Педагогіка - наука, практика, навчальна дисципліна. Основні категорії педагогіки та зв'язок між ними - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Таблиця 1
№ |
Педагогіка |
Суб'єкт |
Об'єкт |
Предмет |
Результат | |
1 |
Педагогічна теорія (наука) |
Педагог |
Вчений |
Уся педагогічна дійсність |
Дослідження зв'язків між елементами педагогічної дійсності |
Педагогічні знання: закони, закономірності, принципи, теорії тощо |
2 |
Педагогічна діяльність (практика) |
Учитель, вихователь |
Навчання, виховання дітей |
Засвоєння педагогічних знань та їх практичне застосування |
Особистість учня, його навченість і вихованість | |
3 |
Навчальна дисципліна |
Викладач педагогіки |
Педагогічна теорія та практика |
Формування професійно-педагогічних знань і умінь студентів |
Учитель-професіонал |
З наведених узагальнень більш грунтовного тлумачення потребує поняття педагогічної дійсності. Ми розуміємо її як сукупність педагогічних явищ, предметів, процесів, з одного боку, законів, закономірностей, принципів, теорій, концепцій тощо, з іншого, що стали предметом професійно-педагогічного вивчення та перетворення. Таким чином, педагогічна дійсність поєднує в собі як реально існуючі явища (з одного боку), так і їх відтворення в свідомості педагога (з іншого). Вона носить об'єктивно-суб'єктивний характер. Об'єктивність педагогічної дійсності полягає в тому, що вона існує незалежно від суб'єкта (від того, що студенти не вивчили закони педагогіки вони не перестають діяти). Суб'єктивність педагогічної дійсності полягає в її співвіднесеності з діяльністю педагога, і характеризується присвоєнням її елементів, тобто моєю педагогічною дійсністю є не всі учні, а лише ті, що попали в поле мого професійного зору та діяльності, лише ті педагогічні знання, що стали особистим професійним надбанням.
Основні категорії педагогіки та зв'язок між ними
Визначення поняття "педагогіка" вказує на основні її категорії - навчання, виховання, освіту. Традиційно до них додають ще й розвиток. Віддаючи належне ролі розвитку в педагогічному процесі, ми лишаємося на тій позиції, що основною вважається та категорія, що розглядається спочатку даною наукою, а потім іншими. Сказати, що розвиток вивчається спочатку педагогікою, а потім іншими науками, немає підстав. Тому категорію розвитку ми будемо вивчати як дуже важливу, однак, не основну в педагогіці. Основними ж будуть навчання, виховання й освіта, що дійсно вивчаються спочатку педагогікою, а потім використовуються іншими науками.
Навчання. Визначивши основною метою навчання передачу соціального досвіду від одного покоління до іншого, можна вивести найпростішу його формулу, що поєднує в собі два процеси: викладання, як передавання досвіду, таучіння, як його засвоєння. Тобто:
Навчання = викладання + учіння
Вона вказує на двосторонність процесу навчання й містить у собі три компоненти його визначення: викладання як передачу соціального досвіду, учіння - як його засвоєння," + " - як взаємодію між ними. Звідси випливає, що:
Навчання - це процес взаємодії викладання й учіння (вчителя й учня) з метою передачі та засвоєння соціального досвіду.
Двоякість процесу навчання характеризується єдністю викладання та учіння, коли одне не існує без іншого. Неможливо уявити собі процес навчання при відсутності тих, кого навчають (без учіння). Це рівнозначне роботі викладача в порожній аудиторії. З іншого боку, навчання не відбудеться й при відсутності викладання. У деяких підручниках на противагу цьому твердженню розглядається самоосвіта, коли учень навчається сам, без викладача. Однак і в цих умовах процес викладання (тобто передавання соціального досвіду) відбувається, тільки в ролі викладача виступають книжки, комп'ютери, телепрограми тощо, тобто все те, в чому закладено узагальнений соціальний досвід, звідкіля його можна почерпнути. Викладання не буде лише при відсутності соціального досвіду або засобів його передачі, але тоді втратить сенс і сам процес навчання.
Виховання. За аналогією з попередньою категорією можна сказати, що виховання - це взаємодія вихователя та вихованця з метою.... Щодо мети, то її треба визначити. Для цього розглянемо три підходи до виховання: виховання якформування особистості, як її соціалізація та як потреба дитини.
