Контроль і оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з географії, Основні методи, форми та види контролю результатів навчальної діяльності учнів - Методика викладання географії

Основні методи, форми та види контролю результатів навчальної діяльності учнів

Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів є одним з основних елементів оцінки якості освіти й важливою умовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу з географії, бо зворотній зв'язок дозволяє зробити висновки про його успішність. Головними об'єктами контролю в процесі навчання географії є результати, визначені географічною компонентою освітньої галузі "Природознавство" державного стандарту базової і повної середньої освіти (Додаток В).

Контроль виконує в процесі навчання географії наступні функції:

Прогностичну (полягає в отриманні інформації вчителем про хід та ефективність навчального процесу, що дозволяє зробити висновки для подальшого планування й організації процесу навчання з географії);

Діагностичну (забезпечує отримання інформації про сформованість компонентів змісту географічної освіти на даному етапі навчального процесу, про кількість і характер помилок учнів, що дозволяє проаналізувати пробіли в системі ЗУН учнів, з'ясувати їх причини з метою вибору найбільш оптимального поєднання методів і прийомів навчання);

Розвиваючу (полягає в стимулюванні пізнавальної активності учнів, у розвитку їх пам'яті, уваги, мовлення, мислення, уяви, волі, творчих здібностей, у формуванні мотивів пізнавальної діяльності, здібностей та інтересів школярів);

Виховну (періодичність контролю дисциплінує, мотивує, організовує й спрямовує навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє вихованню в кожного школяра почуття відповідальності за результати своєї навчальної діяльності);

Орієнтуючу (сприяє отриманню інформації кожним учнем про ступінь засвоєння компонентів змісту географічної освіти в процесі навчання, що орієнтує учнів у їх труднощах і досягненнях).

Способи отримання зворотної інформації про результативність процесу навчання та ефективність роботи вчителя називають методами контролю знань, умінь і навичок учнів. Методи контролю допомагають учителеві, на основі отриманої інформації про засвоєння компонентів змісту географічної освіти, здійснити необхідні педагогічні дії, а учням - детальніше й глибше розібратися в навчальному матеріалі.

Методи контролю ЗУН можуть застосовуватися в трьох формах: індивідуальній, груповій і фронтальній. Виділяють наступні методи контролю знань, умінь і навичок учнів: усний контроль, письмовий контроль, графічний контроль, перевірка ЗУН за допомогою практичних завдань, програмований контроль, комбінований контроль, систематичне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі навчання.

Усний контроль забезпечує безпосереднє спілкування вчителя з учнями по питаннях за конкретною тематикою, що висвітлюється на даному уроці.

Найчастіше усний контроль на уроках географії представлений фронтальною або індивідуальною бесідою. Фронтальна бесіда дозволяє отримати уявлення про рівень засвоєння ЗУН більшою кількістю учнів, однак слід враховувати, що інформація ця має досить поверхневий характер. Індивідуальне опитування надає більш повні й точні дані про рівень засвоєння ЗУН конкретним учнем, однак пасивність інших школярів зобов'язує вчителя вирішувати проблему їх зайнятості під час індивідуальної бесіди.

Питання під час усного опитування мають охоплювати цільну й значну за обсягом частину теми або розділу певного курсу географії й стимулювати повну й зв'язну відповідь учня. Вони можуть бути поставлені в загальному формулюванні: "Схарактеризувати внутрішні води Південної Америки" або вимагати від учнів пояснення (оцінки) факту, події або явища: "Які причини обумовлюють розташування в Північній Африці зони пустель? ".

За змістом питання усного опитування можуть бути:

Репродуктивні ("Що таке біосфера?");

Евристичні ("Чим відрізняється тропосфера від стратосфери? ");

Проблемні ("Які природоохоронні заходи дозволять зберегти різноманітність рослинного й тваринного світу в вашому рідному краї? ").

З метою оптимізації контролю результатів навчальної діяльності учнів на уроках географії вчитель може використовувати різні технологічні прийоми усного контролю. Наприклад:

    * "тихе опитування" - бесіда з одним або групою учнів відбувається напівпошепки, у той же час клас зайнятий іншою діяльністю (робота з підручником, атласом, контурною картою, письмовий контроль тощо); * "опитування за ланцюжком" - розповідь одного учня преривається в будь-якому місці й передається іншому жестом вчителя (питання можуть задавати один одному учні й відповідати на них по черзі); * "показова відповідь" - один учень відповідає біля дошки, демонструючи еталонну відповідь на поставлене питання, інші - слухають; * "взаємоопитування" - учні опитують один одного за базовими листами (у них мають бути перераховані основні поняття, формулювання, яких повинен знати кожен учень); * "світлофор" - у кожного учня має бути довга смужка картону з одного боку зеленого, з іншою - червоного кольору; при опитуванні учні піднімають "світлофор" певною стороною, сигналізуючи вчителю про готовність відповідати.

