуватися процеси додаткового просідання і підняття дна, пов'язані з можливим відтоком магми і ізостатичним вирівнюванням.
У переважаючій материковій частині поверхні Меркурія можна виділити як сильно кратеризовані райони, із найбільшим ступенем деградації кратерів, так і старі міжкратерні плоскогір'я, що займають обширні території, що свідчать про широко розвинений стародавній вулканізм. Це найстародавніші форми рельєфу планети, що збереглися. Рівнинні райони морів і примикаючих до них ділянок сформувалися в більш пізню епоху. Про це можна судити по слабкій насиченості рівнин відносно невеликих розмірів. Вирівняні поверхні улоговин, очевидно, покриті найтовстішим шаром роздроблених порід - реголіт. Разом із невеликим числом кратерів тут зустрічаються складчасті гребки, що нагадують місячні. Деякі з примикаючих до улоговин рівнинних ділянок, мабуть утворилися при відкладень викинутого із них матеріалу. Разом із тим для більшості рівнин знайдені сповна певні свідоцтва їх вулканічного походження, однак це вулканізм більш пізнього часу, ніж на плоскогір'ях міжкратерів. Створюється враження, що по своїй морфології і віку ці райони Меркурія приблизно аналогічні районам місячних морів і рівнинних поверхонь Марса, утворення яких звичайно датується періодом на рубежі близько 3-4 млрд. років тому. До цього періоду відносять завершення етапу найбільш інтенсивного бомбардування планет крупними тілами, внаслідок чого і утворилися "моря" і інші великі, інколи менш чітко виявлені кратери.
Якщо тепер зіставити кількість великих улоговин і кратерів діаметром більше 200км на Меркурії, Місяці і Марсі, то виявляється, що їх густина приблизно обернено пропорційна до площі поверхонь цих небесних тіл, тоді як їх поперечники відрізняються всього вдвічі. Звідси витікає, що число метеоритів в областях простору, займаного цими планетами, могло бути приблизно однаковим. Зрозуміти це не так просто, як може здатися на перший погляд. Адже звичайно виходять з уявлень про те, що основним регуляторним джерелом метеоритів, що "поставляються" у внутрішні області Сонячної системи, служить астероїдний пояс, а планети знаходяться від нього на piзних відстанях. Однак якщо взяти до уваги, що крім цього основного джерела можуть бути і інші подібні скупчення астероїдних тіл за орбітою Плутона, що також виконують функції "постачальників" метеоритів, відмінність в прихильності найближчих до Сонця планет стає неістотною. Таке припущення здається більш вірогідним, ніж різноманітні "катастрофічні" гіпотези, що приходять на допомогу в подібних випадках. Відомим американським ученим Г. Везерімом для пояснення спостережуваних закономірностей була запропонована гіпотеза про катастрофічне руйнування астероїда під дією приливних сил при його проходженні поблизу Землі і Венери і подальшого випадання осколків. Осколки могли б тоді розподілитися в межах області розташування планет земної групи приблизно рівномірно. При всій зовнішній привабливості такого сценарію потрібно, очевидно, пригадати філософсько-методологічний принцип, згідно якому не треба винаходити єства понад необхідні. Іншими словами, не треба привертати екзотичних пояснень, якщо можна обмежитися більш простими. Аналізуючи основні риси поверхні Меркурія ми звертали увагу як на багато схожостей, так і на істотні відмінності із Місяцем. Уважне вивчення знаходить ще одну цікаву особливість, що проливає світло на історію формування планети. Йдеться про характерні сліди тектонічної активності в глобальному масштабі у вигляді специфічних крутих уступів, або укосів-ескарпів. Ескарпи мають протяжність від 20-500 км і висоту схилів від декількох сотень метрів до 1-2 км. По своїй морфології і геометрії розташування на поверхні вони відрізняються від звичайних тектонічних розривів і скидань, спостережуваних на Місяці і Марсі, і швидше утворилися за paxунок насувів, нашарувань внаслідок напруги в поверхневому шарі, що виникли при стисненні Меркурія. Про це свідчить горизонтальний зсув валів деяких кратерів.
