Особливості адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства


Здійснено аналіз елементів адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ (далі - ОВС) як суб'єктів попередження домашнього насильства. Відповідно до поділу елементів адміністративно-правового статусу на три основні блоки, досліджено основні завдання, структуру та компетенцію органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства. Запропоновано визначення поняття адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства.

Ключові слова: адміністративно-правовий статус, попередження, домашнє насильство, органи внутрішніх справ, компетенція.

Постановка проблеми. Органи внутрішніх справ України виконують чималий обсяг завдань і забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян від протиправних посягань. З метою забезпечення успішного виконання цих завдань грунтовного покращення потребують не лише форми і методи діяльності правоохоронних органів, але і якісний підхід до визначення адміністративно - правового статусу підрозділів органів внутрішніх справ, зокрема ті, які здійснюють діяльність щодо попередження домашнього насильства. Чітке визначення статусу вказаних органів через установлення виключного переліку їхніх завдань та функцій, прав та обов'язків є однією з умов злагодженої та ефективної діяльності, без конфліктів, суперечок, дублювання функцій і повноважень.

Однак аналіз чинного законодавства довів, що сьогодні є чимало недоліків і прогалин у нормативно-правовому закріпленні адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ, зокрема адміністративно-правового статусу ОВС як суб'єктів попередження домашнього насильства.

Стан дослідження. У науковій літературі питанням, пов'язаним із дослідженням проблем адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ, зокрема у сфері попередження негативних соціальних явищ, присвячені роботи таких учених, як В. Б. Авер'янова, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, В. Т. Білоуса, І. П. Голосніченка, О. В. Зайчука, Р. А.Калюжного, В. В. Коваленка, В. К. Колпакова, О. В. Кузьменко, Н. П.Матюхіної, А. В. Негодченка, В. І. Олефіра, В. І. Осадчого та ін.

Однак комплексного аналізу особливостей адміністративно - правового статусу органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства здійснено не було.

Метою цієї статті є дослідження особливостей адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства, зважаючи на аналіз проблем реалізації адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ.

Виклад основних положень. Багатоаспектність адміністративно-правового статусу ОВС як правового явища зумовлює одностайність поглядів серед науковців щодо обсягу і змістовних характеристик цього поняття.

Цікавою є думка М. Мартинова, який під адміністративно-правовим статусом територіальних органів внутрішніх справ України розуміє їх становище як спеціального суб'єкта адміністративного права, гарантованого державою та врегульованого нормами права, що утворює сукупність прав, обов'язків, обмежень, гарантій та відповідальності, відповідно до яких вони виконують правоохоронні функції, тому доцільно визначити адміністративно-правовий статус органів внутрішніх справ так: адміністративно-правовий статус органів внутрішніх справ - це врегульоване сукупністю адміністративно-правових норм адміністративного права юридичне становище, що передбачає реалізацію компетенції їх підрозділів і посадових осіб з охорони правопорядку, забезпечення прав і свобод громадян і безпеки у суспільстві [1, с. 8].

Д. Бахрах у адміністративно-правовому статусі державних колективних суб'єктів виділяє три основні блоки: цільовий; структурно-організаційний; компетенційний (компетенцію).

Перший елемент адміністративно-правового статусу державного колективного суб'єкта - його юридично закріплені цілі, завдання і функції. Загалом його мету можна розуміти як забезпечення певної соціальної потреби, а в положеннях, статутах і інших правових актах мета конкретизується в переліку завдань, виконуваних функцій.

Другий - організаційно-структурний - компонент правового статусу є складною системою. У нього входить нормативне регулювання порядку освіти, легалізації, реорганізації, ліквідації суб'єктів, їх підлеглості і передачі з ведення одних організацій в підпорядкування інших, установлення і зміни їх організаційних структур, права на організаційне самовизначення, процедур діяльності і права на офіційні символи.

Компетенція є третьою і основною частиною правового статусу державних колективних суб'єктів права і складається з сукупності владних повноважень щодо певних предметів. Її перший елемент охоплює обов'язки і права, пов'язані зі здійсненням влади, участю у владних відносинах, зокрема право видавати певні акти. Другий елемент компетенції - підвідомчість, правове закріплення кола об'єктів, предметів, справ, на які поширюються владні повноваження [2, с. 236].

Щодо першого елемента адміністративно-правого статусу ОВС як суб'єктів попередження домашнього насильства, то, згідно із наказом МВС України № 550 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", основними завданнями працівників служби дільничних інспекторів міліції є: проведення загальної та індивідуальної профілактичної роботи серед жителів адміністративної дільниці охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на території, що обслуговується; робота з населенням і громадськими формуваннями на адміністративній дільниці щодо охорони громадського порядку та громадської безпеки, профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю; участь з іншими службами та підрозділами органів внутрішніх справ у виявленні, попередженні, припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, а також у розкритті злочинів, учинених на території адміністративної дільниці [3].

