Вступ - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"

Твори з історичного минулого українського народу посідають одне з чільних місць у художній спадщині Марка Вовчка. Імпульсом до їх написання були ідеї Кирило-Мефодіївського товариства, хвиля селянських заворушень, а також уснопоетичні зразки про минуле, зафіксовані у збірниках М. Максимовича ("Украинские песни, изданные М. Максимовичем"), А. Метлинського ("Народные южнорусские песни"), "Записках о Южной Руси" П. Куліша тощо. І, головне, на формування естетичного й, сказати б, героїчного кредо письменниці вирішальний вплив мав Опанас Маркович - постать неординарна, доробок якого залишається недостатньо дослідженим до нашого часу.

У квітні 1859 р. Марко Вовчок виїхала за кордон, де перебувала до лютого 1867 (з 1860 жила в Парижі). У творах, написаних за кордоном, письменниця викривала кріпосницький лад, показувала палке прагнення селян-кріпаків жити на волі, славила боротьбу народних мас проти гнобителів ("Кармелюк"). Показуючи трагедії, що виникали в селянському житті, Марко Вовчок не раз наголошувала, що причиною їх було насилля у різних його формах, наприклад батьків над дітьми, часто викликане добрими намірами. Виною всьому безправний стан селянина-невільника та усталений протягом віків культ речей, жадоба до грошей.

У казках для дітей так само, як і в оповіданнях з кріпосницького побуту, Марко Вовчок орієнтувалася на народну поезію. Творчу розробку фольклорних сюжетів вона поєднує з живими відгуками на сучасність і роздумами про історичну долю знедоленого селянства. Її вільнолюбні казки овіяні героїчною романтикою. В них домінує тема визвольної боротьби, оспівується безсмертя подвигу, здійснене в ім'я народу ("Кармелюк").

Мета: Здійснити характеристику образу народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк".

Завдання: Виявити фольклорну та історичну основу образу Кармелюка та джерела твору; визначити засоби зображення автором народного героя; визначити роль народної пісні у повісті Марка Вовчка.

Методи і прийоми: При написанні роботи був використаний культурно-історичний метод. За допомогою цього методу ми виявили історичні та літературні факти, які послужили джерелами написання твору.

Практичне значення: Результати роботи можуть бути використані у курсах лекцій з історії української літератури та при укладанні підручників, довідкових матеріалів.

Структура: Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 24 сторінки, з яких основний текст складає 21 сторінку.

Похожие статьи




Вступ - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"

Предыдущая | Следующая