Сутність і система стратегічного управління - Визначення і вибір шляхів підвищення конкурентоспроможності випущеної ПрАТ "Геркулес"

Стратегія фірми - це система заходів, розрахована на перспективу, яка забезпечує досягнення конкретних намічених даною організацією цілей.

Вибрати потрібний напрямок їх декількох варіантів і направити виробничо - господарську діяльність підприємства по потрібному шляху - в цьому полягає сутність стратегії.

Система стратегічного управління передбачає:

Виділення ресурсів підприємства під стратегічні цілі незалежно від діючої структури управління виробничо - господарською діяльністю;

Створення центрів керівництва кожною стратегічною метою;

Контроль, оцінку і стимулювання виробничих підрозділів та їх керівників за ступенем досягнення стратегічних цілей.

Вироблення стратегії здійснюється вищим керівництвом підприємства. При цьому вирішуються такі завдання: розробка стратегічних цілей підприємства; оцінка її можливостей та ресурсів; аналіз маркетингової діяльності; оцінка перспективних шляхів діяльності; визначення стратегії на перспективу; підготовка детальних оперативних планів, програм і бюджетів; оцінка діяльності фірми на основі певних критеріїв з урахуванням намічених планів.

У процесі розробки стратегії проводиться: оцінка потенціалу фірми, її можливостей і ресурсів для досягнення спільних цілей; аналіз внутрішніх факторів, що забезпечують зростання і зміцнення позицій фірми: комерційних, технологічних, соціальних; аналіз зовнішніх факторів, що вимагають вживання заходів, спрямованих на пристосування до нових умов і виникли ситуацій; оцінка альтернативних напрямків діяльності фірми і вибір оптимальних варіантів для досягнення поставлених цілей; прийняття рішень, узятих за основу при розробці довгострокових планів функціонування і розвитку фірми.

На основі проведеного аналізу відбувається обговорення та узгодження з управлінським лінійним апаратом концепції розвитку фірми в цілому; нові шляхи розвитку, створення нових видів продукції; поліпшення існуючих видів виробів; розробка стратегічних планів - все це формує стратегічне мислення в процесі розробки стратегії.

Трапляються несподівані ситуації, коли потрібно прийняти своєчасне рішення і прийняти в управлінні так звану систему ранжирування стратегічних завдань, яка передбачає:

Постійний аналіз зовнішніх факторів: ринкових, науково - технічних, загальних економічних, соціальних, політичних;

Доведення результатів аналізу та їх оцінки до вищого керівництва фірми, яке проводить ранжування завдань за ступенем прийняття по них рішень і черговості використання:

    А) самі термінові і важливі, що вимагають негайного розгляду; Б) важливі завдання середньої терміновості, які можуть бути вирішені в межах наступного планового періоду; В) важливі, але не термінові завдання, що вимагають постійного контролю; Г) завдання, що не заслуговують на увагу і не потребують прийняття по них рішень.

Термінові завдання передаються негайно проектним групам для прийняття по них рішень, і відповідним оперативно - господарським підрозділам - виробничим відділенням. Робота по ранжируванню завдань ведеться вищим керівництвом фірми постійно, також як і контроль за їх виконанням.

Стратегічне управління грунтується на стратегічних цілях компанії, на майбутній структурі господарської діяльності, на створюваному науковому, виробничому, збутовому потенціалі, під який цільовим спрямуванням виділяються ресурси. Стратегічне управління залежно від пріоритетних цілей можна поділити на види:

Продуктово - Ринкова Стратегія спрямована на визначення видів конкретної продукції і технологій, які фірма буде розробляти; сфер і методів збуту; способів підвищення рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається.

Стратегія Маркетингу передбачає гнучке пристосування діяльності підприємства до ринкових умов з урахуванням позиції товару на ринку, комплексу заходів по збільшенню збуту. Розподіл коштів, виділених на маркетингову діяльність, між обраними ринками.

Конкурентна Стратегія спрямована на зниження витрат виробництва, індивідуалізацію і підвищення якості продукції, визначення шляхом сегментації нових секторів діяльності на конкретних ринках.

Стратегія Управління набором галузей припускає, що вище керівництво фірми постійно тримає під контролем види діяльності та номенклатуру продукції по фірмі в цілому з метою диверсифікації видів діяльності і продукції за рахунок нових галузей і припинення тих з них, які не узгоджуються з цілями фірми.

Стратегія Нововведень (інноваційна Політика) - об'єднання цілей технічної політики і політики капіталовкладень і спрямована на впровадження нових технологій і видів продукції.

Стратегія Капіталовкладень передбачає визначення відносного рівня капіталовкладень на основі розрахунку масштабів випуску окремих видів продукції і діяльності підприємства в цілому; визначення конкурентних позицій фірми по відношенню до суперників.

Стратегія Розвитку спрямована на реалізацію цілей стабілізації темпів розвитку і функціонування фірми та філій. Стратегію філій за основними напрямками, таким як розробка нових видів продукції, підвищення конкурентоспроможності і т. д. визначає материнська компанія.

Стратегія Поглинання припускає придбання акцій інших компаній, які швидко розвиваються і застосовують НТП, з метою підвищення ефективності діяльності фірми шляхом проникнення в нові галузі, транснаціоналізації капіталу.

Стратегія Закордонного інвестування спрямована на створення за кордоном власних виробничих підприємств.

Стратегія На Розширення експортної Діяльності передбачає розробку заходів, які б привели до успішного розвитку такої діяльності, знизити можливі ризики і оцінити вигоди. Стратегія експорту передбачає орієнтацію виробництва на задоволення потреб іноземних споживачів.

Стратегія Зовнішньоекономічної експансії передбачає за всіма видами діяльності створення закордонного виробництва, експорт у треті країни товарів і послуг, закордонне ліцензування.

Вибір стратегії робиться на основі аналізу перспектив розвитку фірми в різних видах діяльності. Якщо ті види діяльності, якими займається фірма, перестають задовольняти її, визначаються нові види діяльності, до яких слід перейти.

Джерелом стратегічних ідей служить вищий рівень управління, оскільки саме там зосереджується інформація. Виявлення стратегічних проблем і вироблення стратегічних ідей на ранніх стадіях довгострокового планування здійснюється "зверху-вниз", тобто вищою ланкою управління і плановим апаратом у взаємодії.

Стратегічні-управлінські рішення багато в чому залежать від принципів управління фірмою, перспектив її розвитку і прийнятих методів розвитку.

Стратегію фірми ПрАТ "Геркулес" можна класифікувати як продуктово-ринкову, так як дана фірма постійно розробляє нові види продукції, способи підвищення конкурентоспроможності випущених виробів і просування їх на ринок.

Кожні три місяці оновлюється асортимент морозива і напівфабрикатів. Проводиться опитування постійних клієнтів і дилерів для розробки обкладинок на продукцію, яка відповідатиме вимогам і смакам кінцевих споживачів. Вивчаючи асортимент і номенклатуру продукції конкурентів, у тому числі і зарубіжних, проводиться порівняльний аналіз і на підставі цього розробляється стратегія на 3 місяці, тобто ряд планових заходів, які будуть проводиться на даному підприємстві для збільшення обсягів продажів і підвищення конкурентоспроможності продукції.

Похожие статьи




Сутність і система стратегічного управління - Визначення і вибір шляхів підвищення конкурентоспроможності випущеної ПрАТ "Геркулес"

Предыдущая | Следующая