Що таке освіта для сталого розвитку - Професійна освіта як професійний розвиток особистості

Поняття сталого розвитку в його сучасному значенні було сформульовано в доповіді Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку (Комісія Брутланд) у 1987 р.: це розвиток, який забезпечує збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, а також проблем сприятливого навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб сучасного та наступних поколінь людства. Тобто сутність концепції сталого розвитку полягає в необхідності збереження потенціалу (біологічного, ресурсного, екологічного тощо) планети Земля для наступних поколінь за рахунок значного зменшення антропогенного тиску на природне середовище.

Ця концепція була спочатку висунута як реакція світової спільноти на всезростаючу загрозу глобальної екологічної катастрофи, але з часом вона стала єдино можливою сприятливою альтернативою для подолання всіх інших глобальних загроз, які по-стали перед людством ресурсної, соціальної, демографічної тощо. Вже на Всесвітній конференції ООН з навколишнього середовища концепції сталого розвитку стала базою, на якій приймалися рішення та документи, й у першу чергу - "Порядок денний на XXI століття". За час, що минув від дня цієї події, концепція ста-лого розвитку стала основою глобальної політики в соціальній, екологічній та економічній сферах.

На Всесвітньому саміті зі сталого розвитку у 2002 р. було сформульовано чотири принципи досягнення сталого розвитку людства:

    - визнання проблеми; - колективна відповідальність та конструктивне партнерство; - рішучість у спільних діях; - неподільність та єдність людської гідності.

Ці принципи по суті повторюють чотири основи ос віти, які бу-ли зафіксовані у відомому звіті "Освіта: необхідна утопія" Комісії з освіти ЮНЕСКО ("Звіт Делора"): "Освіта дає навички навчитися: пізнавати, жити разом, робити та жити".

Таким чином, освіта є навчальним, базовим елементом трансформації суспільства до сталого розвитку за рахунок забезпечення особистості можливістю втілити свої уявлення про суспільство у життя. Саме така ключова роль освіти зафіксована у головних документах всесвітніх форумів зі сталого розвитку у 1992 та 2002 рр. Так, у главі 36 "Порядку денного на XXI століття" було записано, що "освіта є фундаментом сталого розвитку. У Дек-ларації, прийнятій на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку в 2002 році, відображено єдиний підхід лідерів світових держав до освіти як головного інструменту для створення гуманного, рівноправного та уважного до проблем людини суспільствам якому кожен індивід повинен мати свою людську гідність. Так, ос віта вважається інструментом, спрямованим на вирішення таких важливих питань сталого розвитку, як боротьба з бідністю, розвиток сільських регіонів, охорона здоров'я, запобігання поширенню СНІДу, вирішення екологічних проблем, проблем збалансованого використання відновлюваних та невідновлювальних природних ресурсів, створення гендерно-чутливої системи освіти на всіх рівнях, а також широкого кола питань етичного та правового характеру.

У Резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Десятиріччя грамотності та у Плані реалізації цілей цього Десятиріччя було проголошено, що "загальна грамотність, по суті, сама забезпечує можливості для сталого розвитку, миру та демократії".

Таким чином, якісна освіта е необхідною (але недостатньою) умовою забезпечення сталого розвитку суспільства. За допомогою освіти можна прищеплювати цінності, виховувати поведінку та стиль життя, необхідні для забезпечення сталого майбутнього. Освіта має бути початковим елементом трансформації суспільства до сталого розвитку, який буде забезпечувати потреби людства у можливостях втілювати свої уявлення про такий розвиток у реальність. Вона повинна не тільки на-давати наукові та технічні знання, а й забезпечувати відповідну мотивацію, пояснювати та здійснювати соціальну підтримку для формувати! навичок та їх використання. Ключовим завданням освіти у XXI сторіччі е розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє.

Відповідно саме до такого бачення ролі освіти, на Всесвітньому саміті в Йоханнесбурзі була прийнята рекомендація Генеральній Асамблеї ООН розглянути питання щодо оголошен-ня Десятиріччя освіти для сталого розвитку. У грудні 2002 р. Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла резолюцію 57/254 "Про Декаду ООН освіти для сталого розвитку, почи-наючи з 1 січня 2005 року".

Таким чином, універсальний характер ідей сталого розвитку та відповідні міжнародні угоди привели до появи нового тину освіти - "освіта для сталого розвитку" (Education for Sustainable Development), або "освіта в інтересах сталого розвитку" (далі - ОСР). Очевидно, що головна причина появи ОСР - це усвідом-лення необхідності змін в освітній парадигмі з мстою подальшо-го сталого розвитку суспільства, економіки та навколишнього середовища.

