Економічні функції держави - Місце і роль державного регулювання у сфері господарювання

Державне регулювання економіки і господарської діяльності супроводжується становленням та розвитком її численних функцій, у тому числі й економічних. Історія розвитку економічних функцій -- невід'ємна складова еволюції суспільства в його організованих формах. Виникнення та розвиток економічних функцій держави - це результат розвитку продуктивних сил та об'єктивних суспільних потреб. Економічні функції держави перебувають у постійній динаміці, спостерігається їх розширення та формування в органічному взаємозв'язку з науково-технічним і суспільним прогресом. господарський економічний держава правовий

У сукупності вони утворюють систему організаційних оформлених дій держави, спрямованих, відповідно до ч.1 ст.17 Конституція України, на забезпечення її економічної безпеки, що є найважливішими її функціями. Економічна функція - це діяльність держави, яка полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної діяльності щодо забезпечення процесу господарської

- в безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживання для ефективного функціонування ринків.

Починаючи з 30-х років XX століття з'явилася тенденція до посилення економічної діяльності держави (хоча вона виявляється хвилеподібно). Сьогодні є всі підстави вважати, що держава -- найбільш впливовий, "економічно вагомий" і особливий суб'єкт національної економіки. Адже держава у своїй економічній діяльності опирається на політичну владу її економічні дії, досягнення (як і прорахунки) позначаються і навіть "мультиплікуються" на всій національній економіці або її важливих сферах. Якщо для окремих економічних осередків - це мікроекономічна діяльність, то для держави у більшості випадків -- макроекономічна.

Широкомасштабне втручання держави в економіку призвело до того, що всі її сучасні моделі значною мірою "одержавлено". Образно кажучи, вони є ринково-одержавленого типу. Тому вивчення сьогодні лише ринкових засад економіки не дає змоги розкрити повністю, сучасні моделі економіки ринкового типу. Саме це й зумовлює потребу визначення і класифікації функцій держави.

Об'єктивно, економічна функція є найважливішою, оскільки брак належного економічного потенціалу або низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.

Визначаючи різноманіття економічних функції розрізняють їх загальних і конкретний поділ. За загальним поділом вони визначаються таким чином.

    1. Держава виступає як орган влади щодо недержавних господарюючих суб'єктів національної економіки, так чи інакше втручається в їх господарську діяльність, з метою їх регуляції у бажаному для суспільства напрямі. При цьому зберігається і навіть охороняється економічний і забезпечується правовий суверенітет приватних суб'єктів економіки, тобто йдеться про державне регулювання (управління) недержавного сектора економіки. 2. Безпосередня економічна (господарська) діяльність держави, в якій держава сама виступає суб'єктом власності й господарської діяльності, створює і регулює державний сектор економіки. 3. Державне регулювання національної економіки, тобто регулювання економічних процесів у державному секторі економіки з метою її стабільного розвитку, досягнення максимальної ефективності, соціалізації і справедливості.

У більш конкретному визначенні груп функцій можна назвати наступні.

1. Надзвичайно важливою функцією держави є забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки, особливо в умовах подолання фінансово-економічної кризи. Або по іншому ця функція називається формування правових засад функціонування, економіки і господарської діяльності.

Друга група економічних функцій держави у ринковій економіці охоплює заходи щодо захисту конкуренції. Остання є одним із найважливіших елементів механізму саморегулювання ринкової економіки. В той же час, як і раніше, конкуренція породжує свою протилежність -- монополію, яка суттєво впливає на ринок у своїх власних інтересах. Монопольна влада на ринку завдає шкоди інтересам як виробників -- немонополістів, так і споживачів, зумовлюючи підвищення цін і неефективний розподіл економічних ресурсів. Цим і спричинена потреба регулювання діяльності монополій з метою захисту конкуренції. Для цього насамперед використовується антимонопольне законодавство.

Третю групу економічних функцій держави складають заходи коригування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту. Потреба коригування зумовлена такими ринковими невдачами, як зовнішні ефекти і виробництво суспільних благ. Дія зовнішніх факторів, як уже зазначалось, приводить до переміщення частини витрат виробництва до третіх осіб, чим зумовлюється заниження суспільних витрат виробництва і відповідний перерозподіл економічних ресурсів у виробництві таких благ. Прикладом слугують галузі, що негативно впливають на навколишнє середовище, перекладаючи частину своїх витрат на третіх осіб.

Потреба перерозподілу ресурсів зумовлена і необхідністю виробництва суспільних благ. їх приватні виробники, як правило, не виробляють, отже, у такі галузі не направляються ресурси. Щоб спрямувати їх туди, держава застосовує такі заходи, як податки, дотації, та вдається до організації державних підприємств. Через систему податків держава отримує необхідні кошти, які спрямовуються на придбання або виробництво благ суспільного споживан я.