Письмовий контроль вважається об'єктивнішим за усний контроль. Забезпечує комплексну перевірку рівня:

Засвоєння теоретичних знань і вміння використовувати їх для рішення практичних завдань, проблемних ситуацій;

Сформованості спеціальних географічних умінь;

Володіння письмовою мовою, уміння логічно, адекватно питанню складати свою відповідь, висловлювати й аргументувати свою точку зору, давати оцінку поставленій проблемі.

При письмовому контролі учень більш зосереджений, він глибше вникає в сутність питання, ретельніше обдумує варіанти відповіді й її логічної побудови. Письмовий контроль привчає до точності, лаконічності, зв'язності висловлювання думок.

Письмова перевірка може бути короткочасною (10 хвилин) і тривалою (урок). Ефективність використання цього методу контролю результатів навчальної діяльності учнів з географії залежить від обміркованості вчителем питань і завдань, які повинні не тільки припускати перевірку знання фактичного матеріалу, але й мають бути спрямовані на розкриття сутності географічних об'єктів або явищ, їх закономірностей, на розвиток умінь робити висновки, вирішувати проблемні завдання. Вчитель повинен стежити, щоб не було перевантаження учнів письмовими перевірочними роботами, вони повинні бути рівномірно розподілені протягом семестру.

У процесі навчання географії вчитель разом з традиційними (контрольна робота, робота за індивідуальними картками, міні-твір на запропоновану тему) може викоритовувати й такі прийоми письмового контролю, як:

    * "географічний диктант" - письмова перевірочна робота, яка ведеться в швидкому темпі (працює пам'ять) і полягає в записуванні учнями коротких відповідей на запитання, що диктуються вчителем. Може бути фактологічним, термінологічним (учитель дає визначення поняттю, а учні записують термін, що йому відповідає), понятійним (учитель називає слово або словосполучення, що іменує поняття, а учні записують його визначення); * "бліц-контроль" - письмова перевірка рівня засвоєння спеціальних географічних умінь (знаходження об'єктів на карті, визначення за координатами об'єкту, переведення різних видів масштабу тощо), проводиться у високому темпі; * "технологічна перевірка" - письмова перевірка вмінь вирішувати географічні задачі, час строго обмежено, на листах паперу окрім умов задач і відповідей учні повинні записувати всі розрахунки й хід рішення задачі; * "взаємоконтроль" - учні складають картки з серією контрольних питань і завдань за матеріалом, що вивчається, а потім обмінюються ними й надають письмові відповіді на запитання; * "самоперевірка за допомогою картки-інформатора" - учень порівнює з нею свою письмову відповідь і виставляє собі оцінку; * "вирішення кросвордів" - письмова перевірка знання термінів (до кожного слова надається визначення географічного поняття (в описовій або питальній формі), що вказує на термін-відповідь).

Графічний контроль вимагає надання відповіді у вигляді узагальненої наочної моделі, яка відображає певну сукупність відносин і взаємозв'язків в аналізованому об'єкті або явищі. У процесі графічного контролю використовуються завдання, спрямовані на побудову діаграм, схем, таблиць, виконання малюнків, графічних зображень умов задачі, роботу з контурною картою. Наприклад:

    * Побудувати колову діаграму "Розподіл суші й води на поверхні Землі", виходячи з даних, що із загальної площі земної поверхні на сушу припадає 29,2 %, на океани - 70,8 %. Загальну площу Землі в колі діаграми довільного радіусу прийняти за 360°, площі, зайняті сушею й водою, зафарбувати й підписати. * Зобразити схему антициклону й описати характерну для нього погоду. * Використовуючи дані власних спостережень за показниками стану атмосфери протягом року, скласти графік річного ходу температури в своєму місті. * Заповнити таблицю "Гідроелектростанції України"

Назва станції

Область розташування

* Нанести на контурну карту основні регіони світу, які спеціалізуються на вирощуванні цукрових буряків.

