ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ МАЙДАНЧИКА, Визначення чорних, проектних та робочих позначок - Виробництво земляних робіт

Визначення чорних, проектних та робочих позначок

Вертикальне планування майданчика полягає у розробці грунту в зоні виїмці, переміщенні, укладанні та ущільненні у зоні насипу. При цьому повинна виконуватися умова: Vн =Vв (Vн - об'єм насипу, Vв - об'єм виїмки).

При дотриманні цієї умови виникає можливість виконати планування майданчика шляхом перерозподілу грунтових мас без додаткового завезення грунту ззовні.

Об'єми грунту у виїмки і насипу визначаємо методом чотирьохгранних призм. Для цього на план майданчика (масштаб 1:2000) з горизонталями наносимо сітку квадратів з стороною 100 м. У кожнім квадраті повинна бути одна максимум дві горизонталі. Кожному квадрату присвоюється порядковий номер. Перетин квадратів утворюють вершини.

Для визначення об'ємів виїмки і насипу попередньо знаходимо чорні, проектні та робочі позначки.

1. Чорні позначки - це позначки рельєфу місцевості. Визначаються за формулою:

,

Де: Н - менша за значенням горизонталь, М;

H - перевищення горизонталей, М;

L - відстань від вершини до меншої горизонталі, См;

L - відстань між горизонталями, См.

Визначені позначки записуємо чорним кольором у правому нижньому куті квадрату.

2. Середня планувальна позначка визначається за формулою:

Нср = Н0 ± ?Н,

Де: Н0 - середня позначка рельєфу місцевості;

?Н - похибка до середньої позначки рельєфу місцевості, що враховується при завезенні у на майданчик ззовні.

Нср = Н0

(з умови, що грунт не завозиться ззовні чи не вивозиться за межі майданчика).

Середня позначка рельєфу місцевості визначається за формулою:

,

Де: - сума чорних позначок вершин спільних для чотирьох квадратів, М;

- сума чорних позначок вершин спільних для двох квадратів, М;

- сума чорних позначок вершин, що належить одному квадрату,М;

N - кількість квадратів, Шт.

Визначену середню позначку рельєфу місцевості умовно позначаємо у геометричному центрі майданчика.

3. Визначення проектних позначок. Вертикальне проектування поверхні майданчика в даному курсовому проекті запроектовано без прив'язки вершин, тобто як самостійна площа з заданими вертикальним і горизонтальним ухилами.

Спочатку визначаємо червоні позначки в кутах майданчика

Де: L1 - половина довжини майданчика, М;

L2 - половина ширини майданчика, М;

I1 - горизонтальний проектний ухил;

I2 - вертикальний проектний ухил.

Дана формула для визначення проектних позначок дійсна для даного прикладу. Для інших випадків визначення проектних позначок залежить від направлення ухилів.

Знак "+", або "-" залежить від направлення руху (за ухилом знак "-"; проти ухилу знак "+"). Червоні позначки у кутах елементарних квадратів визначаємо методом інтерполяції.

Визначені проектні позначки записуємо червоним кольором у верхньому правому куті квадрату (над чорними).

2. Визначення робочих позначок. Вони знаходяться як різниця між проектними (червоними) і чорними позначками.

Визначені робочі позначки записуються у верхньому лівому куті квадрату синім кольором.

За знаком робочої позначки визначаємо тип майданчика. Якщо робоча позначка більше нуля - це насип, а якщо менше - виїмка. Квадрати з робочими позначками одного знака називаються однойменні, різних знаків - перехідні. На сторонах перехідних квадратів будуємо лінію нульових робіт. Лінія нульових робіт будується графічним способом.

На плані по периметру майданчика будуємо схили. Величина схилу визначається за формулою:

,

Де: M - коефіцієнт закладання схилу (M = 1,25 - виїмка; M = 1,5 насип);

H - робоча позначка.

Похожие статьи




ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ МАЙДАНЧИКА, Визначення чорних, проектних та робочих позначок - Виробництво земляних робіт

Предыдущая | Следующая