Підстави, цілі та функції юридичної відповідальності - Особливості юридичної відповідальності посадових, службових осіб органів виконавчої влади в Україні

Підстави юридичної відповідальності -- це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і необхідною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність.

В юридичній науці відрізняють форми підстави:

    - притягнення до юридичної відповідальності; - настання юридичної відповідальності.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності -- сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою. Такими є:

    - Наявність складу правопорушення -- фактична підстава. - Наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення -- нормативна підстава.

Приклад

Кримінальна відповідальність є кримінально-правовим поняттям. Вона пов'язана з кримінальним покаранням особи. Її основою в правовій державі є правовідношення, однією із сторін якого є особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, а тому зобов'язана понести у зв'язку з цим певні правові обмеження, а другою -- держава з її правом публічного засудження винного і призначення законного, обгрунтованого і справедливого покарання. Де правовідношення виникає з моменту вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, не органи держави, а закон покладає на винного кримінальну відповідальність. Суд своїм обвинувальним вироком лише констатує наявність кримінально-правового відношення і від імені держави покладає на винного покарання.

Підстави настання юридичної відповідальності -- це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.

Такими підставами є:

    1. Факт учинення небезпечного діяння (правопорушення) -- фактична підстава. 2. Наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції -- нормативна підстава. 3. Відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності. 4. Наявність правозастосовного акта -- рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються вид та міра державного впливу -- процесуальна підстава Цвік М. В., Петришин О. В. Цвік М. В., Петришин О. В. Загальна теорія держави і права. -- Харків, 2009. -- 572 с..

Цілі юридичної відповідальності -- це конкретний прояв загальних цілей права (закріплення, врегулювання та охорона суспільних відносин).

Цілі юридичної відповідальності передбачають:

    1. Забезпечення прав та свобод суб'єктів шляхом їх гарантування, охорони та відновлення. 2. Охорона та захист суспільного порядку шляхом запобігання правопорушенням та перевиховання правопорушників. 3. Захист правопорядку та виховання громадян шляхом створення умов для покарання винних осіб та їх перевиховання; здійснення правової пропаганди та визначення переваг правомірної поведінки. 4. Компенсація спричиненої порушенням шкоди та відновлення порушених суб'єктивних прав. 5. Запобігання скоєнню правопорушень у майбутньому.

Функції юридичної відповідальності -- це основні напрями впливу на суспільство, завдяки яким досягається мета відповідальності та які визначають її призначення як засобу забезпечення суспільного порядку. Основними функціями юридичної відповідальності є наступні:

    6. Репресивно-каральна функція свідчить про те, що юридична відповідальність є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення; це акт покарання від імені держави та засіб запобігання нових правопорушень. Покарання реалізується або шляхом зміни правового статусу порушника завдяки обмеженню його прав та свобод, або ж шляхом покладення на нього доповнюючих обов'язків. 7. Правопоновлююча функція протистоїть формальному покаранню винного та спрямована на забезпечення порушеного інтересу і поновлення порушених протиправною поведінкою суспільних відносин. Як правило, ця функція характеризує майнову відповідальність. Стягнення збитків з правопорушника компенсує втрати потерпілої сторони та поновлює її майнові права. Ця функція націлена також на примусове виконання невиконаних обов'язків. 8. Виховна функція спрямована на формування у суб'єктів потреби правомірної поведінки та усвідомленого ставлення до наданих прав і покладених обов'язків. Ця функція сприяє зміцненню у громадян віри у справедливість, у захист належних їм прав і свобод, підвищує рівень правової культури громадян, правову дисципліну та активність у сфері права. Виховна функція має дві форми --

Загальнопревентивну, що націлена на виховання у громадян поваги до закону, та спеціальнопревентивну, що націлена на перевиховання самого правопорушника.

Регулятивна функція. Її змістом є забезпечення регулювання суспільних відносин шляхом запобігання правопорушенням, покарання винних у їх скоєнні осіб та відновлення порушених внаслідок правопорушень прав і законних інтересів Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. -- 4-е изд., перераб. и доп.. -- Москва : Юристъ, 2002. -- С. 205-206. -- ISBN 5-7975-0484-7..

Принципи юридичної відповідальності:

Принципи юридичної відповідальності -- це вимоги до юридичної відповідальності, які визначають її зміст, функції, підстави, гарантії, процедури здійснення.

Форма закріплення принципів юридичної відповідальності може бути прямою -- шляхом фіксування в тексті нормативно-правового акта, або опосередкованою іншими джерелами права.

Принцип справедливості

Передбачає:

Умови та підстави притягнення до юридичної відповідальності та її здійснення повинні бути рівними для всіх суб'єктів, які вчинили правопорушення.

