Кістки вільної частини нижньої кінцівки - Кістки нижніх кінцівок

Стегнова кістка (femur, os femoris) - найбільша довга трубчаста кістка в організмі людини (рис.), вона має тіло (діафіз) і два кінці, або наростки (епіфізи). На верхньому, проксимальному наростку розміщена Головка стегнової кістки (caput femoris), що входить в кульшову западину і утворює кульшовий суглоб. На середині головки є Ямка головки стегнової кістки (fovea capitis femoris) - місце прикріплення зв'язки головки стегнової кістки. Довга Шийка стегнової кістки (collum femoris) з'єднує головку з тілом під кутом приблизно 130°.

На межі шийки і тіла помітні два приростки (апофізи), до яких прикріплюються м'язи. Це Великий вертлюг (trochanter major), що розташований вгорі і збоку, І малий вертлюг (trochanter minor), який розміщений позаду і присередньо нижче від краю шийки. На присе - редній поверхні великого вертлюга, з боку шийки стегнової кістки, є Вертлюгова ямка (fossa trochanterica). Попереду між обома вертлюгами проходить Між - вертлюгова лінія (linea intertrochanterica), позаду - Міжвертлюговий гребінь (crista intertrochanterica). Тіло стегнової кістки (corpus femoris), що має циліндричну форму, випукле вперед, дещо скручене навколо поздовжньої осі. Передня і бічна поверхні тіла гладкі, на задній поверхні помітна Шорстка лінія (linea aspera), яка складається з Присередпьої губи і Бічної губи (labium mediale et labium laterale). Ці лінії розходяться догори і донизу, до них прикріплюються м'язи. Зверху губи підходять до великого і малого вертлюгів стегнової кістки. Бічна губа товстіша, зверху вона утворює Сідничну горбистість (tuberositas glutea) - місце прикріплення великого сідничного м'яза. Присередня губа продовжується в шорстку Гребінну лінію (linea pectinea) для прикріплення однойменного м'яза. На нижньому кінці стегнової кістки обидві губи обмежують трикутної форми Підколінну поверхню (faciespoplitea). До горбів, ліній і губ прикріплюються м'язи, що приводять в рух стегно і гомілку.

Нижній, дистальний паросток (епіфіз) стегнової кістки стовщений, він утворює два овальні виростки. Присередній виросток (condylus medialis) більший за розмірами від бічного виростка (condylus lateralis). Виростки позаду розділені глибокою міжвиростко - оою ямкою (fossa intercondylaris). Над ямкою проходить мімсвиросткова лінія (linea intercondylaris), що відділяє її від підколінної поверхні. Попереду суглобові поверхні обох виростків утворюють увігнуту наколінкову noeepxtao (facies patellaris), до якої прилягає наколінок. Над присереднім бічним виростками розміщені відповідно присереЬнхй над виросток (epicondylus medialis) і бічний надвиросток (epicondylus lateralis). Від надвиростків беруть початок м'язи гомілки.

Наколінок (patella) є великою сесамоподїбною кісткою (див. рис.) для сухожилка чотириголового м'яза стегна і має форму заокругленого трикутника. Догори спрямована Основа наколінна (basis patellae), а вниз - Верхівка наколінна (apex patellae). Задня сплощена Суглобова поверхня (facies articularis) зчленовується з наколінковою поверхнею стегнової кістки. Передня поверхня (facies anterior) шорстка, опукла, легко промацується через шкіру.

Стегнова кістка (femur), Наколінок (patella), Праві. А - стегнова кістка, вигляд спереду. Б стегнова кістка, вигляд ззаду. В - наколінок, вигляд спереду. Г - наколінок, вигляд ззаду

Гомілка (crus) має дві довгі трубчасті кістки. Присередньо розташована великогомілкова кістка, збоку - малогомілкова кістка. У кожній з цих кісток розрізняють тіло (діафіз) і два кінці - наростки (епіфізи). Кінці кісток стовщені, верхній (проксимальний) кінець великогомілкової кістки утворює зі стегновою кісткою колінний суглоб. Нижні (дистальні) кінці обох кісток гомілки зчленовуються з надп'ятковою кісткою стопи, утворюючи надп'ятково-гомілковий суглоб. Між кістками є Міжкістковий простір гомілки (spatium interosseum cruris).

