Займенник - Морфологічні норми текстів документів

Займенник - це частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники відповідають на ті самі питання, що й: іменник: Хто? що? прикметник: Який? чий? числівник: Скільки?

У словосполученні буває:

    - головним словом: Він хороший, ніхто з присутніх; - залежним словом: Ручка (чия?) моя; приїхати (з ким?) з ним.

У реченні може бути тим самим членом речення, що й іменник, прикметник, числівник.

За лексичним значенням, граматичними ознаками та за морфологічним складом займенники поділяються на дев'ять розрядів: Особові: Я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони; Зворотний: Себе; Питальні: Хто? що? який? чий? котрий? скільки?; відносні: Хто, що, який, чий, котрий, скільки; неозначені: Хтось, щось, будь-хто, будь-що, який-небудь, дещо, абиякий, хтозна-чий; Заперечні: Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки; присвійні: Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній; вказівні: Той, цей, такий, стільки; означальні: Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

Особові займенники вказують на особу якій належить висловлювання (я), або на осіб, до яких вона себе відносить (ми), На одну особу або на певну кількість осіб, до яких звертаються (ти, ви) на особу чи предмет, про яких говорять (він, вона, воно, вони). У зв'язку з цим розрізняють займенники 1-ї, 2-ї, 3-ї особи. Особові займенники мають граматичні значення відмінка й числа, а займенники Він, вона, воно - ще й роду. Особливістю відмінювання особових займенників є те, що вони в непрямих відмінках мають іншу основу, ніж у називному відмінку: Я - мене, він - його, вони - вас.

Форми займенника третьої особи (він, вона, воно, вони) Після прийменників уживаються з приставним Н: До нього, за неї, з них. Орудний відмінок має форму з Н і без прийменника: Ним, нею, ними.[11, с.236]

Зворотний займенник лише один: себе. Особливість його полягає в тому, що він не має називного відмінка. [11. с. 236]

Зворотний займенник Себе Вказує на відношення до суб'єкта дії і виступає в реченні в ролі додатка.

Присвійні займенники вказують на належність:

    - першій особі однини (мій) Або множини (наш); - другій особі однини (твій) Або множини (ваш); - третій особі однини (його, їі) Або множини (їхній); - будь-якій особі (свій).

Присвійні займенники відмінюються подібно до прикметників м'якої групи з основою на Й. [11, с. 239-237]

Так само відмінюються займенники Твій, свій. Займенники Наш, ваш Відмінюються як прикметники твердої групи. Займенник Їхній Відмінюється як прикметник м'якої групи.

Питальні займенники використовуються для вираження запитань про особу чи предмет, їхню ознаку, кількість. Вживаються питальні займенники для утворення питальних речень, а також як допоміжний засіб для встановлення відмінкової форми іменників (хто? що?) Прикметників (який? чий? котрий?), Числівників (скільки?). Займенники Який, котрий Відмінюються як прикметники твердої групи.[11, с. 237]

Відносні займенники звучать так само, як питальні, але вживаються не для вираженні питання, а для зв'язку частин складного речення: Двоє хлопців, Яким прийшла черга, кинулись у човен і зайняли місця на лаві (О. Копиленко). Відмінюються відносні займенники так само, як і питальні.

Заперечні займенники утворюються додаванням префікса Ні- до відносно-питальних: Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки. ЗАперечні займенники відмінюються як і питально-відносні, від яких вони утворені. У займенниках Ніякий, нікотрий Змінюється місце наголосу: Який - ніякий; котрий - нікотрий.

Заперечні займенники з ні пишуться разом. Але коли між ні та займенником вживається прийменник, то пишемо окремо - як три слова: ні з ким, ні перед чим, ні за яких (умов).

У непрямих відмінках займенники Ніхто, ніщо Можуть мати різний наголос - на твірному займеннику або на префіксі. Ці форми мають різне значення: Нічого не сказав (промовчав) - нічого було сказати (не можна було заперечити).

Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів Де- (дехто, деякий), Аби- (абихто, абичий), Будь- (будь-що, будь-який), Хтозна- (хтозна-хто) Або суфіксів -сь (хтось, щось), -небудь (скільки-небудь, чий-небудь).

Неозначені займенники відмінюються так само, як питально-відносні, від яких вони утворені. У неозначених займенниках префікси Будь-, казна-, хтозна- Та суфікс -небудь пишуться через дефіс, а префікси Де-, аби- та постфікс -Сь (-ся-) разом.

Якщо неозначені займенники префіксального творення вживаються з прийменником, то прийменник ставиться після префіксів і все сполучення пишеться як три слова: Аби з чим, дена чому, будь для кого.

До вказівних займенників належать цей, той, такий, стільки.

Займенники Той І Такий Відмінюються так, як прикметники твердої групи, Цей - як прикметник м'якої групи в однині та як прикметник твердої групи - у множині. Займенник Стільки Змінюється лише за відмінками. Так само відмінюються Оцей Та рідковживаний займенник Сей [11. с. 239]

До Означальних належать займенники Сам (самий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожен), інший.

Відмінюються вони подібно до прикметників; Весь - як прикметники м'якої групи, решта - як прикметники твердої групи. [11, с. 239]

Складні займенники відмінюються лише в основній частині:

Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому.

Абиякий, абиякого, абиякому, абияким, аби на якому.

Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому (й де на кім), на декому.

Деякий, деякого, деяким, на деяких (і де на яких).

Котрийсь, котрогось, котромусь, котримсь, на котромусь.

Ніхто, нікого, нікому, ніким, ні на кому.

Ніякий, ніякого, ніякому, ніяким, ні на якому (й ні на якім).

Хто-небудь, кого-небудь, кому-небудь і ким-небудь, на кому-небудь.

Хтось, когось, комусь, кимсь (і кимось), на комусь.

Чийсь, чийогось, чийомусь, чиїмсь (і чиїмось), на чийомусь.

Що-будь, чого-будь, чому-будь, чим-будь, на чому-будь.

Що-небудь, чого-небудь, чому-небудь, чим-небудь, на чому не-будь.

Щось, чогось, чомусь, чимсь (і чимось), на чомусь.

Похожие статьи




Займенник - Морфологічні норми текстів документів

Предыдущая | Следующая