Планета Марс
МАРС (від лат. Маrs - бог війни) - одна з дев'яти великих планет Cонячної системи, четверта за порядком від Сонця. Названо так цю планету за її червоно-оранжевий колір, що нагадує кров, полум'я пожежі. Рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті на середній віддалі 228 млн. км. Період обертання Марса навколо Сонця (марсіанський рік) дорівнює 686,98 середньої сонячної доби. Ексцентриситет орбіти Марса становить 0.093. внаслідок чого віддаль Марса від Сонця змінюється від 206 до 249 млн. км. Нахил площини орбіти Марса до площини екліптики дорівнює 1,8°. Середня швидкість руху Марса по орбіті 24,2 км/с; період обертання навколо Сонця -- 687 діб. Протистояння Марса відбуваються раз на два роки; серед них виділяються великі протистояння, що повторюються кожні 15-17 років. Під час їх (червень - вересень) віддаль від Землі до Марса зменшується до 55 млн. км. Коли Марс та Земля містяться по різні сторони від Сонця, то віддаль між ними становить 400 млн. км. Екваторіальний діаметр Марса становить близько 6800 км. Кутовий діаметр змінюється від 3",5 до 25",5. Об'єм Марса дорівнює 0,150, а маса -- 0,107 відповідної величини Землі. Середня густина Марса - 3,92 г/см3. Вага тіла на поверхні Марса становить 0,38 ваги цього тіла на поверхні Землі. Марс обертається навколо своєї осі за 24 год 37 хв 22,7 с. Нахил площини екватора до площини орбіти Марса становить 25,2°, тому на Марс, як і на Землі, змінюються пори року Екваторіальний радіус Марса дорівнює 3393,4 км., полярний -- 3375,8 км. Маса Марса - 6,423-1026 г, серед, густина - 3,97 г/см3, прискорення сили тяжіння 372 см/с2, друга космічна швидкість біля поверхні Марса - 5,0 км/с. У Марса є 2 крихітні, темні супутники неправильної форми. Вони складаються з багатої на вуглець породи і вважаються астероїдами, захопленими силою тяжіння Марса. Поперечник Фобоса становить близько 27 км. Це більший із двох супутників, і він розміщений ближче до Марса. Поперечник Деймоса - близько 15 км.
На Марсі спостерігають темні (моря) і світлі (материки та полярні шапки) плями. Поверхня Марса має виразний рельєф. На фотографіях, одержаних з близької віддалі, добре видно велику кількість кратерів (вулканічного та ударного походження) різних розмірів, гірських пасом та ущелин типу каньйонів. Поблизу кратерів ударного походження спостерігаються жолоби, всередині них "острови", обриси яких нагадують краплину сльози. Поверхневий шар Марса дуже роздрібнений. Його основними компонентами є SіO2, Fе2O3, МgО, SO3, АІ2О3, СаО, ТіО2.
Материки -- ділянки поверхні Марса оранжевого кольору; площа їх становить близько 5/6 площі всієї поверхні Марса Спектрофотометричні вимірювання 1939-56 в СРСР показали, що відбивальна здатність материків (альбедо) змінюється від 0,060 в ультрафіолетових променях до 0,400 - в інфрачервоних, а розподіл яскравості по диску підлягає Ламберта закону. Це відповідає поверхні, позбавленій навіть дрібного рельєфу. Поляриметричні дослідження свідчать, що поверхня материків Марса, найімовірніше, вкрита порошкоподібним, дуже забарвленим матеріалом лімонітом - мінералом складу Fе2O3 - пН2О.
Моря - темні ділянки на поверхні Марса; альбедо най темніших з них приблизно в два рази менше, ніж у материків. Деякі з морів виявляють сезонні зміни контурів і кольору, що можна пояснити існуванням в цих місцях рослинності: Радянський астроном Г. А. Тихов, вивчаючи оптичні властивості морів Марса та земних рослин, прийшов до висновку, що на Марсі завдяки суворості клімату (середня річна температура біля екватора становить - 15°, а в полярних областях - 60°) може існувати низькоросла рослинність з блакитним забарвленням. У 1959 в інфрачервоному спектрі морів Марса виявлено смуги, що належать органічним молекулам. Ці смуги було виявлено також у спектрі деяких лишайників і водоростей на Землі.