Четвертою важливою функцією держави є перерозподіл доходів та багатства. Ринковий механізм не забезпечує соціально справедливого розподілу. Він приводить до поглиблення розшарування членів суспільства за рівнем доходів і багатства. Для зменшення такої диференціації держава використовує ряд заходів, серед яких: система оподаткування доходів та майна, різного роду трансфертні платежі та допомоги окремим групам громадян з низькими доходами, регулювання цін, заходи соціального забезпечення.

Регулювання доходів здійснюється передусім через систему оподаткування, що базується на принципі прогресивної залежності розміру податків від доходу.

    5. Функція створення та розвитку соціально-економічної інфраструктури полягає у забезпеченні життєдіяльності галузей, що створюють загальні умови для функціонування економіки (енергетика, транспорт, зв'язок), сприяють відтворенню робочої сили (охорона здоров'я, освіта, житлове будівництво). В них централізоване регулювання практично не конкурує з ринковим, а підвищує його ефективність на макрорівні. 6. Зовнішньоекономічна функція регулюванні всіх напрямів зовнішньоекономічної діяльності держави з метою захисту національна. інтересів у системі світового господарства. Засобами її реалізації є регулювання курсу національної валюти, стимулювання експорту, регулювання імпорту, митна політика, режим конвертованості, умови вивозу капіталу.

Розглядаючи функції зауважимо, що в умовах нестабільної економіки вони можуть змінюватися, відповідно до економічної ситуації виникати нові. Наприклад, в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи, держава здійснює функцію стабілізації економічної кон'юктури, впливаючи на економічну активність через заходи кредитно-грошової та фіскальної політики, розробку різного роду програм, спрямованих на регулювання певних сфер економіки (так зване програмування економіки). Широко використовуються заходи впливу на грошовий обіг, що дозволяють регулювати грошову масу в обігу і через неї впливати на економічну активність. Цій меті слугують і фіскальні заходи, такі як оподаткування та субсидії і субвенції. Через них держава здійснює регулюючий вплив на платоспроможний попит суб'єктів економічної діяльності, на рівень їх активності. Широко використовується програмування. Суть його полягає в обгрунтуванні програм розвитку ЯК економіки в цілому, так і окремих галузей, в яких визначаються певні цілі та засоби їх досягнення. Такі програми розробляються державними органами і мають індикативний характер. Суб'єкти господарювання діяльності використовують такі програми як важливе джерело інформації про тенденції економічного розвитку.

В умовах подолання економічної кризи об'єктивним є формування контролінгової функції державного регулювання економіки. Під цією функцією розуміється зворотній зв'язок у системі економічного регулювання державою за допомогою інструментів контролінгу, до яких належать:

­загальнометодологічні методи (спостереження, порівняння, аналіз, синтез, систематизація, прогнозування);

­загальнонаукові методи (методи планування, обліку, керування, статистики, кібернетики);

­специфічні методи інших галузей науки (методи розроблення управлінських рішень, методи управлінського обліку, фінансового менеджменту);

­специфічні методи контролінгу (бенчмаркінг, опитування (анкетування), аналіз результатів по відхиленнях, АВС-аналіз, аналіз, вартісний аналіз, SWOT-аналіз, у бюджетування.№

Л. Дідівська і Л. Головко пропонують інший перелік основних функцій державного регулювання, а саме:

­цільову яка полягає у визначенні цілей, пріоритетів та основних напрямів розвитку національної економіки;

­стимулюючу що передбачає формування регуляторів, здатних ефективно впливати на діяльність господарюючих суб'єктів (їх інтереси), стимулювати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямі

­нормативну (регламентуюча) - держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб'єктів економіки, визначає правовий простір;

­коригуючу, яка зводиться до коригування розподілу ресурсів в економіці з метою розвитку прогресивних процесів, усунення негативних екстерналій і забезпечення нормальних соціально-економічних умов життя суспільства;

­соціальну, що передбачає регулювання державою соціально-економічних відносин (наприклад, між підприємцями і робітниками), перерозподіл доходів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, збереження навколишнього середовища тощо;

­безпосереднього управління неринковим сектором економіки - це регулювання державного сектора економіки, створення суспільних товарів і благ;

­контролюючу, що означає державний нагляд і контроль за виконанням і дотриманням законів, нормативних актів, економічних, екологічних, соціальних стандартів тощо.

Активізація економічних функцій держави - загальна тенденція сучасного світового розвитку. Нехтування нею призводить до негативних соціально - економічних наслідків. Ось чому важливим є комплексне дослідження функцій проблеми державного регулювання економіки.

Похожие статьи




Економічні функції держави - Місце і роль державного регулювання у сфері господарювання

Предыдущая | Следующая