Аналіз фінансового стану підприємства - Дослідження попиту годинників з метою оптимізації номенклатури на прикладі фірми "Годинникар"

В основі методології фінансово-економічного аналізу лежить діалектичний метод, тобто економічні явища, що вивчаються, аналізуються, розглядаються у зв'язку і взаємозалежності, русі і розвитку. Застосування діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств.

По-перше, це системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, який виявляється у комплексному вивченні взаємопов'язаних економічних, організаційних, технічних та інших факторів, у застосуванні системи показників для аналізу. По-друге, це широке використання логічних методів, а саме: дедукції та індукції. Дедукція - такий метод вивчення економічних явищ, коли нові знання про об'єкт здобувають шляхом переходу від загальних фактів до окремих висновків. Індукція - навпаки, такий логічний метод, за якого міркування ведеться від окремих, поодиноких фактів, положень до загальних висновків. Наочним прикладом використання дедуктивного підходу є розв'язання аналітичної задачі, суть якої зводиться до виявлення причин (факторів), що зумовили той чи інший фінансовий результат діяльності підприємства, наприклад прибуток: спочатку визначають суму прибутку, показники його динаміки, відповідність запланованому рівневі тощо, а далі - всі фактори, які забезпечили саме такий кінцевий результат. По-третє, вивчення причин, які спричиняють зміни тих чи інших явищ економічного життя, оскільки всі явища обумовлені причинно-наслідковою залежністю. По-четверте, аналіз передбачає не тільки виявлення напрямків впливу різних причин (факторів) на той чи інший економічний показник, а й надання кожному з цих напрямків конкретної цифрової визначеності і, по можливості, представлення характеру цього впливу у формалізованому вигляді, тобто математично, через певні функції, моделі. І, нарешті, по-п'яте, матеріали фінансово-економічного аналізу повинні вміщувати інформацію, яка була б здатна служити базою для прийняття управлінських рішень, спрямованих на розробку проектних варіантів розвитку підприємства, на підвищення ефективності діяльності за рахунок мобілізації резервів, виявлених аналізом. Серед традиційних статистичних методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється аналітична обробка (головним чином первісна), найпоширеніші такі:

- використання абсолютних і відносних величин; - використання середніх величин; - порівняння; - побудова рядів динаміки; - групування; - балансовий метод; - індексний метод.

Абсолютні величини економічних явищ і процесів - це конкретні числові вирази цих явищ і процесів (обсяг виробництва, сума доходів, витрат, прибутку тощо). Без використання даних про ці величини аналіз найчастіше не може бути повноцінним, проте, на противагу статистиці, де абсолютні величини є основними вимірниками, в аналізі вони служать головним чином для розрахунку відносних і середніх величин. Відносні величини - це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими (процент, питома вага, індекс, темп зростання, прибуток на одну гривню вкладеного капіталу тощо). Тільки відносні величини дають точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища. Середні величини - це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин неможливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, вивчати явища, що змінюються, у динаміці, нівелювати нетипові, випадкові варіанти значень показників (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5 - Аналіз структури скоректованих оборотних активів

Показники	Абсолютні величини	(%) в всієї величини оборотних активів	Зміни
На кін. року	На кін. року	На кін. року	На кін. року	На кін. року	На кін. року	В % к всієї величини оборотних активів
За 2005 р.
ПДВ	127654	9695	17,3	1,7	-117959	-15,7	75
Короткострокова дебіторська заборгованість	89787	214348	12,2	37	124561	24,8	-79,2
Короткострокові фінансові вкладення	0	0	0	0	0	0	0
Грошові кошти	2664	14238	0,4	2,5	11574	2,1	-7,4
Інші оборотні активи	0	0	0	0	0	0	0
Разом оборотних активів	736185	578976	100	100	-157209	0	100
За 2006 р.
Запаси	340695	356307	58,8	36	15612	-22,8	3,8
ПДВ	9695	15834	1,7	1,6	6139	-0,1	1,5
Короткострокова дебіторська заборгованість	214348	465994	37	47,1	251646	10,1	61,3
Короткострокові фінансові вкладення	0	54240	0	5,5	54240	5,5	13,2
Грошові кошти	14238	6335	2,5	0,6	-7903	-1,8	-1,9
Інші оборотні активи	0	90723	0	9,2	90723	9,2	22,1
Разом оборотних активів	578976	989433	100	100	410457	0	100
За 2007 р.
Запаси	356307	368319	36	39,7	12012	3,7	-19,6
ПДВ	15834	14852	1,6	1,6	-982	0	1,6
Короткострокова дебіторська заборгованість	465994	439524	47,1	47,4	-26470	0,3	43,2
Короткострокові фінансові вкладення	54240	1938	5,5	0,2	-52302	-5,3	85,3
Грошові кошти	6335	37869	0,6	4,1	31534	3,4	-51,4
Інші оборотні активи	90723	65610	9,2	7,1	-25113	-2,1	41
Всього оборотних активів	989433	928112	100	100	-61321	0	100