Полярні шапки -- білі плями в північній та південній областях Марса. Діаметри їх змінюються сезонами від 4000-6000 км до 700-1000 км. Полярні шапки являють собою сніговий шар Полярні шапки складаються з льоду Н2О товщиною в кілька см. та СО2. Не виключена наявність підгрунтового водяного льоду. Канали - кілька сотень вузьких темних ліній на поверхні Марса. Найбільше спостерігається їх під час марсіанської весни. Переважна більшість вчених вважає, що канали - природні утворення (щілини, лінії розлому кори, доріжки з невеликих темних плям тощо).
Атмосфера Марса, розріджена, суха, бідна на кисень. Доведено, що кількість кисню та водяних парів у атмосфері Марса не перевищує 1% їхньої кількості в атмосфері Землі. Кількість СО2 в атмосфері Марс вдвічі більша, ніж в атмосфері Землі. Оскільки СО2 відфільтровує шкідливе для живих організмів випромінювання, то наявність СО2 в атмосфері Марса сприяє можливості життя на його поверхні. В атмосфері Марса часто спостерігають пилові бурі (наприклад, у вересні 1956) - хмари з окремих частинок. У верхніх шарах атмосфери Марса часто спостерігають великі світлі плями - хмари, що, найімовірніше, являють собою скупчення конденсованої водяної пари та жовті (пилові) хмари. В роки, що межують з Великими протистояннями відмічаються періоди глобальних пилових бур. Вони починаються як правило, в розпал літа в південній півкулі Марса. В цей час пилові хмари, верхня межа яких досягає 40-50 км, настільки щільні, що повністю закривають від земного спостерігача деталі поверхні. На різних стадіях існування пилової хмари (тривалість якого досягає 3-5 місяців) середній радіус часток змінюється від 10 до 1 мкм. Основною складовою їх є SіO2, (60 ± 10%). Коефіцієнт пропускання атмосфери Марса в зелених променях близький до 0,9 (для Землі 0,75). Атмосферний тиск біля поверхні Марса дорівнює 60 - 80 мм рт. ст. Атмосферний тиск, залежно від рельєфу, змінюється від 0,5-10-3 до 8-10-8 бар. В періоди спокійної атмосфери серед, швидкість вітру на висоті 1,6 м становить 2,4 м/с. Швидкість і напрям вітру, а також атмосферний тиск змінюються з переходом від дня до ночі, а в періоди пилових бур швидкість вітру досягає 100 - 140 м/с. Уночі вуглекислий газ замерзає, перетворюючись на іній.
Найвища температура поверхні дорівнює 316 К в перигелії і 286 К в афелії, найнижча - близько 150 К в районах полярних шапок. Основна складова атмосфери; Марса - СО2 (95% ). В невеликих кількостях є азот (2-3%), аргон (1-2%), пара води, кисень (0,1-0,4% ) і озон.
ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ. Вулкани, метеоритне бомбардування і потоки води -- сили, які впливали в далекому минулому на рельєф Марса. Саме вони сформували рельєф тієї поверхні, яку ми бачимо сьогодні. Значна її частина - всіяна камінням пустельна рівнина з пиловими дюнами і кратерами, утвореними метеоритами. Над нею де-не-де здіймаються височенні гори, її перетинають глибокі каньйони. Вулкан Олімп -- найвища гора в Сонячній системі, її поперечник становить 600 км, а висота -- 24 км над навколишньою рівниною. Настільки ж разюча рифтова система Долини Маринера -- величезна система каньйонів, яка простяглася майже на 4500 км через марсіанські рівнини і в деяких місцях сягає глибини 8 км. Є там і долини, схожі на русла висохлих рік. Вони утворилися понад 3 млрд. років тому, коли поверхнею Марса текла вода.
ПОШУКИ ЖИТТЯ. Ще століття тому вважалося, що на Марсі живуть розумні істоти -- марсіани. Тепер відомо, що це не так, але примітивні організми можуть там існувати. У минулому Марс був теплішим і вологішим, і за цих умов могло розвинутися життя. Два американських апарати "Вікінг" опустилися на поверхню Марса в 1976 р. На борту цих апаратів було проведено експерименти з виявлення слідів позаземнго життя, але знайти нічого не вдалося.
Нові космічні апарати для вивчення Марса були споряджені в 1990х рр. Вони облетіли планету, фотографуючи її і вивчаючи погоду, й опустилися на поверхню. Після семимісячного польоту на Марс у 1997 р. опустився апарат "Петфайндер" ("Слідопит"). Він доставив на поверхню планети шестиколісний робот-всюдихід "Соджорнер" ("Компаньйон"), який дослідив місце висадки. До польотів на Марс готуються нові апарати.
