Отруйні речовин нервово-паралітичної дії, Основні представники та їх характеристика - Агресивні і отруйні речовини та захист від них

До отруйних речовин нервово-паралітичної дії відносяться високотоксичні органічні сполуки з класу ефірів та кислот фосфору -- фосфорорганічні отруйні речовини (ФОР). Вони займають особливе місце серед відомих в наш час і прийнятих на озброєння отруйних речовин. Будучи типовими представниками отруйних речовин смертельної дії, вони призначені для масового ураження військ та населення на значних за площею територіях.

Вперше ФОР були синтезовані Тенаром в 1846 р., а в 1932 р. Ланге та Крюгер опублікували дані про надзвичайно високу токсичність їх парів для людини. В 1934 р. в Німеччині під керівництвом Шрадера почались широкі дослідження по отриманню на основі цих сполук ефективних інсектицидів. Було синтезовано і вивчено більше 2-ох тисяч ФОР.

Висока токсичнiсть ФОР, яка проявляється при будь-яких шляхах поступання в органiзм, можливiсть застосування їх всiма засобами ураження в будь-яких клiматичних умовах, висунули їх на провідне мiсце в арсеналi хiмiчної зброї зарубiжних армiй.

Основними представниками ФОР є зарін, зоман і Vі-гази.

Основні представники та їх характеристика

Зарін (ізопропіловий ефір метилфторфосфонової кислоти). Має наступну хімічну будову:

Чистий зарін -- безколірна рідина, практично без запаху. Технічний препарат має коричневий колір і слабкий фруктовий запах. Питома вага 1,094, температура кипіння біля 150о. Пари заріну приблизно в 4 рази важчі за повітря.

Зарін добре розчинний в органічних розчинниках (спирті, ацетоні, дихлор-етані та ін.), швидко всмоктується в пофарбовані та пористі поверхні, проникає в гумові вироби. У воді відбувається повільний гідроліз заріну з утворенням ізопропілового ефіру метилфосфонової кислоти та фтористого водню.

Повiльний перебіг цієї реакції зумовлює тривалу хiмiчну стiйкiсть отруйної речовини в зовнiшньому середовищi. При пiдвищеннi температури i в присутності лугу гiдролiз прискорюється, що використовується для дегазацiї обмундирування, бiлизни, медичного майна шляхом кип'ятіння у водi з додаванням соди. Застосування кислот також прискорює гідроліз.

Зоман (пінаколіновий ефір метилфторфосфонової кислоти) має наступну будову.

Хімічно чистий зоман -- безколірна рідина, із слабким запахом камфори. Питома вага 1,013, температура кипіння біля 170о С. Пари зоману в 6,3 рази важчі за повітря, речовина слабко летюча. Добре розчиняється у воді, орга-нічних розчинниках i ліпідах. Гідроліз із водою відбувається вкрай повільно. Як і у випадку з заріном, при гідролізі зоману утворюється фтористий водень.

Луги та аміак руйнують зоман швидко і можуть застосовуватись для дегазації цієї отруйної речовини.

Отруйні речовини із групи V-газів є холіновими ефірами або тіоефірами фосфорної кислоти приблизно із загальною формулою.

Як видно з наведеної формули, ці речовини є похідними холіну та тіохоліну, завдяки чому вони отримали загальну назву фосфорилхолінів. Найбільш відомі із них метилфторфосфорилхолін і метилетоксифосфорилтіохолін.

Отруйні речовини групи V є слабколеткими рідинами або кристалічними речовинами з високою температурою кипіння і великою щільністю парів, відрізняються повільною гідролізацією.

Для дегазації V-газів використовують сильні окислювачі.

Як вже вказувалось, ФОР завдяки ряду характерних особливостей займають провідне місце серед відомих в теперішній час отруйних речовин. Ці особливості багато в чому визначають конкретні форми організації та надання медичної допомоги ураженим, а тому вимагають більш детального розгляду:

    1. ФОР токсичніші інших отруйних речовин. Особливо токсичні речовини з групи V-газів. Необхідно відмітити, що їх токсичність при пероральному введенні в 10 разів вища за зарін, а при перкутантному -- в 1000 разів. 2. На відміну від більшості інших отруйних речовин, ФОР не мають запаху, кольору або смаку. 3. За швидкістю розвитку клінічної картини отруєння ФОР можуть бути співставлені тільки з синільною кислотою. 4. На місці проникнення крапельно-рідких або пароподібних ФОР в організм відсутня місцева реакція з боку шкірних покривів. 5. Висока токсичність і легкість проникнення ФОР через шкірні покриви зумовлюють терміновість обробки зараженої шкіри дегазуючими розчинами. Ефективною є дегазація, проведена на протязі 5 хвилин після контакту з отруйною речовиною.

Похожие статьи




Отруйні речовин нервово-паралітичної дії, Основні представники та їх характеристика - Агресивні і отруйні речовини та захист від них

Предыдущая | Следующая