Економічна сутність фінансової санації - Антикризове управління підприємством

Сучасна економічна ситуація в Україні характеризується активним розвитком кризових явищ на мікрорівні, що підтверджується значною кількістю збитково працюючих підприємств, швидкими темпами зростання кредиторської та дебіторської заборгованості, збільшенням кількості справ про банкрутство, розглянутих господарськими судами. Все це потребує використання у діяльності господарюючих суб'єктів спеціальних механізмів та процедур, спрямованих на підвищення ефективності їх діяльності, подолання кризових явищ та недопущення банкрутства і ліквідації підприємств.

Однією з таких процедур є санація, що з точки зору законодавства України розглядається як система заходів, які здійснюються під час виробництва справи про банкрутство з метою запобігання оголошення боржника банкрутом і його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення повністю або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу й (або) зміни організаційно-правової й виробничої структури боржника [41].

Термін "санація" походить від латинського "sanare", що означає лікування, оздоровлення, одужання. Застосування цього терміна в економічній теорії є закономірним, оскільки при наближенні підприємства до стану неплатоспроможності та банкрутства потрібне саме оздоровлення та лікування підприємства, яке потрапило в кризу.

Метою санації суб'єктів господарювання є ліквідація чи попередження загрози банкрутства, забезпечення найбільш ефективного використання потенціалу з метою адаптації підприємств до нових умов господарювання та створення передумов для відновлення конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі.

Реалізація мети за рахунок кращого використання чи додаткового залучення ресурсів, збереження підприємства діючим, у тому числі збереження кількості існуючих робочих місць, створення можливості проведення розрахунків з кредиторами та отримання прибутку підприємства на основі наявних фінансових, організаційних, правових, виробничих, техніко-технологічних можливостей і є завданням санації.

Санація підприємства - це складова антикризового управління, яка передбачає застосування системи фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальних та екологічних важелів, спрямованих на досягнення узгодженості пріоритетних інтересів підприємства з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища та внутрішньої гармонізації його діяльності, з метою відновлення платоспроможності та створення передумов для сталого розвитку підприємства у майбутньому.

Об'єктом санаційних заходів є одночасно усі елементи діяльності підприємства: засоби виробництва, праці, фінанси, управління, зовнішнє і внутрішнє середовище. Таке твердження втілює в собі комплексний підхід до розгляду процедури санації. Залежно від напрямків санаційних заходів потрібно розрізняти: організаційну, правову, фінансову, техніко-технологічну, виробничу, соціальну та екологічну санацію підприємства:

-- організаційна санація підприємства передбачає розробку нової організаційної структури підприємства, впровадження нових прогресивних форм і методів управління, відбувається звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, проводиться ротація керівників та фахівців підприємства з метою поліпшення виробничих відносин між членами трудового колективу; -- правовасанація має на меті удосконалення організаційно-правової форми бізнесу, що здійснюється шляхом різноманітних видів реорганізації; -- фінансовасанація підприємства полягає в ефективному управлінні фінансовими ресурсами, залученими в процесі санації підприємства, спрямованому на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, поліпшення структури балансу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру; --техніко-технологічна санація втілює у собі такі напрямки, як: модернізація виробничих фондів підприємства, впровадження нового устаткування; -- виробнича санація підприємства передбачає здійснення заходів пов'язаних, передусім, із поліпшенням структури виробничої програми шляхом закриття нерентабельних виробництв, поліпшенням асортименту продукції, що випускається, зменшенням простоїв, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції і зниженням її собівартості; -- соціальна санація підприємства містить заходи, направлені на забезпечення соціального захисту працівників підприємств-боржників: надання соціальних гарантій звільненим працівникам, створення і фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, виплати з безробіття, виплата заробітної плати, вихідної допомоги. Пріоритетне значення заходи соціального характеру мають під час проведення процедури санації на підприємствах-гігантів та містоутворюючих підприємствах, скорочення штату працівників яких може призвести до соціальної кризи в регіоні; -- екопогічнасанація передбачає здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища, шляхом мобілізації резервів для спорудження очисних пристроїв, екологізації виробництва.