Література:
Марс планета сонячна система
- 1. Барабашев Н. П. "Исследование фиаических условий на Луне и планетах. X.", 1952 [с. 265--269]; 2. Вокулер Ж. "Физика планеты Марс" 1956 [с. 328--337]; 3. Шаронов В. В. "Природа планет Марса" 1958; 4. Мороз В. И. "Физика Планеты марс", Москва,1978.
Похожие статьи
-
Рельєф поверхні Меркурія - Планета Меркурій
З пролітної траєкторії космічного апарату "Маїнер-10" в 1974 р. було сфотографовано понад 40% поверхні Меркурія, що дозволило побачити Меркурій приблизно...
-
Характеристика Меркурія - Планета Меркурій
Меркурій - найближча до Сонця планета Сонячної системи, астрономічний знак. Серед великих планет має найменші розміри: її діаметр 4865 км (0,38 діаметри...
-
Температурний режим й атмосфера - Марс
Марс під час пилової бурі 28 жовтня 2005 року. Фотографію зроблено Космічним телескопом ім. Едвіна Хаббла Через більшу віддаленість від Сонця Марс...
-
Орбіта Марса приблизно у 1, 5 рази віддаленіша від Сонця, ніж орбіта Землі. Через відносно видовжену орбіту, відстань між Марсом і Сонцем змінюється від...
-
Загальна характеристика - Марс
Марс - планета земного типу з розрідженою атмосферою. На Марсі є метеоритні кратери, як на Місяці, вулкани, долини і пустелі, подібні до земних. Тут...
-
Общие соображения - К вопросу о коррекции климата Марса
Прежде всего, каковы потребные условия? Давление паров воды при температуре +37 OС составляет около 6300 Па [0.062 атм]. Значит, чтобы ходить без...
-
Спостереження вчених за планетою Меркурій - Планета Меркурій
Меркурій - четверта по блиску планета: в максимумі вона майже так само яскрава, як Сіріус, яскравіше ж бувають лише Венера, Марс, Юпітер. Проте Меркурій...
-
Моделювання умов, що існують на інших планетах - Космічна роль зелених рослин
Одним із способів розв'язання питання про можливість життя на інших планетах е спосіб штучного відтворення в лабораторіях фізичних і хімічних умов, що...
-
Полярні шапки Марса багатошарові. Нижній, основний шар товщиною в кілька кілометрів утворений звичайним водяним льодом, змішаним з пилом, що зберігається...
-
Введение, "Красная планета" - "Красная планета" Марс
Марс - от греческого Mas - мужская сила - бог войны, в римском пантеоне почитался как отец римского народа, охранитель полей и стад, позднее -...
-
Исследования спутников Марса - Планета Марс
В 1969 г., том самом, когда люди высадились на Луне, американская автоматическая межпланетная станция "Маринер-7" передала на Землю фотографию, на...
-
Наблюдение Венеры, Вид с Земли, Прохождение по диску Солнца - Планеты земной группы. Венера
Вид с Земли Венеру легко распознать, так как по блеску она намного превосходит самые яркие звезды. Отличительным признаком планеты является ее ровный...
-
Вступ, Приблизні розміри планет відносно одна одної та Сонця - Сонячна система
У Сонячну систему входить Сонце, вісім великих планет з більш ніж 100 супутниками, декілька малих планет, більше 100 000 астероїдів, порядку 1011 комет,...
-
Ударные образования - Сейсмичность Марса
На Марсе, как на Луне и Мер-курии, широко распространены кратеры, образованные ударами о его поверхность метеоритов, астероидов и ко-мет. Облик большей...
-
ВНУТРЕННЕЕ СТРОЕНИЕ - Сейсмичность Марса
Определение внутреннего строения Марса - сложная задача сравнительной планетологии. Модели носят пока теоретический, прикидочный характер. При их...
-
Марсианские программы. - "Красная планета" Марс
За последние 20 лет к Марсу и его спутникам было совершено множество полетов. Исследования проводили русские и американские станции. Но большинство...
-
Плутон, Меркурий - Планеты Солнечной системы
1 300 0,2 0,0025 39,75 247,7 года 1 * Кроме крупных спутников обнаружены еще несколько более мелких объектов, вращающихся вокруг планеты. Начнем по...
-
Сравнение Сатурна и Юпитера - Планета Сатурн
Внутреннее строение Сатурна. У Сатурна, как и у Юпитера, имеется очень плотная атмосфера. На верхней границе его облачного покрова, заметно мало деталей...
-
Наши соседи - Меркурий, Венера и Марс - Планеты Солнечной системы
Оболочки Земли - атмосфера, гидросфера и литосфера - соответствуют трем агрегатным состояниям вещества - твердому, жидкому и газообразному. Наличие...