Юридична відповідальність спрямована на відновлення прав, свобод і законних інтересів, порушених винною особою.

Санкція завжди повинна відповідати рівню соціальної небезпечності та тяжкості вчинку.

За вчинене правопорушення повинна відповідати тільки та особа, яка його вчинила, за умови доведення її провини. Особа може бути притягнута до юридичної відповідальності лише за її власні дії. Виняток становить тільки протиправна поведінка неповнолітніх, які завдали майнової шкоди. В цьому випадку згідно з цивільним правом] юридичну відповідальність несуть їх батьки.

Закон, що встановлює чи посилює відповідальність не має зворотної сили. Засуджена особа звільняється від відповідальності за скоєння злочину, якщо набрав чинності новий закон, який скасовує покарання за таке діяння.

Слід враховувати обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність.

Заходи відповідальності не повинні принижувати людської гідності. Державно-примусові заходи повинні грунтуватися на принципі гуманізму, згідно з яким виключається можливість вибору жорстких та негуманних заходів впливу на винну особу.

До винної особи можна застосовувати лише одне покарання одного виду відповідальності за вчинення нею одного правопорушення. При цьому особа може нести одночасно різні види відповідальності: кримінальну та цивільну, адміністративну та дисциплінарну тощо.

Принцип законності

Принцип законності полягає в тому, що як правопорушення розглядаються тільки ті діяння, які передбачені чинним законодавством. Відповідно до ч.2 ст.58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом правопорушеннями.

Передбачає:

Притягнення до юридичної відповідальності здійснюється лише на підставі закону за правопорушення, що вступив у силу і був доведений до загального відома.

Фактичною підставою юридичної відповідальності є правопорушення -- винне протиправне діяння, скоєне деліктоздатною особою;

Притягувати до юридичної відповідальності можуть тільки уповноважені законом органи і тільки в установленому законом порядку.

Міра покарання за скоєне правопорушення чітко обмежується санкцією правової норми і може бути пом'якшена, але не повинна перевищувати верхньої межі санкції.

Реалізація юридичної відповідальності здійснюється у встановленій законом процесуальній формі.

Принцип невідворотності

Принцип невідворотності полягає у тому, що правопорушення повинно обов'язково за будь-яких умов тягти за собою відповідальність правопорушника.

Якщо правопорушення скоєне, а відповідальність не наступила, то це спричиняє шкоду авторитету закону та влади.

Впровадження в суспільну свідомість уявлення про неминучість покарання за порушення норми права є важливим виховним і попереджувальним правопорушення фактором.

Головний зміст принципу невідворотності полягає в тому, ніхто не може бути звільнених від відповідальності без законних підстав.

Принцип доцільності

Принцип доцільності полягає у відповідності заходів покарання цілям юридичної відповідальності.

Заходи покарання повинні відповідати тяжкості вчиненого правопорушення з урахуванням вимоги індивідуалізації відповідальності.

Принцип доцільності гарантується правом правоохоронних та судових органів обирати і застосовувати більш доцільну санкцію до винної особи.

Для цього передбачено різні види санкцій, які дозволяють урахувати умови вчинку і індивідуальність винної особи.

Принцип доцільності передбачає обов'язок вирішувати питання про можливість пом'якшення відповідальності або про відмову її застосування, якщо можливо досягти мети юридичної відповідальності без застосування державного примусу.

Принцип обгрунтованості

Передбачає:

    1. об'єктивне вивчення обставин справи, збір та оцінку доказів, аргументованість висновку про те, чи винна особа, яка притягується до відповідальності, чи було скоєно правопорушення, чи підлягає застосуванню передбачена санкція; 2. визначення конкретної міри покарання, стягнення, відшкодування збитків згідно з критеріями, встановленими законом.

Принцип гуманізму

Передбачає визначає пріоритет загальнолюдських цінностей, до яких належать права і свободи особи, що носять природний характер і визнаються найвищою соціальною цінністю.

Особи, притягнені до юридичної відповідальності, користуються правами і свободами людини і громадянин. Нормами міжнародного права заборонені жорстокі покарання, які принижують честь і гідність людини, мають характер тортур.

На сьогоднішній зростає кількість країн, які скасували смертну кару.

В країнах, де вона збереглася, смертні вироки виносяться лише за найтяжчі злочини і не застосовуються до вагітних жінок і неповнолітніх.

Похожие статьи




Підстави, цілі та функції юридичної відповідальності - Особливості юридичної відповідальності посадових, службових осіб органів виконавчої влади в Україні

Предыдущая | Следующая