Планети земної групи
Планети земної групи -- Меркурій, Венера, Земля і Марс -- відрізняються від планет-гігантів тим, що мають менші розміри, меншу масу, більшу густину, повільніше обертаються, у них більш розріджені атмосфери, мала кількість супутників або їх зовсім немає.
Нині дослідження планет цієї групи (як і Місяця) має комплексний характер і привертає увагу не лише астрономів, а й спеціалістів інших профілів: геологів, геофізиків, топографів, радіо-інженерів та ін. Вони використовують для вивчення планет методи, які добре випробувані в земних умовах і дають можливість здобувати надійні відомості про будову їхньої поверхні та атмосфери.
1. Меркурій. Це найближча до Сонця планета, трохи більша за Місяць, однак її середня густина майже така сама, як і в Землі. Радіолокаційні спостереження виявили дуже повільне обертання Меркурія. Зоряна доба його, тобто період обертання навколо осі відносно зір, становить 58,65 нашої доби. Сонячна доба на цій планеті (тобто проміжок часу між двома послідовними полуднями) становить близько 176 земних діб. Вона дорівнює двом меркуріанським рокам, оскільки один оберт навколо Сонця Меркурій робить за 88 земних діб.
Атмосфери на Меркурії практично немає. Тому його денна півкуля дуже нагрівається. У підсонячній точці на Меркурії було виміряно температуру понад 400 °С. При такій температурі плавляться свинець, олово і навіть цинк.
Поверхня Меркурія настільки вкрита кратерами, що на фотографіях її важко відрізнити від поверхні Місяця (мал).
Подібні вони також за відбивною здатністю і теплопровідністю поверхневого шару. Помітною відмінністю є мала кількість западин, подібних до місячних "морів". Найбільша з них -- море Спеки -- має діаметр близько 1300 км.
2. Венера. Ця планета лише ненабагато менша від Землі за об'ємом і масою. Ще Ломоносов і його сучасники виявили існування у Венери атмосфери. Ломоносов правильно передбачав, що вона густіша від земної. Венера оповита суцільними білими хмарами, проникними лише для радіохвиль. Радіолокаційні спостереження виявили, що Венера обертається навколо осі в бік, протилежний тому, у який обертаються всі планети (крім Урана) і в який обертається вона сама навколо Сонця. Сонячна доба на ній становить 117 земних діб.
Нахил осі Венери до площини її орбіти близький до прямого кута, тому північна і південна півкулі завжди освітлюються Сонцем однаково.
З 1961 р. до Венери почали запускати радянські автоматичні станції. Деякі з них мали апарати, що опускалися на планету на парашуті. Автоматичні прилади станцій вимірювали характеристики атмосфери Венери на різній висоті й біля поверхні та передавали ці відомості по радіо на Землю. Магнітного поля планети прилади не виявили. Біля поверхні вони зареєстрували температуру 470--480 °С й тиск, приблизно в 100 раз більший від атмосферного на Землі (107Па). З'ясувалося, що атмосфера Венери на 97% за масою складається з вуглекислого газу. Азот та інертні гази становлять лише кілька процентів, кисень -- близько 0,1 %, а водяна пара -- ще менше. венера марс меркурій земля кратер
В атмосфері Венери зареєстровано грозові розряди.
Надзвичайно-висока температура в нижніх шарах атмосфери планети і на її поверхні великою мірою обумовлена так званим "парниковим ефектом". Енергія сонячних світлових променів поглинається в нижніх шарах і, випромінюючись назад у вигляді інфрачервоних променів, затримується шаром хмар, як тепло в парниках. З висотою над поверхнею температура знижується, і в стратосфері Венери панує мороз.
У видимих променях хмари Венери зовсім однорідні й білі, та в ультрафіолетових чітко видно структуру хмарного шару (мал.), що свідчить про циркуляцію газу у верхніх шарах атмосфери.
Швидкість вітрів, яка становить лише кілька метрів за секунду в нижніх шарах атмосфери, на висоті близько 50 км досягає 60 м/с. Крізь хмари Венери (вони складаються, очевидно, з краплинок сірчаної кислоти з невеликими домішками інших хімічних сполук) її поверхні не видно. Радіолокаційні дослідження, що проводяться як із Землі, так і з автоматичних міжпланетних станцій, дали можливість вивчити рельєф поверхні Венери. На ній виявлено гірські хребти і кратери.
Аналіз вмісту радіоактивних калію, урану і торію у поверхневих породах Венери показав, що вони подібні до земних базальтових порід.
