Обов'язки сторін за договором позики - Юридичні обов'язки та відповідальність сторін за договором позики
Перед з'ясуванням конкретних обов'язків та прав сторін за договором позики, розглянемо, хто може виступати позикодавцем і позичальником. Отже, сторони в договорі позики:
- 1. дієздатні громадяни; 2. юридичні особи; 3. держава; 4. інші публічні утворення.
Обмеження відносно можливості бути позикодавцем встановлено для установ, які не мають права розпоряджатися закріпленим за ними майном.
Надання грошових коштів у позику юридичними особами є фінансовою послугою відповідно до ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 червня 2001 р. А юридична особа, яка надає фінансові послуги має набути статусу фінансової установи. Згідно закону: "Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом".
До фінансових установ згідно закону належать - банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Якщо з фінансовими установами все більш-менш зрозуміло, то ситуація, коли позикодавцем виступає нерезидент заслуговує особливої уваги. Звернемося до Указу Президента "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства": "Договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Національним банком України".
Щоб проаналізувати вищезгадане положення треба з'ясувати поняття резидента і нерезидента. Резиденти це - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території. Нерезиденти це - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.
Договір позики в якому позикодавцем є нерезидент підлягає обов'язковій реєстрації в Національному банку України (далі - НБУ), більш того вищезгаданим Указом Президента встановлена відповідальність у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів. В цьому випадку до резидентів застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів (розмір штрафу встановлюється законом). Реєстрація договорів по отриманим від нерезидентів кредитам і позикам здійснюється НБУ шляхом видачі резиденту реєстраційного свідоцтва. Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку.
При цьому позичальник повинен зареєструвати договір до фактичного отримання кредиту чи позики. Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі, що він набирає чинності з моменту його реєстрації, крім передбачених законом винятків. Тепер, якщо звернутися до характеристики прав та обов'язків сторін за договором позики, слід зазначити, що всі договори прийнято класифікувати на односторонні та двосторонні. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. І саме таким є договір позики.
Позикодавець не зв'язує себе ніякими обов'язками, а лише має права - право вимагати повернення позики, сплати процентів тощо. Позичальник же створює для себе лише обов'язки, які відповідають правам кредитора. Позикодавець завжди буде кредитором, а позичальник - тільки боржником. Саме цим договір позики відрізняється від багатьох інших цивільно-правових договорів. Оскільки, наприклад, за договором купівлі-продажу і покупець і продавець наділені взаємними правами та обов'язками, кожна із сторін є одночасно і боржником і кредитором. Відповідальність за договором позики також носить односторонній характер.
Розглянемо обов'язки позичальника за договором позики. Отже, позичальник зобов'язаний:
- - повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, речі, визначені родовими ознаками) у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України); - сплатити винагороду (проценти за користування позикою), якщо договір не є безоплатним.
В договорі позики можуть передбачатися місце і час повернення позики, особа, якій необхідно повернути позику. На договір позики розповсюджуються положення ЦК України про місце виконання грошового зобов'язання, передбачені ст. 532 ЦК УКРАЇНИ, згідно з якою, якщо місце виконання грошового зобов'язання не встановлене в договорі, виконання проводиться за місцем проживання кредитора (позикодавця), а якщо позикодавцем виступає юридична особа, - то за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор (позикодавець) на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника (позичальника), зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора (позикодавця) з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання. Якщо в договорі не встановлений строк повернення позики, то позичальник повинен повернути гроші або речі протягом 30 днів від дня пред'явлення вимоги позикодавцем (ст. 1049 ЦК України).
Хоча сторони за погодженням можуть на свій розсуд встановлювати в договорі інші умови повернення позики. Договір позики, особливо той, що укладений на тривалий строк, може передбачати виконання договору частинами (в розстрочку). Безпроцентна позика може бути повернена достроково. Тепер щодо сплати процентів за договором позики. Договір позики є оплатним, якщо його безоплатний характер прямо не встановлений Цивільним Кодексом України, законодавчими актами чи конкретним договором. Тому відсутність у договорі умови про винагороду не означає, що договір є безоплатним. Тобто законодавчо встановлена презумпція оплатності договору позики. Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається в позику.
