Вплив Е. По на формування та встановлення жанру - Художні особливості психологічних новел Е. По
Говорячи про американську літературу XIX століття, не можна не згадати про характерне явище, властиве ранньому етапу розвитку американської новелістики. Значна кількість оповідань того часу мала наслідувальний характер. Зразком слугували оповідання жахів, культивованих деякими європейськими літературними журналами. Розповіді ці - побічний нащадок готичного роману - повні всіляких таємниць, привидів, жахливих фантазій. Але серед них рідко зустрічалися зразки, повністю відповідають жанрової специфіки. Був потрібен геній. Він з'явився в особі Едгара По.
Едгар Аллан По(1809 - 1849) був першим письменником Сполучених Штатів Америки, який не тільки вчився у європейців, але справив на них серйозний вплив. Його називають у числі перших авторів, у творчості яких живе Америка. Ф. М. Достоєвський, перший хто надрукував оповідання Е. По в Росії, в передмові до них написав: "Ось надзвичайно дивний письменник - саме дивний - хоча і з великим талантом. Його твори не можна прямо віднести, як, наприклад, казки Гофмана, до фантастичних, якщо він і фантастичний, то, так би мовити, зовнішнім чином... "якщо у По і є фантастичність, то якась матеріальна... Видно, що він цілком американець, навіть у найфантастичніших своїх творах" [14]. Американська реальність повернулася до По суворою стороною. Син акторів, померлих від сухот, Едгар виріс в багатому домі торговця Аллана, чиє прізвище стало другим його ім'ям. Англійською завжди називають обидва імені письменника - Едгар Аллан По. Торговець, пішовши на зустріч бажанню своєї бездітної дружини, взяв хлопчика в будинок, але не усиновив його. Едгар зростав у багатстві, залишаючись бідним і безправним. Він вважався спадкоємцем багатія, але так ніколи і не отримав спадщини: прийомна мати померла, Аллан одружився знову. Норовливий юнак не бажав рахуватися з волею опікуна.
Згодом він одружується з двоюрідною сестрою, чий образ відображений у багатьох його віршах і оповідях. Едгар По заробляє тим, що служить і друкується в журналах. Тут історично Америка зустрічається з Європою.
Перший свій виданий збірник оповідей Едгар По назвав "Оповідь гротесків та арабесок" (Tales of the Grotesque and Arabesque, 1839 - 1840), куди увійшли "Лігейя", "Вільям Вільсон" і "Падіння дому Ашерів" та ін. Назва твору або низки творів, спрямовує читача й критика, орієнтує їх, дає їм ключ від входу в область, створену творчою фантазією. Оповіді Едгара По - це дійсно гротески і арабески. Гротески і арабески - найменування точне, але більшою мірою воно характеризує, так би мовити, зовнішній вигляд, спосіб, манеру, чому суть. Нерідко літературознавці і критики називають оповіді Едгара По "страшними" та "оповідями таємниць і жахів". Коли Едгар По писав свої розповіді, подібний жанр був а Америці дуже поширений, і він розумів його особливості й кращі його зразки, усвідомлював його популярність і причину успіху в читача.
За своїм вихованням і характером Едгар По був підготовлений до того, щоб стати першим письменником всієї Америки, заговорити мовою, зрозумілою і цікавою для європейців. Як романтик він знав потяг до таємничого. Більше за все він любив розкривати таємниці, що, врешті-решт, і зробило його творцем детектива. Однак, крім аналітичної роботи розуму, По цінував поетичний спосіб наближення до таємниці, вміння силою уяви створити її так наочно і зримо, що фантастичне з уявного перетворювалося в реальне.
Твори, написані По в жанрі детективу, пронизані суцільною лінією логіки, якою керується головний герой. У цих оповіданнях немає й натяку на містику, весь клубок загадок головний герой розмотує методом дедуктивного аналізу подій. До кращих детективних розповідей належать: "Вбивство на вулиці Морг", "Таємниця Марі Роже", "Викрадене лист", "Золотий жук" [12,с. 71]. Едгар По написав низки фантастичних і містичних оповідей. До фантастичним розповідям, безсумнівно, належить твір "Пригоди Артура Гордона Піма", а до числа містичних оповідань - "Лігейя". На відміну від фантастичних авторів, за знаходить чудове в будь-яких ситуаціях. Жах не є необхідним елементом і якщо в кількох його новелах є тема життя після смерті, то вона розглядається з наукової та філософської точки зору ("Магнітне одкровення)[2].
Власні досліди письменника в даній області можуть бути розділені на кілька категорій: науково-популярні ("Сфінкс", "Три неділі на одному тижні"), "технологічні" ("Ганс Пфааль", "Історія з повітряною кулею", "Mellonta Tauta"), сатиричні ("Розмова з мумією", "Тисяча друга казка Шехерезади") та "метафізичні" ("Повість скелястих гір", "Месмеріческое одкровення", "Правда про те, що трапилося з містером Вальдемаром") [1].