Великогомілкова кістка (tibia) - найтовща кістка гомілки (рис.). На проксимальному стовщеному наростку великогомілкової кістки є два виростки: Присередніи виросток (condylus medialis) і Бічний виросток (condylus lateralis), на яких є Верхня суглобова поверхня (facies articularis superior) для зчленування з виростками стегнової кістки. Між присереднього і бічною частинами верхньої суглобової поверхні виростків великогомілкової кістки майже посередині розташоване Міжвиросткове підвищення (eminentia intercondylaris). На цьому підвищенні добре помітні два горбки: Присередніи міжвиростковий горбок (tuberculum intercondylare mediale) і Бічний міжвиростковий горбок (tuberculum intercondylare laterale). Попереду від підвищення розташоване Переднє мЬ/с - виросткове поле (area intercondylaris anterior), а позаду - Заднє міжвиросткове поле (area intercondylaris posterior), що є місцем прикріплення схрещених зв'язок. На бічній поверхні бічного виростка дещо позаду і знизу є Малогомілкова суглобова поверхня (facies articularis fibularis) для зчленування з головкою малогомілкової кістки.

Тіло великогомілкової кістки (corjius tibiae) має тригранну форму з трьома чіткими краями. Передній край (margo anterior) пальпується через шкіру, угорі він потовщений і на ньому виражена Горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae), до якої прикріплюється чотириголовий м'яз стегна. Гострий бічний край обернений до малогомілкової кістки - це Міжкістковий край (margo interosseus). Гірисеред - иій край (margo medialis) дещо заокруглений. На тілі великогомілкової кістки виділяють 3 поверхні. При - середня поверхня (facies medialis) гладка, її можна промацати під шкірою. Бічна поверхня (facies lateralis) і Задня поверхня (facies posterior) вкриті м'язами. На верхній частині задньої поверхні кістки видно шорстку Лінію камбалоподібного м'яза (linea musculi solei), що проходить косо вниз і присередпьо від заднього краю бічного виростка.

Великогомілкова і малогомілкова кістки (tibia et fibula), Праві А (вигляд спереду) Б (вигляд ззаду)

Дистальний паросток великогомілкової кістки розширений, на його бічному краї помітна Малогомілкова вирізка (incisura fibularis) для сполучення з малогомілковою кісткою. Від присередиього боку наростка вниз відходить Присередня кісточка (malleolus medialis), за якою помітна неглибока Кісточкова борозна (sulcus malleolaris) для сухожилка заднього великогомілкового м'яза. На бічній поверхні присередньої кісточки є Суглобова поверхня при - середньої кісточки (facies articularis malleoli medialis), що переходить у Нижню суглобову поверхню (facies articularis inferior) великогомілкової кістки. Ці поверхні разом із суглобовою поверхнею бічної кісточки малогомілкової кістки зчленовуються з суглобовими поверхнями надп'яткової кістки і утворюють надп'ятково-гомілковий суглоб.

Малогомілкова кістка (fibula) тонка (рис.), її проксимальний стовщений наросток утворює Головку малогомілкової кістки (caput fibulae). На головці виділяють Верхівку головки малогомілкової кістки (apex capitis fibulae), а па її присередній поверхні - Суглобову поверхню головки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae) для зчленування з великогомілковою кісткою. Тіло малогомілкової кістки (corpus fibulae) має тригранну форму. На тілі малогомілкової кістки є три краї: Передній край (margo anterior), задній край (margo posterior) і присередній гострий - Міжкістковий край (margo interosseus). Краї обмежують три поверхні: Бічну поверхню (facies lateralis), задню поверхню (facies posterior) і Присередню поверхню (facies medialis).

Дистальний наросток малогомілкової кістки стовщений і утворює Бічну кісточку (malleolus lateralis). На присередній поверхні бічної кісточки міститься Суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis) для зчленування з надп'ятковою кісткою. На задньому краї кісточки видно Ямку бічної кісточки (fossa malleoli lateralis), в якій залягають сухожилки малогомілкових м'язів.

