Ігрова діяльність як засіб оптимізації навчання учнів молодших класів - Особливості нестандартних підходів на уроках української мови в початковій школі

Вивчення мови в 1-4 класах має свої специфічні особливості. Діти охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність. Тому на даному етапі доцільним є впровадження уроків з елементами казки та гри.

Іноді можна дозволити перетворити весь урок на цікаву гру, суціль підпорядковану дидактичній меті. Учні мають винести з уроку якомога більше знань. Неодмінною умовою має бути принцип новизни. Жодне заняття не повинно бути схожим на інше. Тільки тоді воно захопить уяву школяра, активізує його розумову діяльність.

Основне завдання вчителя - організувати навчання так, щоб створити найсприятливіші умови для вияву та розвитку учнями своїх здібностей. А це можливо при постійному систематичному включенні їх у творчу діяльність. Щоб вона відбулась, вчитель повинен створити необхідну творчу ситуацію. Для цього можна використати лінгвістичну казку проблемного характеру. Ми ніколи не можемо впіймати той момент, коли дитина, слухаючи казку, вбираючи її, оволодіває певними співвідношеннями певних лексичних, граматичних та інших мовних одиниць. Долаючи зусилля, щоб зрозуміти казку, вона одночасно докладає зусиль ї щоб зрозуміти слова, з яких та складається, проводить між ними аналогію, робить висновки. Завдяки казці діти стають більш чутливими до краси слова. Казку на уроці можна використовувати по-різному:

В якості дидактичного матеріалу;

Як засіб, що допомагає організувати пояснення нового матеріалу, і відтворення засвоєного раніше;

Як індивідуальну роботу з розвитку мовлення (складання учнями лінгвістичних казок під час вивчення певної теми).

В залежності від теми казку можна використовувати як елемент уроку або будувати весь урок у вигляді казкової подорожі. Ефективнішими є казки, що створюють проблемні ситуації, вирішуючи які учні самостійно підходять до усвідомлення мовних явищ чи правил. Завдяки цьому учні виступають не пасивними слухачами, які отримують інформацію у готовому вигляді, а дослідниками. Крім того, розв'язуючи проблемні ситуації, вони не лише формулюють правило чи з'ясовують значення мовного матеріалу, а що набагато важливіше - вчаться аналізувати, синтезувати і виводити абстрактні поняття. Саме абстрактне мислення дуже важко дається учням усіх вікових категорій.

Одним із засобів оптимізації навчального процесу є використання на уроці гри, яка є важливим видом діяльності людини і шляхом до пізнання світу. У процесі гри в учнів розвивається спостережливість, самодіяльність, активність, творчість. Під час гри потрібно бути уважним - неуважність призводить до помилок. Тож гра виховує увагу, потрібну в навчанні. В залежності від навчального матеріалу, можна використовувати гру як елемент уроку, або як урок загалом. Будь-який нестандартний урок набуває ознак гри.

Відомий психолог Д. Ельконін чітко висловився на предмет того, що "гра - це форма творчості, природна потреба організму. А тому існуюче неемоційне і "серйозне" навчання здатне пригнічувати природу дитини, а іноді і знущатися над нею. Очевидно, нові підходи слід шукати у резерві навчальної гри, яка здатна активізувати діяльність, підвищити інтерес до предмета і, що важливо, стимулювати різні види спілкування, розвивати мовлення" [12,19].

Ще у Стародавньому Римі вчителя, який викладав основи наук, називали "учителем ігор". Творчість талановитих вчителів починає нині виходити за межі гри як окремого навчального прийому. У їх методичній лабораторії він цікаво трансформується в оригінальний урок у формі дидактичної гри (подорожі, екскурсії, турніри, тощо).

Навчальна ігрова діяльність як метод навчання відповідає актуальним завданням методики, дидактики, психології та педагогіки, які намагаються оптимізувати навчальний процес.

Отже, ігровий елемент на уроці виступає засобом оптимізації навчального процесу і стимулює учнів до активної навчальної діяльності. Навчальна гра має таку ж структуру, що й будь-яка інша навчальна діяльність, тобто включає в себе мету, засоби, сам процес гри та результат. Ігровий метод навчання - це спосіб спрямованої міжособистісної взаємодії учня та вчителя, за якого в умовній обстановці вирішуються завдання навчально-виховного процесу. Гра - творчість і праця. Граючи учні вчаться виробляти звички зосереджуватися, самостійно думати, у них розвиваються увага, потяг до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть самі пасивні включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.

Гра допомагає розвивати допитливість, тренує пам'ять, увагу, вміння не лише дивитися, а й бачити логічно мислити. За словами відомого педагога В. О.Сухомлинського: Ігри - "гімнастика розуму". Розумна, захоплююча гра більш дієва, ніж словесні форми [3,29].

Похожие статьи




Ігрова діяльність як засіб оптимізації навчання учнів молодших класів - Особливості нестандартних підходів на уроках української мови в початковій школі

Предыдущая | Следующая