У фінансово-економічному аналізі найчастіше використовуються такі середні величини:

- середня арифметична проста; - середня арифметична зважена; - середня хронологічна;

Порівняння - дуже поширений прийом, який застосовується в аналізі. Саме з нього, звичайно, розпочинається розв'язання багатьох аналітичних задач, саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню. У фінансово-економічному аналізі застосовуються такі порівняння:

- явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (минулі періоди), що приймається за базовий; - даних фактичних (звітних) за аналізований період з плановими (бізнес-плановими); - звітних даних з середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн); - просторові порівняння з даними роботи інших підприємств.

Основна умова ефективності застосування прийому порівняння (і водночас одна з найскладніших задач фінансово-економічного аналізу) -- це досягнення зіставності показників, які характеризують процес, що аналізується. Тільки після того, як з'являється повна впевненість, що показники зіставні між собою за всіма параметрами, можна проводити аналітичні розрахунки, які базуються на порівнянні (таблиця 1.6).

Динамічні порівняння майже завжди потребують перерахунку показників у зіставні ціни за допомогою індексів цін і тарифів.

Побудова рядів динаміки. Для відображення розвитку аналізованого показника у часі (в динаміці) будують ряди динаміки. Вони являють собою хронологічні або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншого економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

Групування - це прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв'язання конкретних аналітичних задач. Таке розділення масиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналізу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об'єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групування набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітичних таблиць жодна більш-менш складна аналітична задача не може бути розв'язана раціонально.

Таблиця 1.6 - Аналітичний баланс

Показники	01.01.2005	01.01.2006	01.01.2007	01.01.2008
Активи
1. Оборотні активи - усього	432 705	545 625	553 332	607 705
У тому числі нематеріальні активи	31	0	3 984	6 983
Основні засоби	392 670	478 899	451 955	483 826
Незавершене будівництво	34 950	40 491	74 659	38 304
Довгострокові фінансові вкладення	2 054	2 091	2 667	63 191
Довгострокова дебіторська заборгованість	3 000	24 144	20 067	15 401
2. Оборотні активи - усього	735 112	575 195	982 010	920 783
У тому числі запаси і витрати	642 661	346 609	455 441	441 452
Дебіторська заборгованість	89 787	214 348	465 994	439 524
Короткострокова фінансові вкладення	0	0	54 240	1 938
Грошові кошти	2 664	14 238	6 335	37 869
РАЗОМ майно	1 167 817	1 120 820	1 535 342	1 528 488
Пасиви
1. Реальний власний капітал	883 465	719 277	716 391	719 366
2. Довгострокові кредити і позики	0	0	62 325	60 288
Короткострокові кредити і позики	88 373	90 629	30 150	165 460
Кредиторська заборгованість	195 979	310 914	726 476	583 374
3. Разом короткострокова заборгованість	284 352	401 543	756 626	748 834
Усього позиковий капітал	284 352	401 543	818 951	809 122
РАЗОМ капітал	1 167 817	1 120 820	1 535 342	1 528 488

Балансовий метод аналізу - це відображення й аналіз кількох (найчастіше двох) груп взаємопов'язаних і взаємно врівноважених економічних показників. У формі балансу підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ресурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурсами (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов'язаних показників. Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі - структурні, в останню чергу - якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які - похідними, які - вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме лімітування впливу всіх інших факторів, крім заміненого

Таблиця 1.7 - Вихідні показники за 2005-2006 р.

