Лікування - Токсикологія сполук ртуті

При отруєнні ртутними препаратами, передусім, використовують спецефічний антидот - унітіол. При нейтральній реакції унітіолу у воді безкольорові, при лужній зафарбовані в рожевий колір. Препарат малотоксичний. Терапевтична доза унітіолу для сільськогосподарських тварин - 25-50мгкг, максимально перенесена - 250 мгкг.

Механізм антидотної дії унітіолу заключається у хімічній взаємодії сульфгідрильних груп препарату з ртуттю і іншими тіоловими ядами. При цьому утворюються міцні, малотоксичні комплекси які легко виводяться із організму сечею. Унітіол зв'язує яд у крові сприяє виведенню його із тканини, запобігає від дії на сульфгідрильні групи білків - ферментів.

Унітіол можна застосовувати як внутрішньо так і внутрішньовенно. Для внутрішньовенного введення в стерильних умовах готують 10 % розчин унітіолу на 5% розчині глюкози. Цей розчин, у випадку необхідності, можна стерилізувати 20 хвилин на кип'яченій водяній бані. Для введення внутрішньо 10% розчину унітіолу готують на нестерильному 5% розчині глюкози.

Для введення великим тваринам звичайно рекомендують слідуючі дози унітіолу:

Таблиця. Лікувальні дози унітіолу для дорослих тварин на 1кг маси тіла

Вид тварин

Внутрішньовенна

Внутрішньовенна

Всередину

Всередину

Мл

10% р-ну

Мг

Сухої речовини

Мл

10% р-ну

Мг

Сухої речовини

ВРХ

0,1

10

0,5

50

Свині, кози, собаки

0,25

25

0,5

50

Птиця

0,25

25

0,5

50

Вівці

0,5

50

1,0

100

Для лікування молодняку дози унітіолу зменшують в 2-4 рази. Через рот унітіол можна вводити у вигляді порошку. Свиням і птиці унітіол вводять підшкірно або внутрішньом'язово у вигляді 5% розчину в тих же дозах, що і внутрішньовенно. При дуже тяжких отруєннях дозу унітіолу можна збільшити в 2 рази.

При гострій формі токсикозу на протязі першої доби лікувальну дозу унітіолу вводять кожні чотири години. Внаступні дні унітіол вводять 1 раз в на добу до одужання. При хронічному отруєнні, без виражених признаків інтоксикації, унітіол вводять тваринам в частковій дозі один раз на добу на протязі 8-10 днів.

При отруєнні гранозаном унітіол ефективний тільки на початкових стадіях інтоксикації, до появи клінічних ознак отруєння. У випадку розвитку дистрофічних змін, маючих вбільшості необернений характер, тварини швидко гинуть.

При внутрішньовенному введенні слід уникати побічної дії препарату ( тахікардія, зниження кров'яного тиску). Для цього розчин унітіолу вводять повільно. 10% розчин унітіолу не можна вводити внутрішньом'язово або підшкірно, препарат може викликати запальні процеси або абсцес.

При відсутності унітіолу застосовують інші антидотні препарати:

БАЛ, денатуровану сіль етилендоамінтетрауксусної кислоти.

Натрію тосульфат. Використовується внутрішньовенно у формі 5 - 30% розчину.

Гарний ефект при гострому отруєнні дає промивання шлунку. Для цього можна використовувати 0,5 % розчин таніну. Для очищування кишечника можна давати сольові проносні.

Застосовують також засоби симптоматичного лікування : кофеїн, камфору. При підвищеному слиновиділенні застосовують малі дози атропіну, кальцію хлориду. Пошкодження в ротовій порожнині лікують за допомогою зрошення її 0,1 -0,25% розчину марганцево-кислого калію. Велике значення має загальна дієта.

Для собак і котів застосовують блювотні засоби (апоморфін).

РЕЦЕПТИ для сільськогосподарських тварин при лікуванні отруєння ртуттю і її препаратами.

Коню

Rp.: Sol. Natrii thiosulfurici

5% - 200,0

D. in ampullis

S. Внутрішньовенно.

#

Собаці

Rp.: Acidi ascorbinici 0,05

Aqua destillatae 3,0

M. f. solutio. Sterilisetur!

D. S. Для одного внутрішньовенно введення.

#

Корові

Rp.: Sol. Kalii hypermanganici 1: 1000 - 500,0

D. S. Зовнішньо. Для промивання порожнини рота.

#

Собаці

Rp.: Insulini 10,0

D. S. Підшкірно по 10-20 МО 2-3 рази на протязі доби. [7. 9.-12]]

Похожие статьи




Лікування - Токсикологія сполук ртуті

Предыдущая | Следующая