Якщо ж розмір процентів у договорі не визначений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Облікова ставка НБУ - це один із монетарних інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених капіталів.
Якщо в договорі прямо не зазначено строки виплати процентів, то вони повинні виплачуватися щомісячно до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Важливо, що проценти повинні нараховуватися до моменту саме фактичного повернення позики, тобто і за час прострочення виплати боргу позичальником. Сторони можуть зазначити в договорі позики будь-який інший порядок виплати процентів. В тому числі і передбачити, що проценти будуть сплачені як одноразовий платіж.
Якщо проценти занадто високі, то договір позики може бути визнаний недійсним згідно ст. 233 ЦК України, як правочин, що вчинений на вкрай невигідних для сторони умовах. В цьому випадку кредитору (позикодавцю) доведеться відшкодувати позичальнику збитки і моральну шкоду, що завдані йому у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Занадто високі проценти можуть стати підставою і для визнання договору як такого, що порушує один із основних принципів цивільного права, а саме - принцип справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК України), а також як такий, що виходить за межі здійснення цивільних прав (ч. 3 ст. 13 ЦК України). Такі обмеження під загрозою визнання договору недійсним, є доцільними для недопущення "кабальних" правочинів. Законодавчо закріплені випадки, що відміняють презумпцію оплатності договору позики, тобто випадки, коли договір позики є безоплатним. Отже, безпроцентними вважаються договір позики, укладений на суму, що не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподаткованих мінімумів доходів громадян між фізичними особами, не у зв'язку з здійсненням ними підприємницької діяльності, а також договір поз, предметом якого є речі, визначені родовими ознаками.
Договір позики є укладеним у зв'язку з підприємницькою діяльністю, якщо одна чи обидві сторони є підприємцями.
Були розглянуті основні обов'язки позичальника. При належному їх виконанні зобов'язання припиняється, оскільки вважається здійсненим (ст. 599 ЦК України). Поряд з поверненням позики (виконанням зобов'язання) і сплатою процентів можуть використовуватися і інші передбачені договором чи законом способи припинення зобов'язання. Наприклад, зобов'язання щодо повернення позики може припинятися в результаті заліку зустрічних однорідних вимог, передачі відступного, прощення боргу і т. д.
А якщо це роботодавець надає позику своєму працівнику, то в договорі може бути зазначено, що позика повертається шляхом утримання її з заробітної плати позичальника.
На позичальника можуть бути покладені і інші обов'язки, але вони пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язання (наприклад, прострочення повернення позики) і будуть розглянуті в наступному підпункті.
Інтерес викликає питання моменту повернення позики. І ч. 3 ст. 1049 ЦК України закріплює імперативну норму, щодо моменту повернення позики, згідно з якою позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, зарахування грошових коштів, що позичалися, на його банківський рахунок. Це правило не може бути змінене за волею сторін.
Виконання за безоплатним договором позики полягає у поверненні позичальником отриманої в борг суми.
Згідно ст. 545 ЦК України кредитор (в нашому випадку позикодавець) повинен підтвердити прийняття виконання зобов'язання. Для цього він видає позичальнику розписку про отримання виконання чи повертає отриманий при укладенні договору борговий документ (розписка позичальника тощо). Якщо ж позикодавець відмовиться повернути цей документ чи надати розписку, то позичальник має право затримати виконання зобов'язання. В результаті кредитор буде вважатися таким, що прострочив.
Права позикодавця відповідають обов'язкам боржника (позичальника), тобто кредитор має право вимагати повернути предмет позики і сплатити проценти. Позикодавець також має інші права, в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх обов'язків, зокрема це право відшкодування завданих боржником збитків та право вимагати від позичальника сплати неустойки, у визначених законом випадках.
Отже, розглянувши особливість договору позики як одностороннього договору, що виражається в розподілі прав та обов'язків між сторонами, можна зробити висновок, що при укладені даного договору особливої і пильної уваги потребує зобов'язаний суб'єкт правочину і законодавче та договірне закріплення його обов'язків.