Телевізійні камери радянських автоматичних станцій, опущені на поверхню планети, вперше в світі передали на' Землю панорами позбавленої життя кам'янистої місцевості, що їх оточувала: у 1975 р.-- у чорно-білому зображенні ("Венера-9" і "Венера-10"), а в 1982 р.-- в кольоровому ("Венера-13" і "Венера-14"). Атмосферу Венери вивчали за допомогою наукової апаратури, встановленої на повітряних кулях, доставлених на планету радянськими автоматичними станціями, наприклад у 1986 р. станціями "Вега-1 і -2", запущеними для дослідження Венери та комети Галлея з близької відстані (звідси й назва Ве/нера/ та Га/ллея/).
Певно, тільки подальші дослідження зможуть дати відповідь на запитання: чому така подібна до Землі розмірами і масою планета стала в процесі своєї еволюції багатьма характеристиками дуже відрізнятися від нашої?
Незважаючи на серйозні відмінності в природі двох сусідніх планет, дослідження атмосферних процесів на Венері дають результати, корисні для розв'язання завдань земної метеорології.
3. Марс. Марс удвічі менший від Землі за діаметром. Його орбіта має значний ексцентриситет, тому, коли Марс знаходиться у протистоянні поблизу перигелію, він сяє на небі, поступаючись яскравістю тільки Венері. Такі протистояння називаються великими й повторюються через 15 і 17 років.
Рік Марса майже вдвічі довший від земного, є там і зміна пір року, бо вісь добового обертання планети нахилена до площини її орбіти майже так, як земна.
У шкільний телескоп на Марсі можна помітити білі полярні шапки, темні плями ("моря") на загальному оранжево-червоному фоні марсіанських "пустинь".
Автоматичні станції-лабораторії, виведені на орбіту навколо Марса, за командою із Землі фотографували поверхню планети й вивчали її атмосферу, існування якої встановлено вже давно. Виявилось, що атмосфера Марса дуже розріджена і її тиск приблизно в 100 раз менший від земного. В основному вона складається з вуглекислого газу. Кисню й водяної пари в ній дуже мало.
Умови на Марсі. суворі. Навіть на екваторі влітку температура рідко піднімається до О °С, а вночі вона знижується до суворого морозу (--70, --100 °С). Добові температурні зміни на Марсі досягають 80--100 °С.
Панорама поверхні Венерн, передана на Землю АМС "Венера-14".
Особливо холодно на полюсах (до - 130 0С). За таких умов замерзає не тільки вода, а й вуглекислий газ, які утворюють білий покрив, що його добре видно біля полюсів, проте є він і в інших частинах планети.
В атмосфері Марса (на відміну від Венери) лише іноді можна спостерігати розріджені білі хмари й туман, найчастіше над полярними шапками. Зрідка на Марсі відбуваються потужні пилові бурі, які тривають іноді місяцями й піднімають у повітрю величезну кількість найдрібніших пилинок. Отже, підтверджується існування там піщаних пустинь, які визначають оранжевий колір Марса в цілому.
Мал. Фотографії Марса з відстані близько 450 000 км.
Судячи з пилових бур, на Марсі можуть бути сильні вітри, що дмуть із швидкостями десятки метрів за секунду.
Кілька космічних апаратів опускалось на поверхню Марса. Зроблено тисячі фотографій планети з різної відстані, на основі яких складено докладні карти її поверхні.
Марс, подібно до Місяця й Меркурія, укритий кратерами (мал.).
Мал. Порівняння кратерів (зліва направо) на Марсі, Місяці й Меркурії.
Форма марсіанських кратерів свідчить про явища вивітрювання й вирівнювання його поверхні. На Марсі виявлено кілька гігантських, мабуть, давно згаслих вулканів. Висота найбільшого з них 27 км. Між деякими ділянками поверхні планети, як і на Землі, е великі перепади висот. Виявлено на Марсі й каньйони, які за своїми масштабами нагадують земні русла висохлих річок. Дослідження марсіанського грунту, виконані автоматичними станціями на поверхні планети, дають можливість зробити висновок про подібність порід із земними й місячними, а червонуватий відтінок її пояснити наявністю гідратів оксидів заліза.
Магнітне поле Марса значно слабше від земного.
Біологічні експерименти щодо виявлення органічних сполук і живих організмів (принаймні у формі бактерій), які проводилися автоматичними космічними апаратами "Вікінг-1" і "Вікінг-2", не дали позитивних результатів.
Похожие статьи
-
Сонячний система планета космічний До планет земної групи належать Меркурій, Венера, Земля і Марс (у порядку далекості від Сонця). При дослідженні цих...