Кістки стопи (ossa pedis) подібно до кісток кисті поділяють на 3 відділи: Заплеснові кістки (ossa tarsi, ossa tarsalia), плеснові кістки (ossa metatarsi; ossa metatarsalia) і Кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges) (рис.).

До Заплеснових кісток (ossa tarsi) належать 7 коротких кісток, що розташовані двома рядами. Задній (проксимальний) ряд має дві великі кістки - надп'яткову і п'яткову. Інші 5 кісток заплесни (човноподібна, кубоподібна і три клиноподібні) утворюють передній (дистальний) ряд заплесни.

Надп'яткова кістка (talus) має Тіло надп'яткової кістки (corpus tali), головку надп'яткової кістки (caput tali) і вузьку частину - Шийку надп'яткової кістки (collum tali). Тіло надп'яткової кістки велике, на його верхній поверхні є Блок надп'яткової кістки (trochlea tali), що має 3 суглобові поверхні. Верхня поверхня (facies superior) зчленовується з нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки. Дві інші суглобові поверхні розташовані з боків блоку: Присередня кісточкова поверхня (facies malleolaris medialis) і дещо більша Бічна кісточкова поверхня (facies malleolaris lateralis). Ці поверхні зчленовуються із суглобовими поверхнями кісточок великогомілкової і малогомілкової кісток.

Позаду від тіла надп'яткової кістки відходить Задній відросток надп'яткової кістки (processus posterior tali), на якому видно Борозну сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi). Борозна розділяє цей відросток на Присередній горбок (tuberculum mediale) і Бічний горбок (tuberculum laterale). На нижній поверхні надп'яткової кістки є 3 суглобові поверхні для зчленування з п'ятковою кісткою: Передня п'яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior), середня п'яткова суглобова поверхня (faciesarticularis calcanea media) і задня п'яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior). Іноді бувають тільки передня і задня п'яткові суглобові поверхні. Між середньою і задньою п'ятковими суглобовими поверхнями проходить Борозна надп'яткової кістки (sulcus tali), до якої прикріплюються зв'язки піднадп'яткового суглоба. Головка надп'яткової кістки спрямована вперед і присередпьо, на ній є заокруглена Човноподібна суглобова поверхня (facies articularis navicularis) для зчленування з човноподібною кісткою.

П'яткова кістка (calcaneus) є найбільшою кісткою стопи, вона розташовується під надп'ятковою кісткою. Позаду тіла п'яткової кістки є великий виступ - П'ятковий горб (tuber calcanei). Зверху на поверхні п'ятковій кістці видно 3 суглобові поверхні, що відповідають п'ятковим суглобовим поверхням надп'яткової кістки. Це Передня надп'яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior), середня надп'яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media) і Задня надп'яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior). Між середньою і задньою суглобовими поверхнями проходить Борозна п'яткової кістки (sulcus calcanei), що разом з відповідною борозною надп'яткової кістки утворюють Пазуху заплесни (sinus tarsi). У пазусі розташована зв'язка, що з'єднує ці дві кістки. Вхід у пазуху добре помітний на бічній поверхні стопи. Із присереднього боку від п'яткової кістки відходить короткий і товстий відросток - Підпора надп'яткової кістки (sustentaculum tali). Під підпорою продовжується з надп'яткової кістки борозна сухожилка довгого м'яза - згинача великого пальця. На бічній поверхні п'яткової кістки є Борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза (sulcus tendinis musculi peronei longi). На передньому кінці п'яткової кістки помітна Кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea) для зчленування з кубоподібною кісткою.

Кістки стопи (ossa pedis), Правої (вигляд зверху). А - п'яткова кістка (Calcaneus), вигляд зверху; Б - надп'яткова кістка (talus), вигляд знизу.

Човноподібна кістка (osnaviculare) розташовується присерсдньо між надп'ятковою кісткою позаду і трьома клиноподібними кістками попереду. Задня увігнута поверхня кістки служить для зчленування з головкою надп'яткової кістки. Передня поверхня човноподібної кістки має 3 суглобові площадки для сполучення з трьома клиноподібними кістками. На ііриссредньому краї кістки виражена Горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis) для прикріплення заднього великогомілкового м'яза. На бічній поверхні човноподібної кістки іноді є суглобова поверхня для зчленування з кубоподібною кісткою.