Для цілісного розуміння сутності санації розглянемо процес та етапи організації фінансового оздоровлення підприємства за допомогою так званої "класичної моделі санації"', яка широко використовується як основа для розробки механізму фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання у країнах з розвиненою ринковою економікою та пропонується як приклад вітчизняними економістами.

Класична модель санації підприємства передбачає послідовне здійснення відповідних етапів. Процес починається з ідентифікації кризового стану підприємства та усвідомлення потреби здійснення оздоровчих заходів.

На етапі оцінки фінансового стану проводиться всебічна діагностика підприємства: санаційний аудит.

Ревізія фінансово-господарської діяльності, як правило, проводиться зовнішніми незалежними від підприємства спеціалізованими аудиторськими фірмами чи аудиторами. На основі результатів перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства-боржника аудитор повинен зробити висновки щодо санаційної спроможності суб'єкта господарювання.

Санаційна спроможність - це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його.

Наступним етапом згідно з класичною моделлю санації є прийняття рішення щодо ліквідації чи санації підприємства. У тому разі, коли підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, приймається рішення про оздоровлення підприємства та розробку санаційної концепції.

Розробка концепції оздоровлення підприємства починається з визначення мети проведення санації. У роботах О. О.Терещенко, О. В. Мозен-кова визначено, що проведення заходів санації передбачає два види цілей: оперативні і стратегічні.

Зазначені науковці виділяють такі найбільш важливі оперативні цілі:

А) забезпечення ліквідності; Б) управління прибутковістю і оптимізація використання готівкових ресурсів.

Об'єктами управління, на які направлені ці цілі є, відповідно, ліквідність і прибутковість.

Стратегічна мета санації визначена як забезпечення життєдіяльності підприємства і активної позиції на ринку. Об'єктами управління в цьому випадку є всі процеси, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, що санується.

Однак поряд із локальними цілями, наведеними вище, потрібно розглядати цей процес і на макрорівні, встановлюючи мету санації відповідно до встановлених напрямків розвитку держави та політики забезпечення її економічної безпеки.

Кожна мета передбачає здійснення відповідних заходів для її досягнення і відповідно до встановлених цілей визначається стратегія і тактика проведення санації.

Стратегія санації - це вказівки про переведення підприємства із стану кризи в стан конкуренто - і платоспроможності; це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставленої мети шляхом координації та розподілу ресурсів компанії.

За допомогою стратегії виробляється сам характер поведінки на ринку та концепція, яка відображає ідеологію проведення санації. Під час оздоровчих заходів підприємство може застосовувати як оборонну, так і наступальну концепцію здійснення санації підприємства. Вибір тієї чи іншої моделі поведінки здійснюється за результатами оцінки внутрішнього потенціалу протидії розвитку кризи. .Якщо керівництво підприємства оцінює свій потенціал як високий і за суттю управління схильне до ризику, тоді слід застосовувати наступальні дії, в іншому випадку доцільною є оборонна модель поведінки.

Відповідно до обраних стратегічних дій розробляється програма санації, яка являє собою узагальнений план проведення оздоровчих заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи. Визначаються основні напрямки оздоровлення підприємства, встановлюються внутрішні резерви підприємства, робляться висновки про можливість залучення капіталу, обираються форми здійснення санаційних заходів.

І. О. Бланк визначає два основних напрямки здійснення санаційних заходів:

-- санація підприємства, спрямована на рефінансування його боргу, застосовується, на думку автора, під час тимчасового кризового стану, коли підприємство в змозі самостійно відновити свою ліквідність, платоспроможність та ефективну діяльність. Відновлення підприємства відбувається шляхом домовленості з кредиторами щодо пролонгації чи списання заборгованості. На нашу думку, такий напрямок більше тяжіє до мирової угоди, аніж до санації. -- санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію), застосовується при більш тяжких масштабах кризового стану, коли підприємство для відновлення його діяльності та подальшого функціонування потребує здійснення ряду реорганізаційних процедур, результатом яких буде впровадження більш ефективних організаційних форм господарської діяльності. Як правило, зазначає автор, цей вид санації пов'язаний із зміною статусу юридичної особи.

