Вступ - Монархічна форма правління

Формa правління будь-якої держави вказує: на структуру і повноваження вищих органів державної влади; порядок їх утворення і характер взаємовідносин між ними; ступінь і форми участі громадян у формуванні вищих органів влади; відносини між вищими органами влади і населенням і ступінь впливу населення на прийняття державних рішень; тривалість повноважень і характер змінюваності вищих органів влади; способи легітимації державної влади та її підстави. Традиційно в науці розрізняють дві форми правління - монархію і республіку.

Монархія - це фoрма державного правління, при якій систему вищих органів влади очолює одна особа - монарх. Державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи - монарха і передається у спадок представникам правлячої династії. Загальні юридичні ознаки цієї форми державного правління історично складалися протягом тривалого часу. Вони такі:

    А) безстроковість влади монарха; Б) посідання влади за правом крові (спорідненості) й отримання її у спадок; В) монарх є головою держави і здійснює від її імені представництво; Г) офіційна непідлеглість влади монарха будь-яким іншим суб'єктам.

Залежно від обсягу і характеру повноважень монарха, підстав їх виникнення і взаємовідносин монарха з населенням усі монархії поділяються на необмежені і обмежені.

Сучасна вітчизняна державно-правова думка розглядає монархію у двох контекстах: або як данину історичній традиції, що перетворює монарха виключно на "символ нації" без будь-яких владних повноважень, або як архаїчний інститут, що залишається виключно через збереження у суспільстві значних пережитків феодалізму та застарілих форм суспільної організації.

Монархічна форма правління багато в чому залежить від існуючого типу держави. Так, за формаційним підходом, одноосібний монарх виник в умовах рабовласницької держави, був абсолютно домінуючим в період феодалізму та поступово втратив своє значення в епоху капіталізму. Відповідно до цивілізаційного підходу монархія була домінуючою формою правління в державах аграрного типу; в державі ж індустріального типу монарх втратив своє значення, поступившись місцем інституту президенства.

Історія державності на території України триває протягом тисячоліть. Монархічна державність існувала на території сучасної України аж до початку ХХ ст., бо українці зверталися до такої форми правління як до найбільш оптимальної. Але проблема в тому, що українські землі тривалий час були складовими частинами інших держав: Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії, Австро-Угорської імперії. Єдиним свідченням існування монархії на теренах сучасної України була Київська Русь та Галицько-Волинське князівство, однак влада монарха (князя) була не абсолютною, адже він був наділений правом скликати князів на загальну раду. Тому можна говорити про колегіальну форму глави держави. монархія правління влада

Монархія також вважається доволі сильним інтегруючим інститутом суспільства через те, що її представляють політично і соціально нейтральною. Історичний досвід свідчить, що монархія може відігравати справді стабілізуючу роль у гострих кризових ситуаціях, в умовах різкого загострення соціальних проблем і конфліктів. Поєднання демократії і монархії у ХХ ст., що до цього вважалося явищем ірреальним, як демонструє практика на прикладі існування парламентарних монархій, дає чудові результати і забезпечує цій формі правління існування в майбутньому. Тому не можна погодитися з твердженнями прибічників еволюційної теорії, що форми верховної влади пов'язані з різними ступенями економічного та культурного розвитку нації. Справа в тому, що існують нації, які протягом всього свого розвитку знали лише одну форму правління. Так, Візантія весь час була монархією. Це ж стосується сучасних держав - Великобританії та Японії. Швейцарські ж племена тільки завоюванням ставали підданими монарха, а як тільки здобували самостійність, поверталися до республіканської форми правління. Отже, коли форма правління держави не суперечить історичним традиціям, менталітету нації, не нав'язується силовими методами ні ззовні, ні зсередини, а являє собою природній процес, тоді й державне утворення буде міцним, здатним до подальшого розвитку не залежно від того є воно монархією чи республікою.

Об'єкт дослідження. Монархічна форма правління, як одна з різновидів форми державного правління.

Предмет дослідження. Етапи розвитку монархічної форми правління в Україні.

Мета дослідження. Визначення особливих рис, притаманних монархічній формі правління та характеристика основних її видів.

Завдання дослідження:

    - визначити поняття та основні властивості (ознаки) монархії; - визначити та охарактеризувати різновиди монархічної форми правління; - визначити та охарактеризувати історичні типи монархії.

При дослідженні даної проблеми ми використовуємо наступні методи:

    1) формально-юридичний, для розуміння роботи монархічного апарату саме з юридичної точки зору; 2) порівняльно-історичний, для проведення межі між сучасністю та історією і розуміння значимості вивчення монархій на сучасному етапі; 3) порівняльно-правовий, для виділення загальних закономірностей правового розвитку монархій; 4) метод системного аналізу, для вивчення монархії як системного елементу сучасного світового співтовариства.

Похожие статьи




Вступ - Монархічна форма правління

Предыдущая | Следующая