Підготовка вчителем методичної розробки уроку географії - Методика викладання географії

Ефективність навчально-виховного процесу на уроці географії безпосередньо залежить від відповідального ставлення вчителя до його підготовки. У роботі над методичної розробкою (розгорнутим поурочним планом) уроку географії вчитель повинен:

    1. За календарно-тематичним планом, складеним у чіткій відповідності до навчальної програми з географії, визначити тему уроку. 2. Сформулювати триєдину мету уроку (освіта, розвиток, виховання учнів), що необхідно для передбачення його результатів. Формулювання мети повинно відбуватися на основі аналізу навчальної програми з географії і має бути дуже конкретним, щоб можна було врахувати її реалізацію в ході навчального заняття. Мета уроку повинна відповідати на ряд питань:

Які знання (емпіричні, теоретичні) повинні бути засвоєні учнями на уроці?

Які уміння й навички необхідно сформувати? Який внесок у розвиток особистості повинен здійснити урок?

Який виховний ефект має дати урок?

Формування теоретичних знань у меті уроку можна представити так:

Формування (або розвиток) географічних уявлень...,

Засвоєння фактів, номенклатури...,

Формування поняття (або розширення його об'єму)...,

Конкретизація й закріплення істотних ознак, поглиблення поняття...,

Повторення, закріплення наукових фактів та ін.

Формування умінь, досвіду творчої діяльності в меті уроку можна відобразити в наступних формулюваннях:

Розкрити послідовність дій з...,

Забезпечити засвоєння прийому...,

Удосконалювати уміння...,

Розкрити світоглядну ідею розвитку географічних процесів і явищ в часі і просторі,

Сприяти розвитку творчого мислення, пізнавального інтересу,

Навчити виділяти проблему,

Висувати гіпотезу, відрізняти слідство від причини та ін.

Мету уроку, спрямовану на виховання школярів можна представити так:

Сприяти (продовжити) патріотичне (естетичне, моральне, екологічне, економічне, трудове, фізичне) вихованню (я) учнів на основі знань про ...,

Виховувати любов до природи (праці, Батьківщини тощо),

Формувати дбайливе відношення до навколишнього середовища, бажання оберігати і примножувати його багатства та ін.

3. Зробити аналіз змісту теми навчальної програми з географії за темою уроку

Для аналізу змісту необхідно:

    А) За допомогою навчальної програми визначити нові компоненти змісту географічної освіти, які будуть формуватися на уроці. Б) Визначити опорні знання, уміння і навички, на підставі яких мають формуватися нові компоненти змісту географічної освіти, тобто виявити за програмами і підручниками попередніх курсів географії та інших дисциплін можливу підготовленість учнів до сприйняття даного матеріалу (виділити внутрішньопредметні й міжпредметні зв'язки). При цьому:

Відзначити, які опорні знання необхідно актуалізувати для визначення відмітних ознак об'єктів або явищ, тобто врахувати, що можуть знати про них учні завдяки спостереженням і життєвому досвіду;

Мати на увазі, якими діями з картами, графіками, текстом підручника, картинами тощо вже володіють учні, яким діям слід навчити у зв'язку з формуванням певного уявлення, поняття, уміння. У цьому випадку необхідно скласти для учнів інструкцію з оволодіння певною (Додаток Ж).

4. Визначити необхідні умови, що забезпечують засвоєння нових знань і умінь, для чого:

Підібрати найдоцільніші методи й прийоми навчання (визначити методи перевірки, актуалізації і корекції попередньо засвоєних ЗУН та методи викладання нового матеріалу, розробити практичні завдання для його закріплення, намітити прийоми роботи школярів з різними джерелами знань та ін.);

Здійснити оптимальних підбір засобів навчання відповідно до змісту навчального матеріалу й рівня розвитку школярів, працюючи з якими учні мають опановути необхідні ЗУН.

5. Визначити тип уроку й здійснити планування навчальної роботи на кожному з етапів відповідно структурі.

При розробці окремих структурних елементів уроку слід мати на увазі специфіку кожного з етапів. Наприклад, при підготовці комбінованого уроку слід урахувати, що:

Організаційний момент повинен займати мінімальну кількість часу (1 - 2 хвилини). На ньому слід організувати увагу учнів і налаштовувати їх на навчальну діяльність. З цією метою звертається увага школярів на підготовленість робочого місця, на наявність джерел географічних знань (підручника, атласу, контурних карт, дидактичного матеріалу, канцелярського приладдя тощо).

Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань школярів (7 - 10 хвилин) повинна виявити рівень, засвоєних на попередніх уроках знань, умінь узагальнювати, робити висновки, працювати з картами. Форми й методи перевірки повинні бути різноманітні і мають сприяти активізації пізнавального інтересу школярів. Цей етап уроку повинен створювати умови для свідомого засвоєння навчального матеріалу, розвитку уміння вільно орієнтуватися в ньому. Тому слід ширше використовувати конструктивні та проблемні завдання, що спрямовують увагу учнів на істотні ознаки й властивості об'єктів або явищ, розвивають мислення учнів; актуалізують знання, отримані під час вивчення попередніх курсів географії.