Три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia) - присередня, проміжна і бічна - розміщені попереду човноподібної кістки. Присередпя клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale) - найбільша, зчленовується з основою І плеснової кістки. Проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium) утворює суглоб з II плесновою кісткою. Вічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale) зчленовується з ІН плесновою кісткою.

Кубоподібна кістка (os cuboideum) розміщена у бічній ділянці стопи між п'ятковою кісткою позаду та IV і V плесновими кістками попереду. У місцях сполучення цих кісток між собою є суглобові поверхні. На присередній поверхні кубоподібної кістки попереду видно суглобову поверхню для бічної клиноподібної кістки, а позаду від неї - поверхню для зчленування з човноподібною кісткою. На нижній, підоіпвовій, поверхні помітна Горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidea), перед якою проходить Борозна сухожилка довгого малогомілкового м 'яза (sulcus tendinis musculi peronei longi).

До Плеснових кісток (ossa metatarsi [I-V]) належать 5 коротких трубчастих кісток. Найкоротшою і найтовстішою з них є І плеснова кістка, а найдовшою - II плеснова кістка. У кожній плесновій кістці виділяють: Тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi), головку плеснової кістки (caput ossis metatarsi) і Основу плеснової кістки (basis ossis metatarsi). Тіла плеснових кісток мають тригранну форму, верхня поверхня опукла. Основи плеснових кісток стовщені, на кожній з них є суглобова поверхня для зчленування із заплесновими кістками. Основа І плеснової кістки утворює суглоб із присередньою клиноподібною кісткою. Основи II і III кісток зчленовуються відповідно з проміжною і бічною клиноподібними кістками, а основи IV і V плеснових кісток - з кубоподібною кісткою. Головка кожної плеснової кістки заокруглена, а на її передній поверхні є суглобова поверхня для зчленування з основою проксимальної фаланги. Головка І плеснової кістки на підошвовій поверхні має дві площадки, до яких прилягають дві сесамоподібиі кістки. На бічній поверхні основи V плеснової кістки виражена Горбистість п 'ятої плеснової кістки (tuberositas ossis metatarsi quinti pV]) для прикріплення короткого малогомілкового м'яза. На нідошвовій поверхні основи І плеснової кістки є Горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [І]), до якої прикріплюється сухожилок довгого малогомілкового м'яза.

Кістки пальців стопи, фаланги (ossa digitorum pedis; phalanges). Стопа людини має п'ять пальців, але вони коротші, ніж пальці кисті. Найтовшим є Перший палець [I], або Великий палець стопи (digitus primus [I]; Hallux). Наступні пальці мають такі назви: Другий палець [II] (digitus secundus [II]), Третій палець [III] (digitus tertius fill)), Четвертий палець [IV] (digitus quartus [IV]), П'ятий палець [V] (digitus quintus [V], Digitus minimus).

Фаланги пальців (phalanges digitorum) представлені короткими трубчастими кістками. Кожний палець, окрім першого, має 3 фаланги: найдовшу Проксимальну (phalanx proximalis), середню (phalanx media) і найкоротшу Кінцеву, або Дистальну (phalanx distalis). Великий палець стопи має дві фаланги - проксимальну і кінцеву. Проксимальний кінець кожної фаланги називається Оаювою фаланги (basis phalangis), а дистальний кінець - Головкою фаланги (caputphalangis). Між кінцями фаланги розташоване Тіло фаланги (corpus phalangis). Тіла проксимальних і середніх фаланг ледь вигнуті в тильний бік. Основа кожної проксимальної фаланги має сплощену суглобову ямку для зчленування з головкою відповідної плеснової кістки. Основа середніх і кінцевих фаланг має блокоподібну суглобову поверхню - Блок фаланги (trochlea phalangis) для зчленування з головкою відповідної фаланги. Дистальний кінець кожної кінцевої фаланги сплощений і має Горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

Похожие статьи




Кістки вільної частини нижньої кінцівки - Кістки нижніх кінцівок

Предыдущая | Следующая