Ефективність методу графічного контролю залежить від правильної постановки завдань перед учнями. Цей метод контролю результатів навчальної діяльності учнів робить засвоєння знань школярами більш свідомим, системним, учить класифікувати географічні об'єкти й явища. Графічна перевірка може виступати як самостійний вид контролю та як елемент усної або письмової перевірки.

Контроль результатів навчальної діяльності учнів за допомогою практичних завдань спрямований на перевірку знань, умінь і навичок учнів спостерігати природні процеси, проводити вимірювання за допомогою приладів, практично виявляти властивості й ознаки об'єктів, проводити певні дослідження тощо. Практичні завдання дозволяють не тільки перевірити, а й закріпити вміння й навички. Тематика практичних завдань може бути різною: визначення географічних координат об'єктів, напрямів, місця розташування географічних об'єктів на глобусі, карті й плані місцевості; вимірювання відстаней на місцевості, карті й плані; читання плану місцевості, карти; орієнтування на місцевості за допомогою компаса, карти й місцевих ознак проведення простої зйомки місцевості; нанесення географічних об'єктів на контурну карту; опис географічного об'єкту за типовим планом; проведення й узагальнення результатів різних видів спостережень; опис природно-антропогенного (природного) комплексу, виявлення зв'язків між його компонентами; характеристика заємозв'язків і взаємозалежностей компонентів природи й життя та господарської діяльності людини на прикладі однієї з природно-господарських зон; читання й аналіз схем, профілів, графіків, діаграм; аналіз статистичних матеріалів тощо.

При застосуванні цього методу, контроль не викликає особливих хвилювань і стимулює інтерес учнів до знань.

Програмований контроль може виступати як невід'ємна складова програмованого навчання або як самостійний елемент традиційного уроку. Особливістю цього методу контролю є пред'явлення всім учням стандартних вимог, що забезпечується застосуванням однакових за кількістю й складністю завдань. При програмованому контролі існує можливість процедурну складову покласти на технічні засоби навчання (комп'ютер) та найпростіші пристрої: трафарети, шаблони тощо. Плюсами цього виду контролю є об'єктивність і швидкість отримання результатів оцінювання.

Однією з найбільш технологічних форм проведення програмованого контролю є тестовий контроль, який заснований на використанні стандартизованих завдань, що конструюються на навчальному матеріалі й призначаються для оцінки рівня опанування знаннями, уміннями й навичками з географії. Тести можуть бути тематичними - проводяться під час або після вивчення теми, і підсумковими - використовуються наприкінці семестру, року). У порівнянні з традиційною контрольною роботою, підсумкові тести дозволяють суттєво збільшити обсяг матеріалу, що перевіряється. Підсумкові тести можуть включати як нові завдання, так і завдання тематичних тестів. Переваги тестової перевірки полягають у тому, що вона дозволяє за короткий термін перевірити ЗУН усіх учнів, забезпечити об'єктивність оцінювання школярів, а статистичний аналіз отриманих данних надає основу для якісної характеристики успішності учнів.

Для оцінки ЗУН з географії учнів можна використовувати різні види стандартизованих тестових завдань, основними з яких є:

    1. Тести-визначники передбачають вибір правильних відповідей. Завдання можуть бути спрямовані на визначення рівня засвоєнності фактологічного матеріалу, номенклатури, географічних уявлень і понять, термінології, виділення основних, типових, загальних ознак об'єктів і явищ, застосування спеціальних географічних умінь. Складність даного виду тестів залежить від кількості вказаних відповідей (дві, три, чотири й більше) і від варіантів кількості вибору. Залежно від цього тести-визначники можуть бути:
      - з однією правильною відповіддю. Приклади:
        * На якому материку розташована пустеля Сахара? А) Австралія, б) Африка, в) Південна Америка, г) Антарктида * Температура повітря на вершині гори заввишки 4000 м дорівнює - 16°С. Яка температура повітря біля її підніжжя? А) 8° С, б) 40° С, в) - 40° С, г) 18° С * Лінії, що з'єднують на карті точки з однаковими температурами, називаються:
          А) ізобари, б) ізотерми, в) ізогієти, г) ізогіпси
      - з кількома правильними відповідями, де вказана їх кількість. Приклад: * Серед указаних географічних об'єктів визначити дві гірські системи, які входять до складу Альпійсько-Гімалайського складчатого поясу Євразії. А) Уральські гори, б) Скандинавські гори, в) Аппеніни, г) Карпати, д) Великий Вододільний хребет, ж) Анди - з кількома правильними відповідями, де не вказана їх кількість. Приклад:
        * До басейну внутрішнього стоку Євразії відносять річки: а) Ганг, б) Інд, в) Сирдар'я, г) Волга, д) Дніпро, ж) Амудар'я, з) Хуанхе
      - з усіма правильними відповідями. Приклад: * Представниками тваринного світу Австралії є:
        А) кенгуру, б) єхидна, в) валабі, г) коала
      - з вибором неправильної відповіді. Приклад:
        * Яке з перерахованих озер не розташоване на території Південної Америки? А) Тітікака, б) Поопо, в) Чад, г) Марокайбо
      - з використанням малюнків, схем, діаграм. Приклад: * Якою літерою на малюнку позначений циклон? А) L, б) H
    2. Розпізнавальні тести спрямовані на визначення об'єкту. У залежності від способів подачі матеріалу формулювання завдання й варіантів подачі відповідей виділяють:
      - розпізнавання об'єкту за стислою характеристикою з варіантами відповідей. Приклад: * За описом визначити область субтропічного кліматичного поясу: а) область субтропічного континентального клімату, б) область субтропічного середземноморського клімату, в) область субтропічного мусонного клімату.

У зимовий період року вітри, що дмуть з Атлантичного океану, приносять у цю область вологе океанічне повітря помірних широт. Тому зима тут вітряна, дощова й тепла з температурою вище 0°С. У літній період ця територія попадає під вплив поясу високого тиску, що насувається з півдня, низхідних потоків повітря й пасатних вітрів. У цей час встановлюється панування сухого тропічного повітря. Тому, на відміну від вологої зими, літо тут спекотне й сухе.

    - розпізнавання об'єкту за стислою характеристикою, де відповідь учню треба вписати самостійно. Приклад:
      * За описом визначити назву економічного району України: індустріально-аграрний район, охоплює Харківську, Сумську й Полтавську області. Має вигідне економіко-географічне положення, оскільки розташований біля паливно-металургійної бази України та на перехресті важливих транспортних шляхів, які з'єднують Україну з країнами Східної Європи й Азії. Має вихід до Дніпра. У структурі господарства важливе місце посідають машинобудування, нафтогазова, хімічна, легка та харчова промисловість. ____________
    - визначення об'єкту за списком інших об'єктів з указанням варіантів відповідей. Приклад: * За назвами міст визначити адміністративно-територіальну область України: Краматорськ, Дружківка, Констянтинівка. _______________________ - визначення об'єкту за списком інших об'єктів без варіантів відповідей. Приклад: * За списком ендеміків визначити материк: гігантська анаконда, гігантський мурахоїд, пампасова кішка, смугастий густошерстий опосум _________________. 3. Тести-приведення у відповідність варіюються в залежності від співпадіння або не співпадіння варіантів першої й другої групи. Приклади:
      * Співвіднести назву болота й умови його утворення:
    1. Верхове болото 2. Низинне болото

А. Утворюється в умовах надмірної кількості підземних вод, а також унаслідок заростання безстічного озера чи ставка

Б. Утворюються на плоских поверхнях в умовах надмірної кількості атмосферних опадів

    * Установити відповідність між тектонічними структурами й відповідними їм формами рельєфу:
      1. Давня Південноамериканська платформа 2. Область Кайнозойської складчастості А) Анди, б) Амазонська низовина, в) Бразильське плоскогір'я, г) Гвіанське плоскогір'я. 4. Тести на встановлення правильної послідовності - пропонується перелік об'єктів, які слід розташувати в правильному порядку. Приклад:
        * Розташувати перераховані країни в порядку зростання рівня урбанізації: а) Італія, б) Японія, в) Казахстан, г) Ефіопія.
    5. Тести-класифікатори - формулюються у вигляді набору об'єктів, які учень повинен класифікувати за вказаним критерієм або вибрати критерій самостійно.

Приклад: * Упорядкувати гірські породи (вапняк, нафта, щебінь, графіт, мармур, граніт, базальт, гнейс) в залежності від їх походження - осадові, метаморфічні, магматичні.

Похожие статьи




Контроль і оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з географії, Основні методи, форми та види контролю результатів навчальної діяльності учнів - Методика викладання географії

Предыдущая | Следующая