Як реакція європейської спільноти на рішення Всесвітнього форуму в Йоханнесбурзі та Генеральної Асамблеї ООН на V Конференції "Довкілля для Європи" (Київ, травень 2003 р.) міністри охорони навколишнього середовища країн - членів Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН прийняли Заяву про освіту для сталого розвитку. На виконання цього документа у березні 2005 р. у Вільнюсі (Литва) на нараді високого рівня представниками міністерств охорони довкілля та освіти була прийнята Стратегія освіти для сталого розвитку ЄЕК ООН та Вільнюські рамки її виконання.

Концепція освіти для сталого розвитку в багатьох аспектах ще детально не розроблена, але вже зараз можна казати, що ОСР поряд із професійними екологічним, економічним та іншими видами освіти передбачає перехід до такої економічно та соціально орієнтованої моделі навчання, в основі якої мають бути широкі міждисциплінарні знання, котрі базуються на комплексному підході до розвитку суспільства, економіки та навколишнього природного середовища. В основі ОСР лежать завдання, сформульовані у "Порядку денному на XXI століття":

- забезпечити просвіту з питань розвитку та збереження нав-колишнього середовища для громадян усіх вікових категорій: включити концепції розвитку та збереження навколишнього середовища в усі навчальні програми з аналізом причин, які викликають головні глобальні загрози. При цьому особливу увагу приділити підготовці майбутніх керівників;

- забезпечити участь учнів у місцевих та регіональних дослідженнях стану довкілля, включаючи питання придатності во-ди для споживання, санітарії, харчових продуктів та екологічних наслідків використання природних ресурсів.

Крім того, у Заяві про освіту для сталого розвитку міністрів охорони довкілля (Київ 2003 р.) проголошено, що "сталий розви-ток повинен бути інтегрований у всі освітні програми і, в першу чергу, програми з екології на всіх рівнях, включаючи професійну підготовку та безперервну освіту".

Таким чином, можна сформулювати у першому наближенні мсту ОСР як опанування громадянами всіх вікових категорій на-вичками ідентифікації об'єктивно існуючих екологічних обмежень економічного розвитку та адаптації до них соціуму.

Освіта для сталого розвитку повинна сприяти засвоєнню знань, умінь та переконань, які дають змогу ухвалювати та впроваджувати рішення на місцевому та глобальному рівнях, спрямовані на підвищення якісного рівня життя, що не загрожують можливостям наступних поколінь задовольняти свої потреби.

З викладеного вище об'єктивно випливають роль екологічної освіти як основи, "стартового майданчика" для ОСР та тісний взаємозв'язок між ними. Саме тому в документах робочої групи ЄЕК ООН з розробки Стратегії ОСР заявлено, що вона "спирається на міжнародні угоди про розвиток екологічної освіти Белградську хартію (1975 р.). Тбіліську декларацію (1977 р.). Салонікську декларацію (1997 р.). У зв'язку з неусталеністю концепції ОСР пріоритет у розвитку ОСР у різних країнах віддається різним секторам. Так у Великій Британії першочерговими завданнями вважаються місцеві ініціативи, практична діяльність. Велику роль тут відіграють школа, додаткова освіта, взаємодія між різними секторами суспільства, а також приватний сектор. Аналогічна картина з більшим акцентом на екологічні ас-пекти спостерігається у країнах Північної ради. У Російський Федерації провідну роль відіграє вища школа за активної підтримки неурядових громадських організацій (НГО).

В Україні так склалося, що освіта для сталого розвитку розвивається на базі екологічної освіти, в якій суттєву роль відіграють загальна середня та позашкільна освіта, вища освіта і просвіта населення через НГО та засоби масової інформації. Тому в Доповіді про стан розвитку ОСР в Україні багато уваги приділяється саме екологічній освіті, яка є найважливішим складовим елементом ОСР, її предметною та концептуальною основою.

Але освіта для сталого розвитку значно ширша за власне екологічну освіту. Наведемо дві головних відмінності. По-перше. ОСР - це методологічні цільові настанови, спрямовані на становлення освіти нового типу. По-друге, ОСР не є особливою "вертикально" організованою освітньою системою, як, наприклад, математична, фізична, хімічна, екологічна освіта. Цей вид освіти скоріше є новою формою "освіти, що проникає" або "пронизує" практично всі галузі освіти (природничу, гуманітарну та технічну). Тобто цей процес можна розглядати як горизонтальну дифе-ренціацію ОСР, на відміну від вертикальної диференціації, яка збігається з вертикальною диференціацією самої системи освіти (дошкільна освіта та виховання, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, освіта для дорослих, неформальна освіта та просвіта).