Показники	2006	2007	Темп росту показника 2006 до 2005, %	2005	Темп росту показника 2005 до 2004, %
1. Виторг від продажу продукції	986 990,00	1 374 790,00	139,3	514 025,00	192
2. Оплата праці з нарахуваннями	354 760,00	458 184,00	129,2	209 290,00	169,5
3. Матеріальні витрати	334 606,00	487 077,00	145,6	200 599,00	166,8
4. Амортизація	22 540,00	28 468,00	126,3	29 543,00	76,3
5. Середні необоротні активи	939 482,00	957 993,50	102	947 653,00	99,1
6. Середні оборотні активи	806 310,00	976 506,50	121,1	671 152,50	120,1

Таблиця 1.8 - Показники інтенсивності використання ресурсів

Показники	2006	2007
1. Трудомісткість	0,3594363	0,3332756
2. Матеріалоємність	0,3390166	0,3542919
3. Амортизаціємкість	0,0228371	0,0207072
4. Фондоємність	0,9518658	0,6968290
5. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів	0,8169384	0,7102950

Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв'язок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений варіант методу ланцюгових підстановок - метод різниць.

Таблиця 1.9 - Метод ланцюгових підстановок

Показник	Трудомісткість	Материалоємкість	Мортоємкість	Фондоємність	Коефіцієнт закріплення	Коефіцієнт рентабельності активів
Базисне значення - 2006 (БЗ)	0,359436	0,339017	0,022837	0,951866	0,816938	0,1576
Проміжне значення 1 (ПЗ1)	0,333276	0,339017	0,022837	0,951866	0,816938	0,1724
Проміжне значення 2 (ПЗ2)	0,333276	0,354292	0,022837	0,951866	0,816938	0,16372
Проміжне значення 3 (ПЗ3)	0,333276	0,354292	0,020707	0,951866	0,816938	0,16493
Проміжне значення 4 (ПЗ4)	0,333276	0,354292	0,020707	0,696829	0,816938	0,1927
Звітне значення -2006(ОЗ)	0,333276	0,354292	0,020707	0,696829	0,710295	0,2073

Таблиця 1.10 - Метод ланцюгових підстановок, фактори

Показники	Формула розрахунку	Абсолютна. величина	У % до загальної зміни рентабельності активів
1. Зміна рентабельності активів за рахунок зміни трудомісткості	ПЗ1-БЗ	0,0148	29,73
2. Зміна рентабельності активів за рахунок зміни матеріалоємності	ПЗ2-ПЗ1	-0,0086	-17,36
3. Зміна рентабельності активів за рахунок зміни амортизаціємкісті	ПЗ3-ПЗ2	0,0012	2,42
4. Зміна рентабельності активів за рахунок зміни Фондоємкості	ПЗ4 - ПЗ3	0,02779	55,85
5. Зміна рентабельності активів за рахунок зміни оборотності оборотних активів	ОЗ-ПЗ4	0,01461	29,36
6. Загальна зміна рентабельності активів	ОЗ-БЗ	0,0498	100,00

Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисними кількісними параметрами перемножують на абсолютне значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами - на абсолютне значення звітного кількісного.

Таблиця 1.11 - Вплив факторів на характер змін грошових коштів

Вплив факторів	2005	2006	2007
Загальна зміна коштів	11574,0	-7903,0	31534,0
1. Нерозподілений прибуток	-157448,0	923,0	4800,0
2. Необоротні активи	23114,0	-11784,0	-59039,0
3. Оборотні активи	32749,0	-414283,0	97521,0
4. Капітали і резерви	-818,0	-10638,0	3884,0
5. Довгострокові зобов'язання	0,0	62325,0	-2037,0
6. Короткострокові зобов'язання	113977,0	365554,0	-13595,0

Аналіз формування прибутку підприємства - це сума балансового прибутку, зафіксована у бізнес-плані, а саме - у балансі доходів і видатків, тобто фінансовому плані підприємства. Виконання бізнес-планових показників щодо одержання балансового прибутку аналізується за його складовими частинами: прибутку від реалізації основної (товарної) продукції, прибутку від іншої реалізації, прибутків (збитків) від операцій поза реалізацією(з виділенням таких, які не пов'язані з основною діяльністю підприємства.

