Методична розробка нестандартного уроку. Інтерактивний урок (Історія України) - Впровадження інтерактивних методів навчання на уроці історії України

Тема: Українська держава - Гетьманщина в системі міжнародних відносин.

Мета: охарактеризувати міжнародне становище та зовнішню політику Української козацької держави -- Гетьманщини; визначати місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи; характеризувати відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; розвивати вміння аналізувати історичні події; виховувати інтерес та повагу до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований урок з використанням інтерактивних методів

Обладнання: підручник, ілюстрації

Основні поняття: Гетьманщина, нунцій

Історичні діячі: Б. Хмельницький, І. Торрес, О. Кромвель, В. Бутурлін

Хід уроку

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Здавна говорять: "Не май сто рублів, а май сто друзів". Так само й у політиці - не май багато грошей, а май добрих сусідів.

Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету -- забезпечити найбільш сприятливі умови для ведення військових дій, а також не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею. Як відомо, Б. Хмельницький насамперед налагодив зв'язки з Кримським ханством. Водночас гетьман вів активні переговори з Туреччиною.

Він обмінюється з Портою -- урядом Османської імперії, посольствами, заявляє про готовність прийняти протекторат султана (1651), прагне заручитися його підтримкою.

Іншим об'єктом зовнішньої політики Української держави булла Молдова. Гетьман підтримував взаємини з правителями Трансільванії і Валахії, прагнув налагодити контакти з Венеціанською республікою та Бранденбургом. Відомо, що до Б. Хмельницького написав листа навіть керівник англійської буржуазної революції Олівер Кромвель.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

    4. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. 5. Зовнішня політика Гетьманщини. 6. Відносини між Українською державою й Московією.

ІІІ. Подання нової інформації

Учитель. Події Національно-визвольної війни набули широкого міжнародного розголосу. Особливо світ сколихнув факт утворення Української гетьманської держави. Ці події європейські володарі сприйняли неоднаково. Їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержавними відносинами, зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто суперечливими, подіями.

Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та контрреформаційні рухи. У зв'язку з цим усі країни поділялися на три табори: католицький, протестантський і православний.

ІV. Інтерактивна частина

Метод "Акваріум"

Учні в класі поділяються на три групи. Кожна із груп буде представляти країни певного табору: перша група -- католицького, друга -- православного, третя -- протестантського. Удома вони повторили матеріал про реформаційні та контрреформаційні рухи в Європі та їх наслідки. Учні визначають держави, які належать до певного табору, розкривають їхню роль на міжнародній арені та виконують випереджальне завдання про те, як ці країни могли поставитися до новоутвореної Української гетьманської держави. Учням дозволяється також користуватися матеріалом підручника. Кожна група, по-черзі знайомить інші групи з своєю темою, визначає свою позицію, відповідає на питання й заперечення інших груп, потім відбувається обмін груп місцями. Після виступу кожної групи робиться узагальнюючий висновок. На виконання завдання учням відводиться 20 хв.

Запитання групам

    1. Які держави належать до вашого табору? 2. Чому саме ці держави? 3. Кого із держав підтримуєте ви -- Річ Посполиту чи Українську державу? Чому? І як саме?

"Робота з ілюстраціями" (для опрацювання ілюстрації учням надається 5 хв.)

Т. Шевченко "Дари в Чигирині"

Учитель. Прокоментуйте дані ілюстрації. Чи свідчать вони про активну зовнішньополітичну діяльність Хмельницького?

Учитель. У роки Національно - визвольної війни Б. Хмельницький здійснював активну зовнішньополітичну діяльність - листувався з урядами інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для успішного завершення війни з Річчю Посполитою і зміцненні становища Гетьманщини.

"Робота з таблицею"

Учитель демонструє учням табличку "Напрямки зовнішньої політики Гетьманщини" та пояснює її. Після виступу дають відповідь на запитання методом "Мікрофон", на який учитель відводить 5-7 хв.

Чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Української козацької держави визначалися принципом: "У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси"?

Учитель. Починаючи з 1648 р. Б. Хмельницький неодноразово звертався до Москви з проханням допомогти в антипольській боротьбі. Навіть загрожував війною, якщо не буде надано цієї допомоги. Проте Москва не хотіла розривати миру з Польщею й посіла вичікувальну позицію. Та згодом Москва змінює свою позицію щодо України й погоджується надати їй військову допомогу.

Метод "Мозковий штурм" (на виконання даного методу відводиться 10 хв.)

Які причини зумовили зміну протурецької орієнтації Б. Хмельницького на проросійську?

V. Підсумки уроків, оцінювання результатів.

Вправа "Правда - неправда" (на виконання вправи надається 5хв.)

Правильні твердження позначте знаком "+", а неправильні - знаком "-".

    1. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету -- не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею. 2. Події Національно-визвольної війни були сприйняті європейськими монархами негативно. 3. Австрія та Іспанія підтримали Українську державу в боротьбі з Річчю Посполитою. 4. Німеччина надала Польщі військової допомоги.. 5. Венеційська республіка вбачала в Українській державі свого союзника у війні проти Туреччини. 6. Відносини між Українською гетьманською державою і Швецією були встановлені у 1650 р. 7. Усі православні патріархи, крім антіохійського, благословили Хмельницького на переможну війну. 8. Православні держави сподівалися отримати від уряду Хмельницького допомогу в боротьбі проти Туреччини. 9. Московська держава тривалий час займала вичікувальну позицію. 10. Головним завданням міжнародної політики Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об'єднання всіх українських земель. 11. Стратегію зовнішньої політики української держави визначав гетьман Б. Хмельницький. 12. Функції дипломатичної служби держави виконувала Генеральна військова рада.

VI. Домашнє завдання

    А) Опрацювати §18 Б) Скласти таблицю "Відносини Гетьманщини з іншими країнами".

Похожие статьи




Методична розробка нестандартного уроку. Інтерактивний урок (Історія України) - Впровадження інтерактивних методів навчання на уроці історії України

Предыдущая | Следующая