СУТНІСТЬ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ - Основні аспекти імітаційного моделювання

У широкому розумінні імітаційне моделювання -- це процес конструювання моделі реальної системи та експерименти на цій моделі з метою визначення поводження системи або оцінити (в рамках обмежень, зумовлених деяким критерієм чи сукупністю критеріїв) різні стратегії, що забезпечують функціонування цієї системи. А у вузькому розумінні імітаційне моделювання -- це відтворення на ЕОМ реальної виробничої чи організаційної системи. За такого тлумачення термін "імітаційне моделювання" має той самий сенс, що й "машинна імітація" або "машинне моделювання".

Слід підкреслити, що стандартного терміну цього напряму моделювання не існує. В англомовній літературі здебільшого використовуються такі терміни: computer simulation (комп'ютерне моделювання), systems simulation (системне моделювання), digital simulation (цифрове моделювання). У вітчизняній літературі розповсюджені терміни "машинна імітація", "машинне моделювання", "імітаційне моделювання".

Слід також звернути увагу на особливість застосування методу імітаційного моделювання. Щоб застосувати такий метод для досліджень, створюють імітаційну систему, яка містить у собі імітаційну модель, а також внутрішнє і зовнішнє математичне забезпечення. До ЕОМ вводять потрібні вхідні дані і спостерігають зміни показників, які у процесі моделювання можуть аналізуватися й піддаватися статистичній обробці.

Машинну імітацію як числовий машинний метод розв'язання складних задач доцільно застосовувати за таких умов:

    * непридатність або відсутність аналітичних методів розв'язання задач; * цілковита впевненість в успішному створенні імітаційної моделі, яка адекватно описує досліджувану систему (процес), зокрема в тому, що вдасться зібрати всю необхідну інформацію про модельовану систему (процес), забезпечивши вірогідну імітацію на ЕОМ реальних ситуацій (будувати імітаційну модель стохастичних процесів, коли не можна дістати опис потрібних характеристик випадкових величин і подій, -- марний замір); * можливість використати сам процес побудови імітаційної моделі для попереднього дослідження системи, що моделюється, з метою напрацювання рекомендацій щодо поліпшення умов її функціонування.

Відомі два способи побудови динамічних імітаційних моделей на ЕОМ:

    * однорідне градуювання системного (модельного) часу; * неоднорідне градуювання системного часу.

Програму для ЕОМ можна розробити двома способами:

    1) звичайними засобами програмування із застосуванням проблемно-орієнтованих або машинно-орієнтованих мов; 2) з допомогою спеціалізованих мов моделювання.

Похожие статьи




СУТНІСТЬ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ - Основні аспекти імітаційного моделювання

Предыдущая | Следующая