У першому (виховання як формування особистості) основною цільовою настановою буде формування особистості. Зважаючи на те, що особистість являє собою сукупність відносин, другий рівень мети виховання стосуватиметься формування цих відносин. Основні з них: до себе, до суспільства, до людей (до старших, однолітків, молодших; до знайомих і незнайомих людей тощо), до діяльності (навчальної, трудової, побутової, спортивної, культурно-масової та ін.), до цінностей (матеріальних і духовних), до природи (живої та неживої) тощо. Кожна з перелічених відносин має свої якісні характеристики. Наприклад, жадібність і щедрість - це якості відносин до матеріальних цінностей, чесність і брехливість - якості відносин до людей і т. ін. Ці характеристики виступають у ролі якостей особистості або особистісних якостей. Тому третій рівень мети виховання полягає у формуванні особистісних якостей.
Підхід до виховання як до процесу соціалізації людини дає іншу цільову настанову, яку можна сформулювати як підготовку до самореалізації в основних сферах життєдіяльності: в родині, на роботі, в суспільстві, під час дозвілля. У кожній із цих сфер людина виконує певні соціальні ролі (на роботі: колега, співробітник, керівник, підлеглий, раціоналізатор тощо; у родині: батько, хазяїн, чоловік, син, брат і т. ін.), тому ціль другого порядку полягає в формуванні соціальних ролей, кожна з яких являє собою сукупність соціальних зв'язків, що формуються в результаті соціальних контактів (ціль третього порядку).
Підхід до виховання як потреби дитини випливає з аналізу терміну "виховання". В його основі лежить те, що заховане, те, що може вийти назовні2, тобто потреба, або краще в російському (вос+питание) чи болгарському (вспитание=вскармливание) варіантах, які наголошують на потребу в багаторазовому харчуванні (годуванні) розуму, душі та тіла, що відбувається в процесі їхпраці.
Як фізичне тіло просить їжі матеріальної, так душа прагне духовної, а розум - інтелектуальної. Саме про це Й. Песталоцці писав: "Око хоче дивитись, вухо - слухати, нога - ходити, а рука - хапати. Але також і серце хоче вірити та любити, а розум - мислити". Якщо зазначені потреби не задовольняються, то з'являється нестаток (недолік), який треба поповнити (вос+питать, вос+полнить), а не боротися з ним, як прийнято (не можна боротися з тим, чого немає). Звідси випливає мета й основний шлях виховання: поповнення нестатків.
Підставивши кожну з перелічених цілей у визначення виховання, ми отримаємо однаково правильні, але однобічні його дефініції. Для подолання цього інтегруємо всі три підходи в одному визначенні й отримаємо:
Виховання - це взаємодія вихователя й вихованця з метою формування особистості для самореалізації в основних сферах життєдіяльності шляхом поповнення нестатків
Освіта являє собою процес і результат навчання та виховання. За допомогою формули це можна визначити наступним чином:
Освіта = навчання + виховання
Іншими словами, отримання освіти говорить про придбання відповідного рівня навченості та вихованості (початкового, середнього, вищого), а освіченість виступає як інтегративна якість особистості, що поєднує в собі навченість і вихованість.6Такий підхід знімає протиставлення освіченості та вихованості, тому що не можна протиставляти частину цілому, не руйнуючи обох.
Освіту можна систематизувати за рядом ознак:
- - за призначенням: загальна, що потрібна кожній людині в повсякденному житті, таспеціальна, що стає в пригоді працівникові певної галузі; - за рівнем освіченості:початкова, середня, вища; - за професійною спрямованістю: медична, педагогічна, юридична, економічна тощо; - за профілем: гуманітарна, технічна, природнича; - за повнотою: закінчена й незакінчена; - за значимістю: основна (дипломна) й додаткова (післядипломна).
Певного рівня освіченості можна досягти навчаючись у відповідних навчальних закладах або шляхом самоосвіти. Її якість фіксується при складенні іспитів у звичайному варіанті або екстерном, що відбувається після самостійного вивчення обраного курсу. При виконанні вимог державної програми учням видаються відповідні сертифікати, що засвідчують отриману освіту: диплом, атестат, посвідчення або довідку про закінчення навчального закладу.