Для оцінки впливу обігових коштів на фінансовий стан підприємства, побудуємо графік впливу факторів, які найбільш впливові на зміни грошових коштів на грунті отриманих показників (таблиця 1.11).

Отримавши результати фінансового аналізу робимо слідуючи висновки.

Зовнішня ознака банкрутства, що є призупинення поточних платежів, коли підприємство не забезпечує або свідомо не здатне забезпечити виконання вимог кредиторів, відсутня.

Існують ознаки, що вказують на можливе погіршення положення підприємства. Важливу інформацію дає зіставлення даних фінансових звітів фірми з даними за ряд попередніх періодів часу і середніх даних по галузі, а також аналіз бухгалтерського балансу підприємства. Несвоєчасне надання звітності, її низька якість повинні стати приводом для аналізу процесу її складання. Запізнення з наданням звітності можуть свідчити про неефективну роботу фінансових служб підприємства, невдалій побудові інформаційної системи, що збільшує імовірність прийняття неефективних рішень. У нашому випадку звіти подаються вчасно.

Про неблагополуччя у фінансах підприємства можуть говорити зміни в статтях балансу як з боку пасивів, так і з боку активів. Причому для кожної статті балансу існують оптимальні розміри і небезпечним може бути як збільшення, так і зменшення балансових сум, узагалі різка зміна в структурі балансу. Безумовно, негативним є зменшення готівки на поточному рахунку підприємства. Але і різке збільшення також може свідчити про несприятливі тенденції, наприклад, про зниження можливостей росту й ефективності інвестицій.

Тривожним фактором є підвищення відносної частки дебіторської заборгованості в активах підприємства, тобто боргів покупців, старіння дебіторських рахунків. Це значить, що або підприємство проводить нерозумну політику комерційного кредиту стосовно своїх споживачів, або самі споживачі затримують платежі. За зовнішніми змінами статей дебіторської заборгованості може ховатися несприятлива концентрація продажів занадто малому числу покупців, банкрутство клієнтів фірми або невиправданих поступок клієнтам і так далі.

Взагалі необхідно контролювати тенденції до ліквідації підприємства, тобто його здатності виконати поточні зобов'язання.

З боку пасиву балансу сигналом неблагополуччя виступає збільшення заборгованості підприємства своїм постачальникам і кредиторам, старіння кредиторських рахунків, явна заміна дебіторської заборгованості кредиторської, але це збільшення не значне.

Збільшення заборгованості що служить, акціонерам, фінансовим органам повинні бути приводом для занепокоєння про фінансову неспроможність підприємства але цього не відбувається.

Статті рахунків про доходи і прибуток підприємства виглядають оптимістично, відзначається ріст. Зміни накладних витрат і зниження зростання прибутку відповідні росту продажів що не викликає великих занепокоїть. Погано, коли знижуються обсяги продажів, але і підозрілий їхній швидкий ріст. Останнє може означати збільшення боргових зобов'язань, підвищення напруженості з готівкою. Занепокоєння також може викликати збільшення, якщо воно відбувається повільніше.

В цілому показники балансу та звіту про фінансові результати надають підставу стверджувати, що дане підприємство перебуває в задовільному фінансовому становищі. Аналіз структури скоректованих оборотних активів показує значну долю запасів у об'ємі оборотних активів, а вплив самих оборотних активів на зміни найбільш ліквідного активу - грошових коштів, переважає над усі інші. Результати ланцюгового аналізу виділяють найвпливовіші фактори рентабельності активів: показники змін обігових коштів і затрат праці. Грунтуючись на цьому, можна стверджувати що поліпшення ефективності управління обіговими коштами, з точки зору фінансової доцільності, даватиме найбільші позитивні результати.

Аналіз фінансового стану підприємства - Дослідження попиту годинників з метою оптимізації номенклатури на прикладі фірми "Годинникар"

Похожие статьи