Деякі з ескарпів піддалися ударному бомбардуванню і частково зруйновані. Це означає, що вони утворилися раніше, ніж кратери на їх поверхні. По зниженні ерозії цих кратерів можна дійти висновку, що стискання кори відбувалося в період утворення "морів" близько 4 млрд. років тому. Найвірогіднішою причиною стискання потрібно, очевидно, paxувати початок охолодження Меркурія. Згідно іншому цікавому припущенню, висунутому рядом фахівців, альтернативним механізмом могутньої тектонічної активності планети в цей період могло бути приливне уповільнення обертання планети приблизно в 175 разів: від спочатку передбачуваного значення близько 8 годин до 58,6 діб. Дійсно, ряд хребтів, лінійчатих сегментів валів і ескарпів володіє переважною орієнтацією в меридіональному напрямі, із невеликим відхиленням на захід і схід, що неначе сприяє гіпотезі. Разом із тим не можна виключити і того, що ці риси поверхні відобразили внутрішню напругу в кopi планети під впливом приливних обурень від Сонця, що грали особливо важливу роль при утворенні таких структур в процесі стискування Меркурія.
Меркурій планета густина кратер
Похожие статьи
-
Рельєф поверхні Меркурія - Меркурій
З пролітної траєкторії космічного апарату "Маїнер-10" в 1974 р. було сфотографовано понад 40% поверхні Меркурія, що дозволило побачити Меркурій приблизно...
-
Характеристика Меркурія - Планета Меркурій
Меркурій - найближча до Сонця планета Сонячної системи, астрономічний знак. Серед великих планет має найменші розміри: її діаметр 4865 км (0,38 діаметри...
-
Характеристика Меркурія - Меркурій
Меркурій - найближча до Сонця планета Сонячної системи, астрономічний знак. Серед великих планет має найменші розміри: її діаметр 4865 км (0,38 діаметри...
-
Рельєф місячної поверхні - Місяць
Рельєф місячної поверхні був в основному з'ясований у результаті багаторічних телескопічних спостережень. "Місячного моря", що займають близько 40 %...
-
Спостереження вчених за планетою Меркурій - Планета Меркурій
Меркурій - четверта по блиску планета: в максимумі вона майже так само яскрава, як Сіріус, яскравіше ж бувають лише Венера, Марс, Юпітер. Проте Меркурій...
-
Далекі "землі" - Планета Меркурій
З найдавніших часів люди знали ті особливі світила на небі, які називаються планетами. На вигляд вони схожі на зірки, але відрізняються від них тим, що...
-
МАРС (від лат. Маrs - бог війни) - одна з дев'яти великих планет Cонячної системи, четверта за порядком від Сонця. Названо так цю планету за її...
-
Спостереження вчених за планетою Меркурій - Меркурій
Меркурій - четверта по блиску планета: в максимумі вона майже так само яскрава, як Сіріус, яскравіше ж бувають лише Венера, Марс, Юпітер. Проте Меркурій...
-
Введение, "Красная планета" - "Красная планета" Марс
Марс - от греческого Mas - мужская сила - бог войны, в римском пантеоне почитался как отец римского народа, охранитель полей и стад, позднее -...
-
Меркурій - світ жари і холоду - Планета Меркурій
Меркурій - яскраве світило, та побачити його на небі не так просто. Справа, в тому, що, знаходячись поблизу Сонця, Меркурій завжди показний для нас...
-
Рельеф Марса, Геологические особенности, Кратеры - Анализ особенностей планеты Марс
Геологические особенности Марс необычен тем, что имеет сильную асимметрию относительно экватора, который делит Марс на два полушария, резко отличающиеся...
-
У 1937 році звичайна зірка 16-тієї зоряної величини в сузір'ї Оріона стала стабільно збільшувати свій блиск. Вважаючи, що це нова, астрономи були...
-
Газові гіганти мають шар атмосфери, в якому присутні водяні хмари. В цьому шарі атмосфери температура близько ?20 °C, а тиск 1-5 атмосфер. Саме в...
-
Область Кратера Гусєва, сфотографована американським марсоходом Spirit У потужний телескоп на поверхні Марса можна розрізнити лише великі темні та світлі...
-
Исследования спутников Марса - Планета Марс
В 1969 г., том самом, когда люди высадились на Луне, американская автоматическая межпланетная станция "Маринер-7" передала на Землю фотографию, на...
-
Внутренняя область Солнечной системы, Планеты земной группы, Меркурий - Солнечная система
Внутренняя часть включает планеты земной группы и астероиды. Состоящие главным образом из силикатов и металлов, объекты внутренней области относительно...
-
Марс - История открытия планет Солнечной системы
Кроваво-красная четвертая планета нашей Солнечной системы давно ассоциируется с римским богом войны, которого зовут Марс. И если многие считали, что...
-
Последние новости с Марса - Анализ особенностей планеты Марс
Марсоходы на красной планете. 4 января 2004 года американский марсоход Spirit, совершил посадку на поверхность Красной планеты в области кратера Гусева....
-
Красная Планета - Анализ особенностей планеты Марс
Марс планета фобос деймос Первая поразительная особенность Марса - его красный цвет. Эта особенность оказалась настолько важна, что определила название...