Наступним етапом класичної моделі оздоровлення є проект санації, Який розробляється на основі санаційної програми і містить у собі більш докладний перелік оздоровчих заходів та їх техніко-економічне обгрунтування, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.

На основі проекту санації розробляється план фінансового оздоровлення, який охоплює фінансові, виробничі й трудові ресурси підприємства, процеси господарської діяльності. План санації представляє собою комплексну програму фінансового оздоровлення боржника, застосування спеціальних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, строк реалізації і будується на загальних принципах складання бізнес-плану підприємства.

Після складання та затвердження кредиторами плану санації наступає основна частина цього процесу - реалізація заходів щодо відновлення платоспроможності. Згідно з класичною моделлю санацію можна вважати успішною, якщо після виконання усіх намічених заходів оздоровлення підприємство вдалося вивести з кризи, відновити його платоспроможність, розрахуватись з кредиторами і відновити конкурентні позиції на ринку.

У даний час санація є об'єктом пильного дослідження вчених, зокрема, в дисертаційних роботах, присвяченим проблемам антикризового управління й фінансового оздоровлення підприємств різних галузей і форм власності, що обумовлюється необхідністю підвищення ефективності її здійснення відносно підприємств, що знаходяться у кризовому стані. Сучасні підходи до аналізу і удосконалення класичної методики санації підприємства, використані в рамках дисертаційних досліджень та їх результати представлені в таблиці 1.3.1.

Таблиця 1.3.1.

Наукометричний аналіз дослідження санації в дисертаційних роботах

Автор дисертаційної роботи	Тема дисертаційної роботи	Аспекти дослідження санації в дисертаційній роботі
ТерещенкоО. О.	Антикризове управління фінансами підприємств	В роботі пропонується ввести до категоріального апарату АФУ поняття санаційної спроможності підприємства як комплексного критерію прийняття рішення щодо фінансового оздоровлення підприємства, який узагальнює сукупність ознак та передумов для подолання фінансової кризи. Дане поняття слід визначити як наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають здатність до успішної реалізації антикризових заходів та його фінансового оздоровлення. Також розглядається санаційний аудит як інструмент зменшення інформаційної асиметрії та верифікації антикризового плану
Багацька К. В	Фінансовий механізм санації підприємства	Санація розглядається як система послідовних взаємопов'язаних заходів, що проводяться по відношенню до підприємства-боржника з ініціативи його власників або зовнішніх суб'єктів з метою врегулювання проблеми боргів, попередження банкрутства, відновлення платоспроможності і досягнення прибутковості і конкурентоспроможності в довготерміновому періоді. В роботі обгрунтовано необхідність розробки фінансового механізму санації та запропоновано його функціонально-цільову структуру, до складу якої входить екологічна складова.
Булкот Г. В	Облік і аналіз процесів ліквідації та санації підприємств України на стадії банкрутства	Досліджено питання організації процедур розпорядження майном боржника, санації боржника, укладання мирової угоди, ліквідації в аспекті удосконалення облікового процесу на підприємстві.
ЛежепьоковаВ. Г.	Розвиток державного антикризового регулювання щодо санаційної рестру-ктуризації електроенергетики	Розглянуто особливості санаційної реструктуризації, до яких віднесено її спрямованість на подолання кризових ситуацій та явищ, необхідність адаптації суб'єктів господарювання до нестабільного зовнішнього середовища; необхідність зростання ринкової вартості капіталу; наявність жорсткого часового та ресурсного обмеження, які обумовлюють неможливість фінансового оздоровлення підприємства без додаткових грошових вкладень. Розроблено заходи щодо санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики; визначено джерела її фінансування.
Лачкова Л. І	Економічний механізм санаційної реструктуризації підприємств роздрібної торгівлі	Розглядається один з механізмів санації, а саме - санаційна реструктуризація. Санаційна реструктуризація визначається як окремий вид реструктуризації, який використовується підприємствами, що знаходяться у передкризовому або кризовому стані, та має на меті недопущення розгортання кризи, вихід з неї, стабілізацію господарської системи, збереження суб'єкта господарювання, створення умов для зростання його вартості, досягнення позитивних соціальних наслідків.
МараховськаК. А	Науково-методичні засади державного регулювання відновлення платоспромож-ності (банкрутства) підприємств	Розроблено методику проведення санації стратегічно важливих для держави підприємств. Запропоновано систематизовані етапи проведення санації та оцінки її ефективності, що подано у вигляді типового плану санації
Панасенко О. В.	Моделі оцінки і аналізу схильності під-приємства до банкрутства	Досліджено критерії та методи оцінки ефективності санації та побудовано модель оцінки ефективності санації на основі нечіткої логіки.
Степуріна С. О.	Формування механізму санаційного управ-ління підприємством	Виділено та обгрунтовано поняття санаційного управління, показано його місце у системі загального управління підприємством. Розроблена концептуальна схема механізму санаційного управління підприємством. Запропоновано методичне забезпечення вибору й обгрунтування санаційних рішень для підприємства, обгрунтовано класифікацію санаційних заходів, а також здійснено вибір найбільш ефективних санаційних заходів на основі теорії корисності.
Цурик В. В	Управління підприємством в умовах кризи	В рамках проведеного дослідження автором розроблені інструменти фінансової санації для виведення підприємств з кризового стану.