Похожие статьи
-
Укладання договору позики, його суттєві умови Договір - це взаємна угода, тому в ньому містяться окремі положення, умови, визначаються права та обов'язки...
-
Відповідальність за договором позики носить односторонній характер. Тому мова буде вестися лише про наслідки порушення договору позичальником. Розглянемо...
-
Висновки - Юридичні обов'язки та відповідальність сторін за договором позики
Договір позики є самостійним видом цивільно-правових договорів. Він характеризується односторонністю обов'язків сторін, реальністю та диспозитивною...
-
Позика - це типова договірно-правова форма кредиту для усіх форм кредитування. Водночас позика є самостійним договором, опосередковує кредитні відносини...
-
Вступ - Юридичні обов'язки та відповідальність сторін за договором позики
В час активного становлення правової держави та пошуку механізмів належного забезпечення прав і свобод як громадян і юридичних осіб, так і держави...
-
Права та обов'язки неповнолітніх авторів За своє життя кожна особа має право реалізації для своєї творчої діяльності. У першому розділі вже було сказано,...
-
Зміст договору про надання послуг становлять права та обов'язки сторін. Основним обов'язком виконавця є надання замовнику певної послуги, яка обумовлена...
-
Существенные условия договора ренты - Особенности различных договоров ренты
Существенным для заключения любого договора ренты является согласование условия о его предмете, т. е. о передаче получателем ренты определенного...
-
Бытовой подряд - Договор подряда
1. По договору бытового подряда подрядчик, осуществляющий соответствующую предпринимательскую деятельность, обязуется выполнить по заданию гражданина...
-
Международный договор становится договором Российской Федерации, включается в ее правовую систему и приобретает значение источника права при соблюдении...
-
Особенности договора розничной купли-продажи - Характеристика купли-продажи. Мена
1. Договор розничной купли-продажи представляет собой соглашение, в силу которого продавец, осуществляющий предпринимательскую деятельность по продаже...
-
СРОК, ФОРМА ДОГОВОРА ИМУЩЕСТВЕННОГО НАЙМА, АРЕНДНАЯ ПЛАТА - Договор имущественного найма (аренда)
Срок владения и пользования арендатором сданным в наем имуществом всегда признавался существенным условием договора имущественного найма. ГК РФ, в свою...
-
Введение, Договор займа - Заем и кредит
В экономическом смысле термин "кредит" означает любое временное использование чужого капитала, например заем денег на возвратной основе, предоставление...
-
Свобода договора - Гражданское право Российской Федерации
Свобода договора стала краеугольным камнем нового здания российского гражданского права, заложенного Гражданским кодексом 1994г. В качестве общего...
-
Договір про надання послуг як окремий правочин уперше посів своє місце в цивільному законодавстві України у главі 63 Цивільний кодекс України (далі ЦКУ)....
-
ОСОБЕННОСТИ ОТДЕЛЬНЫХ ВИДОВ ДОГОВОРА АРЕНДЫ - Договор имущественного найма (аренда)
По договору проката арендодатель, осуществляющий сдачу имущества в аренду в качестве постоянной предпринимательской деятельности, обязуется предоставить...
-
Философский право естественный В отечественной научной традиции теории государства и права было принято различать естественно-правовую доктрину и теорию...
-
СТОРОНЫ И ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА ИМУЩЕСТВЕННОГО НАЙМА - Договор имущественного найма (аренда)
К элементам договора имущественного найма относятся стороны, предмет, форма и содержание. Сторонами договора имущественного найма являются арендодатель и...
-
Момент возникновения права собственности по договору - Приобретение и прекращение прав собственности
Важное значение имеет определение момента возникновения права собственности у приобретателя. С этого момента собственник вправе осуществлять правомочия...
-
Договор присоединения - Гражданское право Российской Федерации
Принцип свободы договора исходит из того, что создающее договор соглашение есть продукт равных в правах сторон, свободно обсудивших все пункты своего...