Повідомлення теми, мети, задач уроку й мотивація навчальної діяльності займає 2 - 3 хвилини уроку. Тему, визначену за календарно-тематичним планом, учитель може повідомити або на початку уроку або при переході до вивчення нового матеріалу. Мету й основні задачі уроку, як результат навчальної діяльності, можна висвітлити учням у вигляді плану, переліку основних знань і умінь, заздалегідь записаних на дошці (плакаті, екрані), евристичного питання, пізнавальної задачі, проблемного завдання. Виховні цілі учням не повідомляються.

Провідним чинником, стимулюючим учнів до активного освоєння змісту географічної освіти, є мотивація навчальної діяльності. Наявність значущої позитивної мотивації підвищує ефективність засвоєння нового матеріалу. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності школярів може здійснюватися шляхом:

Роз'яснення практичного значення географічних знань (у повсякденному житті кожної людини й у господарській діяльності населення);

Опори на життєвий досвід учнів;

Залучення уваги школярів до незвичайних фактів, процесів, феноменів природи;

Створення проблемної ситуації і висвітлення значення нових ЗУН для її вирішення;

Показу значущості географічних знань і умінь для саморозвитку кожної дитини, активізації її здібностей, розкриття творчого потенціалу учнів;

Висвітлення можливостей використання географічних ЗУН у майбутній професійній діяльності.

Мотивація створює сприятливі умови для самореалізації особистості в умовах навчально-виховного процесу з географії. Позитивна мотивація може заповнювати недолік спеціальних здібностей і недостатній запас ЗУН і грати роль компенсаторного фактора в процесі засвоєння нового матеріалу.

Вивчення нового матеріалу (15 - 20 хвилин). При підготовці цього етапу уроку вчителю необхідно:

    1. Проаналізувати обсяг теоретичного матеріалу, передбачений для засвоєння. 2. Визначити основні види знань, що виносяться на засвоєння. Продумати послідовність роботи з ними. Наприклад, при необхідності формування нового поняття вчитель:
      - виявляє основні ознаки поняття (наприклад, основні ознаки гір: висота вище за 800 м, наявність чітко виражених вершини, схилів, підошви); - визначає варіюючі ознаки поняття (гори розрізняються за висотою над рівнем моря, способом утворення й віком); - з'ясовує причинно-наслідкові зв'язки, що розкривають сутність географічного об'єкту або явища (наявність на поверхні планети такої форми рельєфу як гори є результатом взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі); - знаходить у шкільному підручнику визначення поняття і робить висновок про те, чи відображені в ньому істотні ознаки поняття; - на підставі аналізу змісту поняття готує пояснення, виділивши в ньому смислові одиниці (так пояснення загального поняття "гори" включатиме опис зовнішнього вигляду гір різного віку й походження з обов'язковою ілюстрацією розповіді, послідовне виявлення їх загальних і відмінних ознак, з'ясування причин, що викликають ці відмінності, наведення конкретних прикладів, узагальнення отриманої інформації у визначенні поняття тощо).
    3. При організації засвоєння матеріалу будь-якого курсу географії вчителю слід особливу увагу приділити поясненню причин та наслідків утворення й розвитку о'єктів та явищ довкілля, прояву та значенню основних географічних законів і закономірностей. 4. Продумати найраціональніші варіанти поєднання різних методів, приймів, засобів навчання (наприклад, усного викладання з роботою за підручником і довідковою літературою, розповіді з виконанням практичних завдань, бесіди з використанням унаочнення тощо). 5. З метою активізації пізнавального інтересу учнів підібрати цікаві факти, яскраві приклади, нові статистичні дані за темою уроку.

Закріплення вивченого матеріалу (8 - 10 хвилин) може бути поетапним - здійснюватися в процесі пояснення нового матеріалу за кожною з його логічних частин, або відбуватися після засвоєння учнями нових знань. На цьому етапі вчитель може використати 3 - 4 завдання різного типу, максимально спрямовані на застосування школярами отриманих ЗУН:

Робота з підручником, картами різного змісту,

Аналіз статистичного матеріалу,

Складання порівняльних або комплексних характеристик, описів об'єктів за планом,

Заповнення таблиць, побудова графіків, діаграм, профілів,

Вирішення задач,

Пошук відповідей на проблемні питання тощо.

Узагальнення і систематизація знань (3 - 5 хвилин). На цьому етапі на основі засвоєних знань здійснюються узагальнення й висновки з вивченої теми. Рівень їх сформованості дозволяє судити про ступінь оволодіння новим матеріалом. Основна задача цього етапу - приведення в систему вивчених на цьому уроці й опрацьованих раніше знань з метою засвоєння основних світоглядних ідей. Так, у курсах фізичної географії це можуть бути положення про загальні закономірності формування географічної оболонки, наприклад, формування фізико-географічних регіонів є наслідком взаємодії зональних і азональних чинників.