Наукометричний аналіз даних, представлених у таблиці 1.1.3, дає можливість зробити наступні висновки. Санація як система заходів, спрямованих на виведення підприємств із кризового стану розглядається і як одна із процедур, що здійснюються в рамках антикризового управління господарюючими суб'єктами, і як самостійний об'єкт дослідження. В рамках її вивчення науковцями слід виділити наступні основні напрямки:

- санаційна спроможність, під якою пропонується розуміти комплексний критерій прийняття рішення щодо фінансового оздоровлення підприємства, який узагальнює сукупність ознак та передумов для подолання фінансової кризи. - санаційна реструктуризація, яка визначається як окремий вид реструктуризації, що використовується підприємствами, які знаходяться у передкризовому або кризовому стані, та має на меті недопущення розгортання кризи, вихід з неї, досягнення позитивних соціальних наслідків.

Однак слід відзначити, що відсутнім залишається єдиний підхід до визначення класифікаційних характеристик санації (її форм, видів та ін.), що обумовлює необхідність продовження досліджень у даному напрямку.

2. Удосконалення підходів до формування механізму санації. Даний механізм автори розглядають у різних аспектах: фінансовий, організаційно-економічний, механізм санаційного управління. Дослідниками пропонується введення додаткових складових до механізму санації (зокрема, екологічної складової), удосконалюється його структура, приділяється увага правовим аспектам санаційних процедур. Все це підтверджує висновок щодо необхідності дослідження санації як складної комплексної економічної категорії. 3. Удосконалення інструментарію санації як процедури виведення підприємств зі стану кризи. У рамках проведених досліджень пропонуються авторські підходи до формування комплексів санаційних заходів з урахуванням галузевої належності підприємств, що сануються. Все це ще раз підтверджує важливість і актуальність вивчення проблем підвищення ефективності антикризового управління в цілому й здійснення санаційних процедур в економіці України.

Однак слід відзначити, що, незважаючи на досить глибокі та ретельно проведені дослідження, на наш погляд, недостатньо уваги приділено проблемам, пов'язаним зі стратегічним управлінням санацією, і, зокрема, формуванню санаційної стратегії підприємства. Актуальність детального розгляду та аналізу даної економічної категорії обгрунтовується комплексністю та багатоаспектністю санації, а також необхідністю урахування інтересів усіх зацікавлених сторін - власників підприємства, кредиторів, держави, працівників в процесі формування та реалізації стратегічних цілей оздоровлення підприємства.

Економічна сутність фінансової санації - Антикризове управління підприємством

Похожие статьи