-
Трудовой договор с руководителем - Заключение трудового договора
Следует иметь в виду, что на отношения между акционерным обществом и единоличным исполнительным органом общества (директором, генеральным директором) и...
-
Частные случаи, Трудовой договор с первыми лицами организации - Заключение трудового договора
Трудовой договор с первыми лицами организации Первыми лицами организации обычно называют руководителя и главного бухгалтера. Руководитель организации -...
-
Российские законодательные нормы о гражданстве согласуются с международными стандартами. Такая оценка относится прежде всего к характеристике в Законе о...
-
Срок, на который можно заключить трудовой договор - Заключение трудового договора
В большинстве случаев трудовые договоры заключаются на неопределенный срок, то есть момент их прекращения заранее не устанавливается. Вместе с тем...
-
Разработанный на основе конституционных положений и норм международного права Федеральный закон "О международных договорах Российской Федерации" исходит...
-
Особенности договора продажи предприятия - Характеристика купли-продажи. Мена
1. Договор продажи предприятия представляет собой соглашение, в силу которого продавец обязуется передать в собственность покупателя предприятие в целом...
-
Заключение сделки и ее содержание. Форма договора - Правовые особенности сделок с недвижимостью
Недвижимое имущество может быть объектом самых разнообразных сделок, примерный перечень которых выглядит следующим образом: купля-продажа, мена, дарение,...
-
Общие положения о договоре, Понятие договора - Гражданское право Российской Федерации
Понятие договора Практике известны различные обозначения юридических связей, складывающихся в результате соглашений, заключаемых между участниками...
-
Прекращение трудового договора. Увольнение работника - Трудовой договор
Трудовой договор может быть прекращен, а работник уволен лишь по основаниям и в порядке, указанном в законе. Трудовой договор прекращается только при...
-
Стороны, содержание и виды трудового договора - Трудовой договор
Сторонами трудового договора являются работодатель и работник. Гражданин становится работником, заключив трудовой договор, на все время его действия....
-
Форма договора - Понятие гражданско-правового договора
Для заключения договора необходимо согласовать все его существенные условия в требуемой в подлежащих случаях форме (п. 1 ст. 432 ГК). Поскольку договор...
-
Договор дарения 1. Понятие, признаки и значение договора дарения. Договор дарения - это соглашение, по которому одна сторона - даритель намеренно...
-
Форма и порядок заключения договора ренты - Особенности различных договоров ренты
Договор ренты относится к реальным договорам и считается заключенным с момента передачи вещи. Вместе с тем этот, казалось, бесспорный факт встречает...
-
Изменение и расторжение договора - Понятие гражданско-правового договора
Заключенные договоры должны исполняться на тех условиях, на которых было достигнуто соглашение сторон, и не должны изменяться. Такое общее правило...
-
Общие положения о подряде - Договор подряда
Договор подряд проектный 1. Договор подряда существовал еще в римском праве, однако рассматривался не в качестве самостоятельного вида договора, а как...
-
Договор международной купли-продажи Основным видом внешнеэкономического контракта выступает контракт международной купли-продажи товаров. Стороны,...
-
Существенные условия договора подряда - Договор подряда
Существенными условиями договора подряда являются предмет и срок. По вопросу о предмете договора подряда в доктрине гражданского права можно выделить две...
-
История развития рентных отношений в России - Особенности различных договоров ренты
Право на ренту древнего происхождения и первоначально было известно в двух видах - ренты с капитала и ренты с недвижимого имущества. Рента с капитала...
-
Содержание и исполнение договора продажи предприятия - Договор продажи предприятия
Исполнение данного договора сводится к трем наиболее важным действиям: 1) уведомление кредиторов по обязательствам, включенным в состав предприятия; 2)...
-
Договор - это соглашение двух или более сторон об установлении, изменении или прекращении гражданских прав и обязанностей (ст. 420 ч. 1 ГК РФ). Согласно...
Обов'язки сторін за договором позики - Юридичні обов'язки та відповідальність сторін за договором позики