-
Меркурій - світ жари і холоду - Меркурій
Планета меркурій сонячна система Меркурій - яскраве світило, та побачити його на небі не так просто. Справа, в тому, що, знаходячись поблизу Сонця,...
-
Порівняльна таблиця основних параметрів планет - Сонячна система
Всі параметри нижче вказані відносно їх значень для Землі: Планета Екваторіальний діаметр (земних діаметрів) Маса (земних мас) Орбітальний радіус (а. о.)...
-
Угрозы космоса - Космическая безопасность планеты
В числе природных катастроф особое место принадлежит космогенным катастрофам, учитывая их крупные масштабы и возможность тяжелых экологических...
-
Уран и Нептун., Кольца. - Планеты-гиганты, их различия с планетами земной группы
Эти две планеты очень трудно наблюдать с Земли, а межпланетный зонд пролетел вблизи них лишь однажды. Планеты состоят из железосиликатного ядра,...
-
Поверхности - Планеты земной группы
Планеты земной группы, подобно Земле и Луне, имеют твердые поверхности. Наземные оптические наблюдения позволяют получить о них немного сведений, так как...
-
Наши соседи - Меркурий, Венера и Марс - Планеты Солнечной системы
Оболочки Земли - атмосфера, гидросфера и литосфера - соответствуют трем агрегатным состояниям вещества - твердому, жидкому и газообразному. Наличие...
-
Планеты земной группы. Система Земля - Луна - Планеты Солнечной системы
Благодаря наличию спутника, Луны, Землю нередко называют двойной планетой. Этим подчеркивается как общность их происхождения, так и редкостное...
-
Метеорит ALH84001 - Анализ особенностей планеты Марс
Даже будучи разделенными десятками миллионов километров пустого пространства, Марс и Земля находятся в таинственной связи. Между двумя планетами...
-
ФОБОС И ДЕЙМОС - СПУТНИКИ МАРСА - Планета Марс
Спутники Марса были открыты в 1877г. во время великого противостояния американским астрономом А. Холлом. Их назвали Фобос (в переводе с греческого Страх)...
-
ПОВЕРХНОСТЬ МАРСА - Планета Марс
Марс планета спутник полет На первый взгляд поверхность Марса напоминает лунную. Однако на самом деле рельеф отличается бульшим разнообразием. На...
-
Внутреннее строение Марса, Рельеф Марса - Планета Марс
Ядро может иметь радиус до половины радиуса планеты. По-видимому, оно состоит из чистого железа или из сплава Fe-FeS (железо-сульфид железа) и, возможно,...
-
Климат - Планеты земной группы. Венера
Расчеты показывают, что при отсутствии парникового эффекта максимальная температура поверхности Венеры не превышала бы 80°C[уточнить]. В действительности...
-
Атмосфера Марса - Планета Марс
В прошлом огромную роль в формировании марсианского рельефа играла проточная вода. На первых этапах исследования Марс представлялся астрономам пустынной...
-
Всюду, где совершали посадки космические аппараты, Луна покрыта так называемым реголитом. Это разнозернистый обломочно-пылевой слой толщиной от...
-
Дослідження Сонячної системи - Сонячна система та перспективи її освоєння
Розширення спектрального діапазону спостережень сприяло вивченню планет та інших об'єктів Сонячної системи. ІЧ-спектроскопія дозволила визначити...
-
Рельеф лунной поверхности - Планета Луна
Рельеф лунной поверхности был в основном выяснен в результате многолетних телескопических наблюдений. "Лунные моря", занимающие около 40 % видимой...
-
Солнечная система является частицей в галактике Млечный путь. Солнечная система - это спаянная силами взаимного притяжения система небесных тел. Планеты,...
-
Планеты земной группы. Венера, Основные характеристики - Планеты земной группы. Венера
Планета земной венера солнечный Планеты земной группы - четыре планеты Солнечной системы: Меркурий, Венера, Земля и Марс. Их еще называют внутренними...
-
Введение, Общие сведения о Марсе - Планета Марс
Марс - от греческого Mas - мужская сила - бог войны, в римском пантеоне почитался как отец римского народа, охранитель полей и стад, позднее -...
-
Http://www. astrogalaxy. ru/foto001/foto0086.jpg Предложенная в 1916 году Джеймсом Джинсом новая теория, согласно которой вблизи Солнца прошла звезда и...
-
За последние 20 лет к Марсу и его спутникам было совершено множество полетов. Исследования проводили русские и американские станции. Но большинство...
Рельєф поверхні Меркурія - Планета Меркурій