Загальні відомості про юридичну відповідальність - Особливості юридичної відповідальності посадових, службових осіб органів виконавчої влади в Україні

Здійснення правопорушень тягне за собою юридичну відповідальність у вигляді вжиття заходів державного примусу каральної спрямованості, зазнавання правопорушником втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру.

В юридичній науці є двохаспектне розуміння юридичної відповідальності:

    - позитивна (перспективна або заохочувальна) відповідальність -- передбачає заохочення за виконання корисних для суспільства і держави варіантів поведінки; - негативна (ретроспективна або охоронна) відповідальність -- передбачає покарання за правопорушення.

Юридична (ретроспективна) відповідальність -- це особливий вид соціальної відповідальності.

Юридична (ретроспективна) відповідальність -- це юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення.

Держава своєю примусовою силою забезпечує охорону і безумовну реалізацію правових норм. Для цього в нормативно-правових актах встановлюються норми, які передбачають притягнення до юридичної відповідальності осіб, поведінка яких не поєднується з обов'язковими приписами. Юридична відповідальність настає в результаті порушення приписів правових норм і виявляється у формі до правопорушника застосування примусових заходів.

Юридичний відповідальність державний влада

Юридична відповідальність - це передбачена нормами права міра державного примусу, що застосовується щодо особи, яка вчинила правопорушення Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. -- 2003. -- № 4. -- С. 21-25..

До числа найважливіших ознак юридичної відповідальності, що визначають її сутність і характеру, відносяться наступні.

    1. Юридична відповідальність полягає в обов'язку суб'єкта правопорушення зазнавати несприятливі наслідки свого діяння. Для правопорушника юридична відповідальність означає застосування до нього санкцій правових норм, зазначених у них певних мір відповідальності. У цьому полягає його обов'язок зазнавати заходів державного примусу, які застосовуються на основі норм права. Вони можуть бути виражені в осуду правопорушника з боку суспільства і держави, визначених правообмежень, обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду, понести кримінальну або інше встановлене законом покарання. 2. Юридична відповідальність визначається державою та застосовується його компетентними органами або іншими особами, уповноваженими на те законом. 3. Порядок притягнення до юридичної відповідальності чітко регламентований законом. Найважливіші норми, що визначають процес залучення до юридичної відповідальності правопорушника, його права та обов'язки, порядок застосування у відношенні його державно-примусових заходів, що містяться у процесуальних нормативно-правових актах - Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі та т. д. Реалізація юридичної відповідальності здійснюється на основі права, конкретних санкцій правових норм, що передбачають відповідальність саме за це правопорушення. 4. Підставою юридичної відповідальності є вчинення правопорушення. Наявність у скоєному діянні всіх ознак складу правопорушення є підставою для притягнення особи, яка його вчинила, до юридичної відповідальності Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. -- 2003. -- № 4. -- С. 21-25.

Слободян Н. М. Конституційно-правова відповідальність людини і громадянина в Україні // Держава і право. -- 2002. -- Вип. 21. -- С. 18-23..

Підстава юридичної відповідальності з'являється з моменту вчинення суспільно шкідливого діяння, яке містить склад правопорушення. За одне й те саме правопорушення особа може бути притягнута до конкретного виду юридичної відповідальності лише один раз (так, наприклад, не можна двічі нести кримінальну відповідальність за один і той же злочин). Однак різні види юридичної відповідальності можуть сполучатися один з одним, і за здійснення одного правопорушення особа може бути притягнута одночасно до різних видів юридичної відповідальності (наприклад, суд ухвалив стягнути з засудженого матеріальні збитки, завдані злочином, а адміністрація за місцем роботи звільнило особу в зв'язку з вчиненням злочину - в цьому разі кримінальна відповідальність поєднується з іншими видами юридичної відповідальності - цивільно-правової та дисциплінарної).

Залежно від характеру вчиненого правопорушення розрізняють дисциплінарну, адміністративне, матеріальну, цивільно-правову та карну відповідальність.

Кожен з перерахованих вище видів юридичної відповідальності відрізняють свої специфічні риси, обумовлені тим чи іншим галузевим методом правового регулювання, характерні свої заходи стягнення і особливий порядок їх застосування.

Значний інтерес у науці викликає проблема класифікації юридичної від­повідальності. Деякі автори розрізняють відповідальність за видами право­порушень і за характером застосовуваних санкцій. Так, О. Лейст виділяє персональну й колективну відповідальність, розрізняючи її за суб'єктом правопорушення. За характером порушення він розділяє "відповідальність за вину" і "відповідальність без вини", за способом її виникнення і здійс­нення - відповідальність, що виникає безпосередньо із закону внаслідок правопорушення, і ту, що виникає на основі закону.

Ряд авторів класифікує види юридичної відповідальності за матері­альною ознакою. Така точка зору пояснюється тим, що зміст юридичної відповідальності визначає її галузеву належність. Матеріальна ознака, як сукупне поняття, охоплює ряд елементів, які відрізняють один вид право­вої відповідальності від іншого. До таких елементів належать: характер застосовувальних санкцій, міра державного осуду, першочерговість вико­нуваних завдань, сфера дії. Всі ці елементи випливають зі змісту правової відповідальності, а тому матеріальна ознака є провідною і за своєю суттю відрізняється від процесуальних класифікаційних підходів, базуючись на матеріальному критерії класифікації Малиновський В. Я. // Державне управління: Навчальний посібник.- Вид. 2-ге, доп. та перероб.- К.: Атіка, 2003.- 576 с.

Отже, до видів правової відповідальності органу виконавчої влади на­лежить скасування його незаконних рішень, у цьому разі - будь-яких актів органів виконавчої влади. Така відповідальність настає, коли виданий акт або рішення суперечать закону чи іншому нормативно-правовому акту, наділеному значною юридичною силою. Це пояснюється тим, що видання незаконних актів може викликати шкідливі для різноманітних суспільних відносин наслідки.

При цьому скасування незаконних актів і рішень навряд чи можна ви­знати самостійним видом юридичної відповідальності. Адже юридична відповідальність являє собою врегульовані нормами права відносини між державою і правопорушником, що пов'язані з державним осудом і застосуванням до винуватця заходів державного примусу, тоді як скасування незаконних актів і рішень з правопорушенням може бути й не пов'язана. Видання таких актів може бути наслідком недостатнього вивчення конкрет­них питань, незнанням законодавства та з інших причин. У такому разі скасування незаконного акта є лише поновленням законності, а не мірою відповідальності.

З іншого боку, видання незаконних актів може бути наслідком вчинен­ня правопорушення конкретною посадовою, службовою особою, що ви­ражається у зловживанні службовим становищем, халатному ставленні до посадових обов'язків та інших негативних дій. Тут юридична відповідаль­ність застосовується до конкретного суб'єкта, який вчинив правопорушення, тобто відбувається безпосередній вплив на особу правопорушника, до якого, залежно від ступеня суспільної небезпеки правопорушення, може бути застосовано й конкретний вид такої відповідальності (цивільної, адміністративної, кримінальної).

Крім того, в окремих випадках посадові особи органів виконавчої влади можуть нести цивільно-правову відповідальність, передбачену статтею 56 Конституції України. У ній, зокрема, зазначається, що громадяни мають право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самовря­дування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішення­ми, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самовря­дування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повно­важень. "Кожному гарантується право,- стверджує стаття 55 Основного Закону,- на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держав­ної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб.

Похожие статьи




Загальні відомості про юридичну відповідальність - Особливості юридичної відповідальності посадових, службових осіб органів виконавчої влади в Україні

Предыдущая | Следующая