-
Газові гіганти мають шар атмосфери, в якому присутні водяні хмари. В цьому шарі атмосфери температура близько ?20 °C, а тиск 1-5 атмосфер. Саме в...
-
Доставка на Венеру земних водоростей або інших мікроорганізмів - Планети Сонячної системи
Сонячна планета астероїд комета Якщо проблема з водою на Венері буде тим або іншим способом вирішена, то можна приступати до наступного етапу...
-
Цікаві факти про планети Сонячної системи - Планети Сонячної системи
Сонячна система складається із власне Сонця, восьми великих планет та з численної кількості супутників і дрібних небесних тіл. Також до її складу входять...
-
Венера -- сестра-близнюк нашої планети: діаметр Венери 12104 км (95 % діаметра Землі), маса 4,87Ч1024 кг (81,5 % маси Землі), прискорення сили ваги 8,9...
-
Карликові планети, Астероїди - Планети Сонячної системи
Це настільки великі тіла сонячної системи, що власна гравітація надала їм форми, близької до кулястої, але (на відміну від планет) їм не вдалося...
-
Проблема відсутності у Венери магнітного поля - Планети Сонячної системи
Магнітне поле Землі досить ефективно захищає поверхню нашої планети від бомбардування зарядженими частками. Магнітне поле підхоплює ці частки (протони й...
-
Такі штучні організми, що за формою, нагадують повітряну кулю, повинні бути здатні під дією сонячної енергії перетворювати венеріанський CO2 у кисень і...
-
Сонячна система - Планети Сонячної системи
Сонячна система -- планетна система навколо Сонця, до складу якої входить також вісім великих планет із більш ніж 100супутниками, понад 100 000...
-
Комети і планети - Малі тіла Сонячної системи
Маси комет приблизно в мільярд разів менше маси Землі (5,9737?1024 кг), щільність речовини хвостів комет наближається до нуля. Хвости "небесних...
-
Істотна гравітація, Недоліки - Планети Сонячної системи
Меркурій більше Місяця за розмірами (діаметр Меркурія -- 4879 км, Місяця -- 3476 км) і має більшу густину через масивне залізне ядро. Внаслідок цього...
-
МАРС (від лат. Маrs - бог війни) - одна з дев'яти великих планет Cонячної системи, четверта за порядком від Сонця. Названо так цю планету за її...
-
Дослідження Сонячної системи - Сонячна система та перспективи її освоєння
Розширення спектрального діапазону спостережень сприяло вивченню планет та інших об'єктів Сонячної системи. ІЧ-спектроскопія дозволила визначити...
-
Комети - Планети Сонячної системи
Комети рухаються, здебільшого, витягнутими орбітами, що близькі до параболічних. Деякі комети мають витягнуті орбіти порівняно невеликих розмірів --...
-
Відкриття 10 планети Сонячної системи - Планети Сонячної системи
Міжнародний союз астрономів підтвердив відкриття десятої планети на межі Сонячної системи. Нова планета розташована майже втричі далі від Сонця ніж...
-
Освоєння Місяця - Планети Сонячної системи
Дослідження Місяця почалися в 1959 році, коли радянський космічний апарат Місяць-2 здійснив аварійну посадку на поверхню супутника. У тому ж році...
-
Подібність із Місяцем, Сонячна енергія, Природні ресурси - Планети Сонячної системи
Як і Місяць, Меркурій не має щільної атмосфери, розташовується відносно близько до Сонця й робить повільні оберти навколо своєї осі, що має дуже...
-
Планети - Планети Сонячної системи
Планети поділяються на дві групи, що відрізняються масою, хімічним складом (це виявляється в розходженнях їхньої густини), швидкістю обертання і...
-
Астероїди - Малі тіла Сонячної системи
Малі планети, або астероїди, здебільшого обертаються між орбітами Марса і Юпітера й невидимі неозброєним оком. Першу малу планету відкрито в 1801 р., і...
-
Малі тіла Сонячної системи, Вступ, Астероїди - Малі тела Соняної системи
Вступ Космос сонячний комета астероїд У цьому рефераті розглядатимуться малі тіла Сонячної системи, такі як астероїди, комети, метеорити. Всі ці тіла...
-
Вода на Місяці, Переваги - Планети Сонячної системи
У вересні 2009 року було оголошено, що НАСА анонсувало, що за допомоги індійського Чандраян 1 була виявлена вода на Місяці. 13 листопада 2009 року НАСА...
