Питання 3. Особливості складання аудиторського висновку - Аудит персоналу

Як відомо, вимоги до складання аудиторського висновку за результатами виконання завдань з надання впевненості викладені у Міжнародних стандартах аудиту 700-706 (які прийняті в якості національних відповідно до Рішення АПУ від 31.03.2011 р. 229/7 для обов'язкового застосування при виконанні завдань).

Одразу потрібно зазначити, що на сьогодні існує деяка невідповідність щодо назви документа, складеного за результатами проведеного аудиту, а саме: Міжнародним стандартом аудиту 700 "Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності" передбачено, що за результатом аудиту фінансової звітності надається аудиторський звіт, а відповідно до ст. 7 Закону "Про аудиторську діяльність", результат проведеного аудиту оформлюється аудиторським висновком. Рішенням Аудиторської палати України від 26.01.2012 р. №245/13 затверджено роз'яснення щодо оформлення офіційного документа, складеного за результатами аудиту фінансової звітності, та рекомендовано оформлювати документ під назвою "аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора)". Така суперечливість виникла у зв'язку з невідповідністю різних перекладів, адже в англомовному варіанті МСА 700 по суті нічого не змінилося, за результатами аудиту фінансової звітності надається аудиторський звіт (audit report).

Щодо самого розуміння поняття "Аудиторський висновок", то, згідно зі ст. 7 Закону України "Про аудиторську діяльність", аудиторський висновок - це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні.

Простими словами, аудиторський висновок - це офіційний письмовий документ, який складається на завершальному етапі аудиту та містить чітко сформульовану думку аудитора щодо фінансової звітності підприємства.

МСА 700 визначено основні правила написання аудиторського висновку (звіту), який надається за результатами аудиту фінансової звітності. Таким чином, аудиторський звіт повинен:

    1. Бути наданий у письмовому вигляді. 2. Мати заголовок, який чітко вказує на те, що це є звіт незалежного аудитора. Це вказує на те, що аудитор дотримався всіх відповідних вимог щодо незалежності. 3. Мати відповідний адресат, тобто визначення осіб, яким він адресується (це можуть бути акціонери або ті, яких наділено найвищими повноваженнями щодо суб'єкта господарювання, фінансова звітність якого підтверджується аудитором). 4. Мати вступний параграф, у якому зазначається:
      - назва суб'єкта господарювання, фінансова звітність якого перевірена; - підтвердження того, що фінансова звітність перевірена аудитором; - назва кожного фінансового звіту, що входять до складу фінансової звітності; - посилання на стислий виклад суттєвих облікових політик та іншу пояснювальну інформацію; - вказує дату або період, які охоплюються кожним фінансовим звітом, що входять до складу фінансової звітності.
    5. Включати розділ "Відповідальність управлінського персоналу за фінансову звітність", в якому міститься описання відповідальності управлінського персоналу за складену фінансову звітність, тобто пояснення того, що управлінський персонал несе відповідальність за складання фінансової звітності відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, а також за внутрішній контроль, який вважає необхідним для складання фінансової звітності, що не містить суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки. 6. Включати розділ "Відповідальність аудитора", в якому зазначається, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансової звітності на основі результатів аудиту, а також містити посилання на МСА. 7. Містити розділ "Висловлення думки", в якому формулюється аудиторська думка щодо фінансової звітності, складеної відповідно до застосованої концептуальної основи. У разі висловлення немодифікованої думки використовується одне з двох формулювань, які вважаються рівноцінними:
      - "фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах.... відповідно до (застосована концептуальна основа фінансової звітності)..."; - "фінансова звітність надає достовірну та справедливу інформацію про... відповідно до (застосована концептуальна основа фінансової звітності)...".
    8. Повинен бути підписаний аудитором, аудиторською фірмою залежно від конкретної юрисдикції. 9. Містити дату аудиторського звіту. Аудиторський звіт повинен датуватися не раніше дати, на яку аудитор отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на основі яких грунтується думка аудитора щодо фінансової звітності, включаючи докази того, що:
      - було складено всі звіти, що входять до складу фінансової звітності, включаючи пов'язані примітки; - ті, кого наділено відповідними повноваженнями, підтвердили, що вони несуть відповідальність за цю фінансову звітність.
    10. Містити адресу аудитора чи аудиторської фірми.

Відповідно до МСА 705 "Модифікації думки у звіті незалежного аудитора", у випадках, коли: на основі отриманих аудиторських доказів аудитор доходить висновку, що фінансова звітність у цілому містить суттєві викривлення, або не має можливості отримати достатні та прийнятні аудиторські докази, щоб дійти висновку, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвих викривлень, аудитор повинен модифікувати думку в аудиторському звіті.

МСА 705 визначає три типи модифікованих думок, а саме:

    - умовно-позитивну; - негативну; - відмову від висловлення думки.