-
Атмосфера Юпитера - Планета Юпитер и ее спутники
Атмосфера Юпитера представляет собой огромную бушующую часть планеты, состоящую из водорода и гелия. Механизм, приводящий в действие общую циркуляцию на...
-
Планета Земля - Гипотезы о происхождении Солнечной системы
Земля принадлежит к группе земных планет, которая включает также Меркурий, Венеру и Марс. Земля часто сравнивается именно с этой группой, а также с...
-
Самая исследуемая сейчас планеты, на которой ведутся поиски, - Марс, но не все ученые соглашаются с тем, что на ней могут существовать какие - то формы...
-
Океан Юпитера, Ядро Юпитера - Планета Юпитер: основные характеристики
Юпитерианский океан состоит из главного на планете элемента - водорода. При достаточно высоком давлении водород превращается в жидкость. Вся поверхность...
-
Юпитер и Сатурн. - Планеты-гиганты, их различия с планетами земной группы
В обоих наружных слоях этих двух планет есть очень разреженная внешняя атмосфера, состоящая из водорода. Под ней расположена средняя атмосфера, состоящая...
-
Атмосферы - Планеты земной группы
Черты сходства и различия обнаруживаются также при изучении атмосфер планет земной группы. В отличие от Меркурия, который, как и Луна, практически лишен...
-
Планеты земной группы, Планета Меркурий - Гипотезы о происхождении Солнечной системы
Объединенные в одну группу планеты: Меркурий, Венера, Земля, Марс, - хотя и близки по некоторым характеристикам, но все же каждая из них имеет свои...
-
Планеты земной группы. Система Земля - Луна - Планеты Солнечной системы
Благодаря наличию спутника, Луны, Землю нередко называют двойной планетой. Этим подчеркивается как общность их происхождения, так и редкостное...
-
Земля - планета Солнечной системы - Происхождение Вселенной
Солнечная система представляет собой группу небесных тел, весьма различных по размерам и физическому строению. В эту группу входят: Солнце, девять...
-
Строение планеты - Планета Сатурн
Атмосфера Сатурна - в основном, водород и гелий. Но из-за особенности образования планеты большая, нежели на Юпитере, часть Сатурна приходится на другие...
-
Диаметр Солнца., Планеты земной группы. - Солнечная система
Точные измерения показывают, что диаметр Солнца не постоянная величина. Около пятнадцати лет назад астрономы обнаружили, что Солнце худеет и полнеет на...
-
Заключение, Литература - К вопросу о коррекции климата Марса
При современном развитии технологий и в рамках имеющихся у меня знаний наиболее перспективными методами колонизации Марса выглядят, примерно в порядке...
-
За последние 20 лет к Марсу и его спутникам было совершено множество полетов. Исследования проводили русские и американские станции. Но большинство...
-
Исследования планеты Венера космическими аппаратами
Исследование ближайших к Земле планет солнечной системы автоматическими межпланетными станциями явилось логическим продолжением развития...
-
Марс - Строение Солнечной системы
Когда в 1965 году американская станция Маринер-4 с малого расстояния впервые получила снимки Марса, эти фотографии вызвали сенсацию. Астрономы были...
-
ПОВЕРХНОСТЬ МАРСА - Планета Марс
Марс планета спутник полет На первый взгляд поверхность Марса напоминает лунную. Однако на самом деле рельеф отличается бульшим разнообразием. На...
-
СЕЙСМИЧНОСТЬ МАРСА - Сейсмичность Марса
Первые сейсмические наблюдения на Марсе были проведены спустя сто лет после знаменательного 1877 г - года Великого противостояния, когда были открыты...
-
Далекі "землі" - Планета Меркурій
З найдавніших часів люди знали ті особливі світила на небі, які називаються планетами. На вигляд вони схожі на зірки, але відрізняються від них тим, що...
-
Слой металлического водорода, Ядро, Межслоевые процессы - Юпитер среди планет Солнечной системы
Металлический водород возникает при больших давлениях (около миллиона атмосфер) и высоких температурах, когда кинетическая энергия электронов превышает...
-
Марсианские программы - Планета Марс
За последние 20 лет к Марсу и его спутникам было совершено множество полетов. Исследования проводили русские и американские станции. Но большинство...
-
Область Кратера Гусєва, сфотографована американським марсоходом Spirit У потужний телескоп на поверхні Марса можна розрізнити лише великі темні та світлі...
Планета Марс