Структурно-організаційний компонент ОВС як суб'єктів попередження домашнього насильства закріплений наказами МВС України № 550 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України" та № 1176 "Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей" [4], оскільки уповноваженими суб'єктами ОВС щодо попередження насильства в сім'ї є підрозділи ДІМ і КМСД.

Одним із головних чинників, що впливають на структуру адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства, є їх компетенція. У науковій літературі не існує одностайності щодо питання про визначення компетенції державних органів.

У структурі компетенції органу внутрішніх справ роль домінуючого елементу відводиться повноваженням, які можуть бути розглянуті у двох площинах, а саме: права й обов'язки державного органу у встановленій законом сфері його діяльності; права й обов'язки, спрямовані на здійснення певних управлінських функцій.

Відповідно до положень Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї [5], органи внутрішніх справ: проводять роз'яснювальну роботу в сім'ях, в яких учинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення, повідомляють членів сім'ї про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися, та передбачену законодавством відповідальність; приймають і розглядають заяви та повідомлення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 616 [6], та нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України; інформують упродовж трьох днів про отримання заяви чи повідомлення відповідний структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, а у випадках, коли заява та повідомлення стосується неповнолітнього або недієздатного члена сім'ї, службу у справах дітей та орган опіки і піклування; отримавши заяву чи повідомлення або іншу інформацію про вчинення насильства в сім'ї, вживають передбачених чинним законодавством заходів щодо припинення насильства. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичної допомоги; за безпосередньої загрози життю та здоров'ю дитини або інших членів сім'ї, які постраждали від насильства в сім'ї, вживають заходів щодо ліквідації цієї загрози та надають необхідну допомогу у направленні до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї; у разі встановлення в діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину, приймають рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України [7], а у випадку встановлення ознак адміністративного правопорушення - відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення [8]; щокварталу у межах своїх повноважень надають відповідним структурним підрозділам, відповідальним за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, інформацію.

Окрім цього, згідно зі статтею 6 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" [9], уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ здійснюють заходи щодо: виявлення причин і умов, що сприяють проявам насильства в сім'ї, вжиття у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення; застосування спеціальних заходів із попередження насильства у сім'ї; прийняття та розгляд у межах своїх повноважень, визначених законом, заяв і повідомлення про насильство в сім'ї або про реальну загрозу його вчинення; вжиття відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що спрямовані на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї; повідомлення членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися; направлення жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства тощо.

Отже, адміністративно-правовий статус ОВС як суб'єктів попередження домашнього насильства характеризується тим, що:

    А) їхні права та обов'язки встановлюються, як правило, у межах компетенції органів, у яких вони перебувають на державній службі; Б) діяльність органів внутрішніх справ підпорядкована виконанню завдань, покладених на відповідний підрозділ чи службу, і має офіційний характер; В) службові права та обов'язки характеризуються єдністю, своєрідність якої полягає в тому, що їх права одночасно є обов'язками, адже вони повинні використовуватися в інтересах служби, а обов'язки - правами, бо інакше обов'язки неможливо буде здійснити; Г) здійснення працівником органів внутрішніх справ своїх прав та обов'язків гарантується законодавством;

Г) законні приписи і вимоги працівника органів внутрішніх справ повинні виконуватися всіма, кому вони адресовані;

    Д) вони мають право на просування по службі, тобто на службову кар'єру; Е) передбачені обмеження їх загальногромадських прав з метою ефективності службової діяльності;

Є) для них передбачені певні пільги, а також підвищена відповідальність за вчинення правопорушень.

Висновки. Адміністративно-правовий статус органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства - це їхнє становище у системі суспільних відносин механізмі державного управління, що визначається державою закріпленням у нормах адміністративного законодавства їхніх завдань, функцій, повноважень та відповідальності, які реалізуються зазначеними суб'єктами через відповідні адміністративно-правові відносини, зокрема ті, що виникають безпосередньо під час здійснення діяльності із попередження домашнього насильства.

Попередження насильство сім'я

Література

    1. Мартинов М. Д. Адміністративно-правове забезпечення діяльності територіальних органів внутрішніх справ України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.07 "адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / М. Д. Мартинов. - Х., 2010. - 23 с. 2. Бахрах Д. М. Административное право России: учебник для вузов / Д. М. Бахрах. - М.: НОРМА, 2002. - 623 с. 3. Про затвердження положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: наказ МВС України від 11.11.2010 року № 550 // офіційний вісник України. - 2010. - № 95. - Ст. 3386. 4. Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2012 року № 1176 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 8. - Ст. 288. 5. Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї: наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 № 3131/386 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 371/549 (z1158-12) від 20.06.2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov. ua/laws/show/z0917-09. 6. Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу: постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 616 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 18. - Ст. 829. 7. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року // Офіційний вісник України. - 2012. - № 37. - Ст. 1370. 8. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984, додаток до № 51. - Ст. 1122. 9. Про попередження насильства в сім'ї: Закон України від 15 листопада 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 10. - Ст. 70.

Похожие статьи




Особливості адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ як суб'єктів попередження домашнього насильства

Предыдущая | Следующая