Розвиток. Незважаючи на те, що розвиток не є основною категорією педагогіки, ми розглядаємо його дефініцію в даній темі, зауважуючи цим велике її значення для педагогічного процесу.
Стосовно педагогіки
Розвиток - це процес якісних і кількісних перетворень в організмі, свідомості та поведінці дитини, що відбуваються під впливом навколишнього середовища в результаті вирішення зовнішніх і внутрішніх протиріч.
У залежності від сфери, що розвивається в дитині, її розвиток буває фізичним, якщо розвивається організм (міняється зріст, вага, кістково-м'язова, серцево-судинна та інші системи); психічним, коли мова йде про розвиток нервової системи й психічних функцій: мислення, пам'яті, уваги тощо; моральним, коли удосконалюються моральні характеристики людини та суспільства; естетичним, що розвиває естетичні якості, формує естетичні смаки тощо.
Цикли розвитку містять у собі еволюційні періоди, що характеризуються поступовим накопиченням певних якостей, і революційні, коли відбувається стрибок у розвитку, внаслідок чого з'являється якісно нове утворення.
Періоди еволюційного розвитку людини називаються віковими етапами
Усередині них спостерігається подібність фізичних, психічних і соціальних характеристик, вивчення й урахування яких дозволяє оптимально будувати педагогічний процес, прогнозувати й коректувати його результати щодо кожної вікової групи.
У історії та теорії педагогіки відомі кілька варіантів вікової періодизації. Найбільш розповсюдженим з них є наступний:
До одного року - ясельний вік (немовлята);
До трьох років - переддошкільний вік;
До шести (семи) років - дошкільний вік;
- 1-4 класи - молодший шкільний вік; 5-9 класи - середній шкільний (підлітковий) вік; 10-11 (12) класи - старший шкільний (юнацький) вік.
З переліченого видно, що шкільне дитинство містить у собі три періоди розвитку дитини, тому знання вікових особливостей дітей цього віку має неабияке значення в професійній діяльності вчителя.
Похожие статьи
-
Сучасна педагогіка існує як певна галузь теоретичних і емпіричних знань про педагогічні явища і являє собою систему педагогічних наук. На теоретичному...
-
Характеристика основної цілі педагогічного процесу. Її конкретизація на сучасному етапі розвитку школи та педагогіки Ціль об'єктивна за своїм...
-
Принципи та правила педагогічного процесу - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Слово "принцип" означає основу, першопричину, керуючу ідею, головну вимогу, що витікає із закономірності. Принципи педагогічного процесу - це система...
-
Особистісно зорієнтована парадигма освіти. - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Ключові компетенції особистості як результат особистісно зорієнтованої освітньої моделі. Суть і особливості особистісно орієнтованого навчання і...
-
Мета та завдання навчання. Мета та завдання виховання - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Одним из определяющих компонентов процесса обучения является его цель. Цель обучения - это идеальное мысленное предвосхищение конечного результата...
-
Виявлення здібностей у дітей молодшого шкільного віку Як відомо, принцип індивідуалізації навчання визнаний одним із основних у педагогіці. Але його...
-
У Стародавній Греції зародилися перші в історії педагогіки педагогічні теорії. Вони ще не виділяються окремо, а знаходять своє місце у філософських...
-
Створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що творчість спочатку...
-
Ж.-Ж. Руссо (1772-1778) - французький філософ, письменник, педагог-просвітитель із світовим іменем. Він народився у Женеві в сім'ї ремісника-годинникаря....
-
Сутність та педагогічний зміст екологічного виховання Екологія (гр. Оikos - дім, родина) - наука, що "вивчає закономірності існування, формування і...
-
В Англії після Реформації XVI ст. було закрито значну частину католицьких монастирів, а з ними і багато парафіяльних шкіл. Натомість відкривались нові...
-
Загальноосвітня школа завжди прагнула до оцінювання діяльності вчителя та педагогічного колективу взагалі. Так, для оцінки рівня сформованості в учнів...
-
Термін "педагогіка" отримав свою назву від грецьких слів paidos -- дитина і ago -- вести. У дослівному перекладі paidagogos означає "проводир дітей"....