З метою узагальнення і систематизації знань учителем можуть використовуватися наступні методи й прийоми роботи: узагальнююча бесіда, складання порівняльних, систематизуючих таблиць, схем, формулювання висновків, обгрунтування відповіді на поставлене на початку пояснення нового матеріалу евристичне або проблемне питання тощо. Активно стимулює учнів до творчої пізнавальної діяльності на етапі узагальнення знань використання інтерактивних методів навчання. Наприклад:

    * "Мікрофон" - учням пропонується висловити свою точку зору за поставленим питанням або проблемі. Класом пускають предмет, що імітує мікрофон. Кожен хто отримав такий "мікрофон" зобов'язаний чітко й лаконічно викласти свою думку й зробити висновок. * Метод "ПРЕС" - передбачає лаконічне, аргументоване висловлювання учнів за певним дискусійним питанням. Складається з чотирьох етапів:

Висловлювання власної точки зору ("Я вважаю, що...");

Обгрунтування своєї думки ("Так як... ");

Наведення прикладів і аргументів для підтримки своєї точки зору ("Наприклад... ");

Формулювання узагальнених висновків за темою ("Отже...").

* "Сінквейн або Повільне занурення" - учням пропонується:

Назвати один іменник, пов'язаний з темою уроку;

Підібрати до нього два прикметника;

Назвати доцільні до теми три дієслова;

Скласти з цими словами чотири речення за темою уроку.

Підсумок уроку (1 - 3 хвилини) передбачає оцінювання вчителем роботи на уроці окремих учнів і класу в цілому. Доцільним буде використання сучасних інтерактивних прийомів навчання, стимулюючих школярів до висловлювання власної точки зору. Наприклад:

* "Незакінчене речення" - учень повинен скінчити фразу, наприклад: "На сьогоднішньому уроці мене здивувало."

Домашнє завдання (1 - 2 хвилини) є продовженням класної роботи з оволодіння навчальним матеріалом. Завдання, які учні виконують вдома можуть бути спрямовані на: засвоєння учнями теоретичного матеріалу, узагальнення й систематизацію знань, їх практичне використання, удосконалення умінь і навичок, формування досвіду творчої діяльності, стимулювання емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності. Обсяг домашнього завдання повинен розраховуватися, виходячи з загальних нормативних вимог: у 5 - 7 класах на його виконання учень має, у середньому, витрачати 15 хвилин, у 8 - 11 класах - 20 - 25 хвилин.

Ефективність самостійної роботи учнів над опрацюванням навчального матеріалу значно підвищується за умови диференційованого підходу вчителя до їх розробки. За формою виконання домашні завдання можуть бути: усними, письмовими або графічними. За рівнем навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Репродуктивними - спрямовані на відтворення засвоєних ЗУН (переказ параграфу підручника, робота з контурною картою, відтворення визначення понять, вирішення тестових питань, виконання практичних завдань за зразком або інструкцією тощо),

Конструктивними - активізують інтелектуально-практичні уміння учнів (робота з завданнями на порівняння, класифікацію, абстрагування, узагальнення ознак і властивостей об'єктів або явищ навколишньої дійсності; складання таблиць, схем, діаграм, графіків, профілів; виконання (а не копіювання) схематичних малюнків, картосхем, моделей; вирішення задач; складання комплексних характеристик; формулювання висновків тощо);

Творчими - передбачають самостійний пошук учнями шляхів і варіантів вирішення поставленого навчального завдання та його обгрунтування (вирішення проблемних завдань, виконання проектів, самостійних експериментів, складання кросвордів, задач, проблемних питань тощо).

На цьому етапі уроку основна функція вчителя роз'яснити учням зміст, способи та прийоми виконання й оформлення домашніх завдань.

Поурочний план уроку є творчим доробком учителя географії, в якому він здійснює оптимальне поєднання всіх компонентів процесу навчання.

Запорукою результативності навчально-виховного процесу з географії є дотримання учителем основних вимог до проведення уроку:

Ретельний добір фактичного матеріалу.

Орієнтація на комплексне формування компонентів змісту географічної освіти (знання, уміння, навички, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності).

Чітка мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів з опорою на вікові та індивідуальні потреби учнів.

Оптимальне поєднання різноманітних методів та методичних прийомів навчання з метою забезпечення активності кожного учня.

Реалізація діяльнісного підходу до організації навчально-виховного процесу (використання й ритмічне чергування різних видів практично-предметної діяльності).

Доцільне застосування різних засобів наочності.

Використання сучасних педагогічних технологій.

Реалізація внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків у процесі навчання.

Забезпечення чіткої організації уроку: дотримання певної послідовності й тривалості етапів уроку, підтримання дисципліни учнів, зручне для вчителя розташування засобів унаочнення тощо, що дозволяє забезпечити максимальну продуктивність у використанні навчального часу.

Похожие статьи




Підготовка вчителем методичної розробки уроку географії - Методика викладання географії

Предыдущая | Следующая