Аудитор висловлює умовно-позитивну думку, якщо:

Отримавши достатні та прийнятні аудиторські докази доходить висновку, що взяті окремо або у сукупності викривлення є суттєвими, проте не всеохоплюючими для фінансової звітності, або не має змоги отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для обгрунтування думки, проте доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень може бути суттєвим, але не всеохоплюючим.

Аудитор повинен висловити негативну думку, якщо він, отримавши достатні та прийнятні аудиторські докази, доходить висновку, що викривлення, взяті окремо або у сукупності, є одночасно суттєвими і всеохоплюючими для фінансової звітності.

Аудитор відмовляється від висловлення думки, якщо він не має можливості отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для обгрунтування думки і доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути одночасно суттєвим та всеохоплюючим.

У випадках, коли аудитор модифікує думку щодо фінансової звітності, він повинен додатково до всіх елементів аудиторського звіту, визначених МСА 700, включити параграф з описанням питання, яке призвело до модифікації. Такий параграф наводиться безпосередньо перед параграфом аудиторського звіту, в якому висловлена думка і використовується заголовок:

    - "Підстава для висловлення умовно-позитивної думки"; - "Підстава для висловлення негативної думки"; - "Підстава для відмови від висловлення думки"

Залежно від обставин.

У разі суттєвого викривлення фінансової звітності, яке стосується конкретних сум у фінансовій звітності, аудитор включає до параграфа з описанням основи для модифікації описання та кількісне визначення фінансового впливу викривлення, крім випадків, коли це неможливо, про що теж зазначається.

У разі існування суттєвого викривлення фінансової звітності, яке стосується розкриттів описового характеру, аудитор повинен включити до параграфа, в якому йдеться про підставу для модифікації, пояснення, в який спосіб викривлені ці статті.

Якщо аудитор висловлює умовно-позитивну думку через існування суттєвого викривлення у фінансовій звітності, він у параграфі "Висловлення думки" використовує відповідне формулювання "за винятком впливу питання (питань), описаного (описаних) у параграфі "Підстава для висловлення умовно-позитивної думки"...фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах (або надає достовірну та справедливу інформацію)...".

У випадку модифікації, що було спричинено неможливістю отримання достатніх і прийнятних аудиторських доказів, аудитор у параграфі "Висловлення думки" використовує формулювання "за винятком можливого впливу питання (питань), описаного "описаних" у параграфі "Підстава для висловлення умовно-позитивної думки"...фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах (або надає достовірну та справедливу інформацію)....".

Якщо аудитор висловлює негативну думку, він повинен зазначити у параграфі "Висловлення думки", що на його думку, "через значущість питання (питань), описаного "описаних" у параграфі "Підстава для висловлення негативної думки"... фінансова звітність не відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах (або не надає достовірну та справедливу інформацію)....".

Якщо аудитор відмовляється від висловлення думки через неможливість отримати достатні та прийнятні аудиторські докази, він повинен зазначити у параграфі "Висловлення думки", що " у зв'язку зі значущістю питання (питань), описаного "описаних" у параграфі "Підстава для відмови від висловлення думки", аудитор не мав можливості отримати достатні і прийнятні аудиторські докази, що формували б підставу для висловлення аудиторської думки....".

Згідно з МСА 706, якщо аудитор вважає за потрібне привернути увагу користувачів до питання, поданого у фінансовій звітності, яке за його судженням настільки важливе, що є фундаментальним для розуміння фінансової звітності користувачами, аудитор включає до аудиторського звіту пояснювальний параграф за умови, що він отримав достатні та прийнятні аудиторські докази того, що це питання не було суттєво викривлене у фінансовій звітності.

Обставинами, за яких виникає потреба у пояснювальному параграфі, можуть бути:

    - невизначеність щодо майбутнього судового процесу або дій регуляторних органів; - дострокове застосування нового стандарту П(С)БО або МСФЗ, який має значний вплив на фінансову звітність; - велика катастрофа, яка справила та продовжує справляти значний вплив на фінансовий стан суб'єкта господарювання.

"Пояснювальний параграф" розміщується в аудиторському звіті після параграфа "Висловлення думки". В ньому чітко зазначається питання, що висвітлюється, та зазначається, що аудиторська думка не модифікується у зв'язку з висвітленим питанням.

Якщо аудитор вважає за потрібне повідомити про питання, яке не було подане або розкрите у фінансовій звітності, але за його судженням є важливим для розуміння користувачами аудиторського звіту та не заборонено законодавством, він може розкрити це у параграфі під заголовком "Інші питання". Цей параграф розміщується після параграфа "Висловлення думки" та "Пояснювального параграфа". Начебто все зрозуміло, але окремі аудитори ігнорують вимоги МСА щодо правил написання аудиторського звіту.

Похожие статьи




Питання 3. Особливості складання аудиторського висновку - Аудит персоналу

Предыдущая | Следующая