-
Українська педагогічна думка епохи українського відродження Відображалася у статутах братських шкіл, у навчальній літературі, що з'являлася у той час, у...
-
Характеристика особливості розвитку мовлення в дошкільному віці Стаючи більш самостійними, діти дошкільного віку виходять за межі вузькосімейних зв'язків...
-
До основних функцій контролю слід віднести: § Контролююча. Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання і вивчення ефективності методів і...
-
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки Володимир Федчик, Старший викладач Донецького...
-
Загальні психологічні характеристики молодшого шкільного віку Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей...
-
Введение - Педагогическая наука и практика как единая система
Наука - одна из форм человеческого сознания наряду с искусством и религией, направлена на добывание новых знаний, систематизацию и создание теорий....
-
Державна політика в галузі загальної середньої освіти зафіксована у законі України "Про освіту" (1991 p.), зміненому і доповненому в 1996 році, Законі...
-
Урок-гра "Що? Де? Коли?", Урок-КВК - Інноваційні технології у педагогіці
Група заздалегідь поділена на три команди, обрано капітанів, роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, картки обліку з прізвищами капітанів....
-
Інноваційні технології у педагогіці - Інноваційні технології у педагогіці
Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст. ") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за...
-
Для Європи XVIII ст. характерний освітній абсолютизм, коли в політичній ідеології, філософії і культурі значне місце займають ідеї просвітительства....
-
Практика педагогики - Педагогическая наука и практика как единая система
Практика в широком смысле понимается как деятельность людей, обеспечивающая развитие общества. В общей структуре активности человека педагогическая...
-
Основні вимоги до завдань тестів у вищій школі - Тестування як засіб оцінки знань та вмінь студентів
1) повинні належати до однієї теми чи дисципліни; 2) бути взаємопов'язаними між собою (послідовність у термінології); 3) бути взаємодоповнюючими та...
-
Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів є одним з основних елементів оцінки якості освіти й важливою умовою підвищення ефективності...
-
Вступ - Сутність та педагогічний зміст екологічного виховання
Екологічний виховання молодший школяр Формування нової національної стратегії освіти не може не враховувати тисячолітній досвід екологічного виховання...
-
Философский уровень методологической культуры. - Методологическая культура педагога
Данный уровень методологической культуры педагога предполагает наличие знания различных педагогических теорий, которые базируются на противоположных...
-
Состояние сферы образования в современном мире сложно и противоречиво. С одной стороны, образование в ХХI веке стало одной из самых важных сфер...
-
Термин "методика" многозначен. Это 1) технология обучения, совокупность способов управления учебным процессом; 2) наука, теория обучения предмету; 3)...
-
Одним з найважливіших чинників розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх здібностей. На основі аналізу наукових досліджень шість...
-
З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює...
-
На певному етапі біологічної еволюції наші далекі предки "вийшли з сфери суцільного підпорядкування біологічним законам і самі стали джерелом творення...
-
Висновки - Сутність та педагогічний зміст екологічного виховання
Отже, екологічне виховання - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в людини екологічних знань та наукових основ...
-
1. Теоретичний аналіз наукових досліджень показує, що проблема адаптації учнів-сиріт до навчання в ПТНЗ є актуальною міжнародною соціальною проблемою,...
-
1. Кримчак Л. Ю. Проблеми соціальної адаптації учнів-сиріт професійно-технічних навчальних закладів до майбутньої життєдіяльності / Л. Ю. Кримчак //...
-
Актуальність теми дослідження. В сучасному українському суспільстві суттєво зростає потреба в талановитих, розумово і фізично розвинених молодих людях,...
-
Результаты опроса руководителей дошкольных образовательных учреждений Практика организации ДПУ и роль самостоятельности ДОУ В главе 1 данной работы нами...
-
Організація та зміст експериментального дослідження Одним із головних завдань сучасної початкової школи є створення необхідних умов, у яких би...
-
Основное сочинение "Общая педагогика", в которой настаивал на суверенность педагогической науки. Разработал идею воспитывающего обучения, введя...
Педагогіка - наука, практика, навчальна дисципліна. Основні категорії педагогіки та зв'язок між ними - Теоретико-методологічні основи педагогіки