Вплив історико-політичних, соціально-економічних та інших факторів на формування і розвиток еклектики, Причини та підгрунтя зародження та розвитку еклектики та історизму - Еклектика в архітектурі України

Причини та підгрунтя зародження та розвитку еклектики та історизму

В усі часи дослідження еклектизму людство тривожили питання: "Чому від досконалої своєму роді, закінченої і відточеної за формою архітектури класицизму в порівняно короткий термін був здійснений радикальний перехід до принципово іншої архітектури? Наскільки свідомим, а не стихійним був цей перехід? Чому саме поняття прекрасного в архітектурі витерпіло таку трансформацію? Чому змінилися композиційні прийоми і функціональні якості споруд, змінилося навіть саме ставлення до художньої форми в архітектурі?"[3].

Цілком очевидно, що відповідь на ці запитання не може бути дана у відриві від соціально - історичних умов, які супроводжували виникнення і розвиток архітектури еклектики в Росії та Україні, і від нових художніх поглядів, які складалися в першій половині XIX ст. не тільки в архітектурі, а і в інших мистецтвах. Специфіка художнього життя 1830-1850 - х років була в більшій мірі пов'язана з особливостями історичної дійсності Росії та України того часу, коли після поразки декабристів, в гнітючих умовах миколаївського режиму, центр ваги життя багато в чому переміщався на мистецтво.

Розвиток капіталістичних відносин на Україні в другій половині XIX ст. визначило поворот у забудові міст. Виникли нові типи будівель - особняки змінилися багатоповерховими прибутковими будинками, будуються заводи і фабрики, торгові та промислові будівлі, вокзали, банки та інші небачені досі споруди. За цих умов регулярна схема забудови міст за класицизмом перестала відповідати новим вимогам. Значно ущільнилась площа забудови. Зникають сади та садиби, і на їх місці будуються прибуткові будинки по задумам і смакам їх власників. Благоустроюються центральні вулиці і різким контрастом контрастом з ними виглядають неблаговлаштовані робітничі околиці. Щодо жорсткої регламентації будівництва, настільки характерної для забудови класицизму, тепер не може бути й мови.

Розвиток будівельної техніки і поява залізобетону, нових металевих конструкцій, нових технічних прийомів було викликано конкретними завданнями часу і забезпечило майже необмежені можливості подолання будівельних проблем, вирішити які раніше було неможливо. І, нарешті, під впливом нових художніх поглядів міняються смаки замовників, "догми" класицизму вже не є ідеалами краси.

Таким чином, настав час кардинальних змін всіх трьох складових архітектури - " користі, міцності і краси" - типів, конструкцій і форм будинків, тобто всіх основоположних начал стилю. Народжується стиль, властивий епосі капіталізму, складний і суперечливий, як сама епоха.

Нове століття дало архітектурі всеосяжні можливості і знання. Архітектори цього часу вважали себе законними спадкоємцями всього, що було створено в цій області людством.

Своєрідним " маніфестом " нового стильового напрямку була стаття Н. В. Гоголя "Про архітектуру нинішнього часу", опубліковану в 1835 р. Письменник піддав різкій критиці архітектуру пізнього класицизму: "Усім будовам міським стали давати зовсім плоску, просту форму. Будинки намагалися робити якомога більш схожими один на інший; але вони більш були схожі на сараї або казарми, ніж на веселі житла людей. Абсолютно гладка їх форма нітрохи не приймала жвавості від маленькиких правильних вікон... І цією архітектурою ми ще недавно пишалися, як досконалістю смаку, і налаштували цілі міста в її дусі[1].

Похожие статьи




Вплив історико-політичних, соціально-економічних та інших факторів на формування і розвиток еклектики, Причини та підгрунтя зародження та розвитку еклектики та історизму - Еклектика в архітектурі України

Предыдущая | Следующая