При цьому становлені освіти для сталого розвитку спирається на міжнародні угоди у галузі освіти й у першу чергу, на Дакарські рамки дій (1999 р.). Софійську декларацію про освіту для дорослих (2002 р.). Міжнародну програму роботи у сфері освіти, інформування громадськості і підготовки кадрів. КУР ООН (1996 р.) та інші документи, в яких піднімається пробле-ма необхідності змін у базових основах сучасної освіти. Основні тенденції трансформації наявної парадигми щодо зміни цілей політики та практики у галузі освіти.

Ця трансформація цілей політики та практики потребує необхідних змін багатьох змістовних та методичних принципів освіти, які повинні бути враховані при становленні освіти для сталого розвитку.

У "Порядку денному на XXI століття" у розділі, присвяченому освіті для сталого розвитку, наведені головні напрями формування ОСР:

- розробка навчальних програм для випускників шкіл та університетів, які допоможуть їм працевлаштуватися та отримувати стабільні доходи:

- заохоченім всіх секторів суспільства, включаючи промисловість, університети, урядові, державні установи та неурядові громадські організації, до підготовки фахівців у сфері раціонального використанім ресурсів навколишнього середовища;

- забезпеченім місцевих громад підготовленими технічними спеціалістами з числа місцевих мешканців для вирішення завдань, пов'язаних з охороною навколишнього середовища;

- співпраця із засобами масової інформації, театральними групами, представниками розважальної та рекламної індустрії для за-охоченім активної участі населення в обговоренні проблем навколишнього середовища;

- використання в системі освіти та підготовки фахівців досвіду зрозумілих проблем сталого розвитку корінними народами країни.

Розбудова змісту та методів ОСР в Україні базується на:

- принципі сталості розвитку в усіх його проявах в економічній. соціальній та інших сферах діяльності (використання природних ресурсів без зниженім біорізноманітності та підриву регенеративних здібностей природи як у локальному, так і глобальному масштабах);

- принципі упередженості, обережності (відсутність достовірних знань про наслідки дій відносно навколишнього природного середовища має враховуватися на всіх рівнях планування та не повинні допускати дії, які ведуть до деградації навколишнього середовища).

Сталий розвиток - це планетарна стратегія, покликана впроваджуватися на національних та регіональних рівнях, оскільки кожна нація і кожна держава несуть свою частку відповідальності за спільне майбутнє людства.

В Україні поширюється розуміння того, що розбудова ОСР має сприяти становленню нового складу мислення, за якого всі соціально-економічні та соціально-екологічні процеси та явища повинні розглядатися з урахуванням принципів сталості та обережності. Оцінка дійсності з такої позиції має відображатися у поступках, соціальних стратегіях та проектах їх реалізації.

У межах однієї доповіді досить складно навести повну картину сучасного стану освіти для сталого розвитку та системи екологічної освіти як базового елемента на якому проходить розбудова ОСР, але колектив авторів має надію, що ця доповідь буде поштовхом для розробки системи узагальнення набутого в Україні досвіду та виконання завдань Стратегії освіти для сталого розвитку в країнах ЄЕК ООН.

Висновки

Отже, на сучасному етапі розвитку державного управління освітою в Україні актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та дальше утвердження її національного характеру.

В Україні повинні забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя.

Мета державної політики щодо розвитку освіти, за Національною доктриною, полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності.

Місія інноваційної університетської системи освіти як комплексу закладів, установ та організації - це здобуття провідної позиції у сфері освітніх та наукових послуг у регіональному просторі, що слугуватиме основним чинником формування єдності нації, національної згуртованості, провадить національні традиції та спирається на якісне навчання та формування нового покоління особистостей за європейським рівнем освіченості, здатних до глобальної конкуренції на світовому ринку праці, відповідальних та спрямованих на відродження самосвідомості нації, сталу розбудову цілісної України шляхом об'єднання особистостей навколо центрів високого рівня освіти у столиці та у регіонах, на утворення умов та свободу реалізовуватися існуючому поколінню та нащадкам.

Освіта має бути початковим елементом трансформації суспільства до сталого розвитку, який буде забезпечувати потреби людства у можливостях перетворювати свою уяву про сталий розвиток у реальність. Вона не тільки повинна надавати наукові та технічні знання, а й забезпечувати відповідну мотивацію, служити поясненням і здійснювати соціальну підтримку для формування навичок та їх використання. Ключовим завданням освіти у XXI ст. є розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє.

Похожие статьи




Що таке освіта для сталого розвитку - Професійна освіта як професійний розвиток особистості

Предыдущая | Следующая