-
Колонізація супутників Юпітера, Європа, Ганімед, Каллісто - Планети Сонячної системи
Супутники Юпітера -- природні супутники планети Юпітер. Відомі 63 супутника Юпітера; це найбільша кількість відкритих супутників серед всіх планет...
-
ПЛУТОНУ МОЖУТЬ ПОВЕРНУТИ СТАТУС ПЛАНЕТИ - Плутон - наукові відомості
Плутон може відновити свої права вважатися найбільшим об'єктом у поясі Койпера - області, де знаходяться астероїди і карликові планети. У 2006 році...
-
Недоліки. - Планети Сонячної системи
Тривала присутність людини на Місяці буде вимагати вирішення ряду проблем. Так, атмосфера Землі і магнітне поле затримує велику частину сонячної...
-
Джерела - Планети Сонячної системи
1. "Карликові планети". Головна астрономічна обсерваторія НАН України. http://www. mao. kiev. ua/calendar/2007/dwarf_planets_7.htm. 2. "Definition of a...
-
Проект "Горизонт", Підземна місячна база, Місячний ковчег - Планети Сонячної системи
У 1959 році велися дослідження над проектом "Горизонт", що стосувався плану армії США зі створення форту на Місяці до 1967 року. Проектом керував Келле,...
-
Спостереження вчених за планетою Меркурій - Меркурій
Меркурій - четверта по блиску планета: в максимумі вона майже так само яскрава, як Сіріус, яскравіше ж бувають лише Венера, Марс, Юпітер. Проте Меркурій...
-
Будова Галактики. Види Галактик - Походження і розвиток Всесвіту
Навколишні Сонце зірки і саме Сонце складають малу частину гігантського скупчення зірок і туманностей, яку називають Галактикою. Галактика має досить...
-
Характеристика Меркурія - Меркурій
Меркурій - найближча до Сонця планета Сонячної системи, астрономічний знак. Серед великих планет має найменші розміри: її діаметр 4865 км (0,38 діаметри...
-
Загальна характеристика - Марс
Марс - планета земного типу з розрідженою атмосферою. На Марсі є метеоритні кратери, як на Місяці, вулкани, долини і пустелі, подібні до земних. Тут...
-
Спостереження вчених за планетою Меркурій - Планета Меркурій
Меркурій - четверта по блиску планета: в максимумі вона майже так само яскрава, як Сіріус, яскравіше ж бувають лише Венера, Марс, Юпітер. Проте Меркурій...
-
Вчення Шаповала про суспільство та соціальні групи - Шпаргалки з соціології
Сусп. - сукупність людських взаємовідносин, система "взаємочинності між людьми", динамічна система, яку утворює сукупність взаємодіючих соц. процесів. На...
-
Формування та еволюція Сонячної системи, Зоряна туманність - Планети Сонячної системи
Теорії щодо Формування та еволюції Сонячної системи складні і різноманітні, переплітають різні наукові дисципліни, відастрономії і фізики до геології і...
-
Будова Землі - Походження і розвиток Всесвіту
Всесвіт галактика планета Численні науки про Землю і її складові частини в недавньому минулому розвивалися фактично незалежно один від одного. Тепер...
-
Температурний режим й атмосфера - Марс
Марс під час пилової бурі 28 жовтня 2005 року. Фотографію зроблено Космічним телескопом ім. Едвіна Хаббла Через більшу віддаленість від Сонця Марс...
-
Що таке і з чого складається Сонячна система? - Сонячна система та перспективи її освоєння
Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн Уран, Нептун, Плутон. Ці дев'ять планет, що обертаються по величезних еліпсах навколо Сонця і утворюють...
-
Рельєф поверхні Меркурія - Планета Меркурій
З пролітної траєкторії космічного апарату "Маїнер-10" в 1974 р. було сфотографовано понад 40% поверхні Меркурія, що дозволило побачити Меркурій приблизно...
-
Наши соседи - Меркурий, Венера и Марс - Планеты Солнечной системы
Оболочки Земли - атмосфера, гидросфера и литосфера - соответствуют трем агрегатным состояниям вещества - твердому, жидкому и газообразному. Наличие...
-
ВСТУП - Плутон - наукові відомості
Плутон, на відміну від інших планет, виявляє більше подібності до комет. Це найвіддаленіша і найменш вивчена планета Сонячної системи. Офіційно вона була...
-
Характеристика Меркурія - Планета Меркурій
Меркурій - найближча до Сонця планета Сонячної системи, астрономічний знак. Серед великих планет має найменші розміри: її діаметр 4865 км (0,38 діаметри...
Планети земної групи