Клінічні прояви ГСЛТ - Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

Клінічно ГСЛТ характеризується тріадою симптомів - зміною тембру та осиплістю голосу, грубим "гавкаючим" (рідше - "каркаючим") кашлем, утрудненим характерним стенотичним (стридорозним) диханням, задишкою (при фізичному навантаженні чи постійною) інспіраторного або змішаного (при тяжкому перебігу) характеру.

Початок захворювання гострий, часто раптовий, у вечірній час або вночі. Дитина просинається від приступу грубого кашлю, шумного дихання, стає неспокійною. При ГРВІ вірусний круп може розвинутися в різні строки від початку захворювання, а частіше буває першим і єдиним проявом хвороби.

На практиці важливо відрізняти ступінь стенозу гортані від стадії крупу. Ступінь стенозу гортані відображає вираженість дихальної недостатності та ступінь виснаження компенсаторних механізмів, у той час як стадійність розвитку крупу характеризує динаміку розвитку захворювання та притаманна дифтерії гортані (справжнього крупу).

Стеноз 1-го ступеня (компенсований стеноз). Клінічно характеризується усіма ознаками ГСЛТ. При занепокоєнні та фізичному навантаженні відмічається зростання глибини та шумності дихання, з'являється інспіраторна задишка. Може спостерігатися втяжіння яремної, над - і підключичних ямок, особливо при занепокоєнні, гіпертермії та фізичному навантаженні. Клінічні ознаки гіпоксемії відсутні. Компенсаторними зусиллями організму газовий склад крові підтримується на задовільному рівні (рO2 85-95 мм рт. ст.; рСO2 35-40 мм рт. ст.). Тривалість ГСЛТ 1-го ступеня - від декількох годин до 1-2 діб.

Стеноз 2-го ступеня (субкомпенсований стеноз). Посилення усіх клінічних проявів ГСЛТ. Стенотичне дихання гучне, добре чутне на відстані. Задишка інспіраторного характеру відмічається в спокої. Компенсація стенозу дихальних шляхів відбувається за рахунок збільшення роботи дихальних м'язів у 5-10 разів. Відмічається втяжіння податливих місць грудної клітки в спокої, що посилюється при навантаженні (ямки, міжребер'я). Діти зазвичай збуджені, неспокійні, сон порушено. Шкіра бліда, з'являється періоральний ціаноз, що посилюється під час нападу кашлю. Відмічається тахікардія. Показники газового складу артеріальної крові: рO2 помірно знижається, рСO2 у межах верхньої границі норми. Явища стенозу гортані зазвичай тривають більш довгий час - до 3-5 днів. Вони можуть бути постійними чи носити приступопо - дібний характер.

Стеноз 3-го ступеня (декомпенсований стеноз). Характеризується ознаками декомпенсації дихання та недостатності кровообігу, різким посиленням роботи дихальних м'язів, що не запобігає розвитку гіпоксемії, гіпоксії, гіперкапнії. Порушується зовнішнє та тканинне дихання, з'являється змішаний ацидоз. Загальний стан хворого тяжкий. Виражений неспокій, що супроводжується відчуттям страху, змилюється загальмованістю, сонливістю. Голос різко охриплий, тихий, але повної афонії при несправжньому крупі не спостерігається. Кашель, спочатку грубий, гучний, по мірі зростання звуження гортані стає тихим, поверхневим. Задишка відмічається в спокої, носить змішаний характер. Дихання часте, шумне, з різким втяжінням податливих місць грудної клітки, з западанням нижнього кінця грудини. При зростанні стенозування гортані дихання стає аритмічним, з нерівномірною глибиною та парадоксальними екскурсіями грудної клітки та діафрагми. Шумне, глибоке дихання змінюється тихим, поверхневим. Виражені клінічні ознаки гіпоксемії. Аускультативно над легенями вислуховуються спочатку грубі хрипи провідного характеру, потім рівномірне послаблення дихання над усією поверхнею легень. Тони серця приглушені, тахікардія, пульс парадоксальний. Може відмічатися артеріальна гіпотензія. У крові виражені гіпоксемія та гіперкапнія, комбінований ацидоз.

Стеноз 4-го ступеня (асфіксія). Стан дуже тяжкий, розвивається глибока кома, можливі судоми, температура тіла спадає до нормальних або субнормальних цифр. Дихання часте, поверхневе чи аритмічне, з періодичними апное. Тони серця глухі, з'являється брадикардія, а потім асистолія. Окрім обструктивної дихальної недостатності, тяжкість стану визначається наявністю токсикозу, приєднанням ускладнень.

Ускладнення. Найбільш частим ускладненням, що не залежить від ступеня стенозу гортані, є обструктивний бронхіт. Важливу роль у розвитку ускладнень відіграє бактеріальна інфекція. При декомпенсованому стенозі досить часто розвивається гнійний ларинготрахеобронхіт (в 1/3 випадків) і пневмонія. Можливі також бактеріальні отити, синусіти, ангіна, гнійний кон'юнктивіт, менінгіт. Приєднання пневмонії є провідною причиною смерті при вірусному крупі.

Діагноз ГСЛТ ставиться на підставі наявності характерної тріади симптомів (зміна голосу, "гавкаючий" кашель, стенотичне дихання), даних анамнезу, а також інших проявів ГРВІ.

Похожие статьи




Клінічні прояви ГСЛТ - Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

Предыдущая | Следующая