Об'єднує їх, мабуть, тільки одне: всі вони так чи інакше прив'язані до якогось наукового відкриття, винаходу, спостереження, цікавого факту. При цьому саме відкриття або винахід лише в окремих випадках стає головним предметом зображення; частіше за все воно тільки привід для роздумів про речі, що лежать в зовсім іншій сфері людського досвіду, засіб зробити правдоподібним неймовірне. Твори Едгара По показали можливість існування наукової фантастики як самостійного виду літератури. По розробив низку прийомів, які потім увійшли в поетику науково-фантастичного жанру і зберігають свою актуальність і сьогодні. У своїй власній творчості По розробив цілу систему прийомів і способів, які сприяли досягненню ефекту достовірності.
Таким чином, новели Е. По мають кілька жанрових різновидів - детективний, науково-фантастичний і психологічна розповідь. В оповіданнях Едгара По багато чого від загальних світоглядних та естетичних принципів романтизму: це й інтенсивне використання контрастів, іронії, різке протиставлення світу мрії й реальності, схильність до фантастики, незвичності сюжетів тощо. Водночас письменник був справжнім революціонером жанру. Він створив у цьому жанрі не так багато - лише 73 оповідання, але кожне з них настільки відрізняється одне від одного сюжетом, настроєм, тональністю, тематикою, що можна стверджувати: творчий доробок По відбиває в мініатюрі весь світовий досвід новелістики XIX ст. Уже на рівні простої класифікації за змістом та формальними ознаками виокремлюється велика кількість груп його оповідань: суто психологічні або такі, в яких психологічний елемент переважає; пародійні й гумористичні; сенсаційні з іронічним присмаком і без нього; пригодницькі; готичні (з похмурою атмосферою й описом жахів); лірико-романтичні (історії про піднесене і трагічне кохання); філософські діалоги; розповіді про подорожі; логічні або детективні; науково-фантастичні (дві останні групи стали підгрунтям нових жанрів, які протягом XX ст. здобули широку популярність у всьому світі).
Похожие статьи
-
Поетика психологічних новел Е. По - Художні особливості психологічних новел Е. По
Основну серцевину прозаїчного здобутку Едгара По складає його новелістика. По завершив справу формування нового жанру, додавши йому якостей, які сьогодні...
-
Історія жанру "новела" За "Літературознавчим словником-довідником"Р. Т. Гром'яка, "новела (від італійського слова novellus - "новітній") - це невеликий...
-
Висновки - Художні особливості психологічних новел Е. По
Під новелою розуміють невелику, насичену подіями розповідь з чіткою фабулою, де вкрай скупо зображується душа героя ("подробиці почуття"). У новелі...
-
Психологічний портрет та інтер'єр у новелістиці - Художні особливості психологічних новел Е. По
Зображуючи різноманітні екстремальні положення і з'ясовуючи реакції героїв на них, Едгар По доторкнувся до таких сфер людської психіки, які вивчаються...
-
Художні засоби нагнітання атмосфери у новелах Е. По - Художні особливості психологічних новел Е. По
Важливим елементом психологічної новели є атмосфера. Нагнітання атмосфери необхідно для того, щоб повністю заволодіти увагою читача: "Головне зав'язати...
-
Вступ - Художні особливості психологічних новел Е. По
Актуальність дослідження. Новела є одним із найпопулярніших епічних жанрів у світовій літературі. До цієї форми прози зверталися Джованні Боккаччо,...
-
Роль творчості Е. А. По в історії розвитку готичної літератури - Своєрідність новелістики Едгара По
Едгар Аллан По написав відносно небагато. Все створене ним у царині поезії та прози можна об'єднати в двох томах: In quarto - вірші, In folio -...
-
"Жах душі" - композиційна основа психологічних новел Едгара По Едгар По органічно вписується в загальну картину літературного життя США. По був першим...
-
Реалістична новела П Меріме мала ряд цікавих композиційних і стилістичних особливостей. Меріме - майстер психологічної новели, у центрі його уваги -...
-
Розквіт драматичної поеми як жанру, в якому органічно поєднуються форми драми та ліро-епічної поеми, на думку багатьох вчених, пов'язаний із перемогою в...
-
У "страшних" оповіданнях Е. По втілив принципи, які викладені у його статті "Філософія творчості: "знайти такі сполучення подій і тону, які в найкращий...
-
Раціоналістичне спрямування романтизму По яскраво виявилося в "логічних" оповіданнях, що започаткували детективний жанр. В оповіданні "Золотий жук"...
-
Художні особливості новелістики В. Ірвінга - Основні риси романтизму як художнього напряму
Вашингтон Ірвінг (3.4.1783-28.11.1859) - оригінальний та найталановитіший романтик - стоїть біля джерел американської національної літератури, як...
-
Вступ - Своєрідність новелістики Едгара По
Актуальність теми. В історію американської літератури Едгар По увійшов як романтичний поет, новеліст і критик. Він є класиком "короткого оповідання" і...
-
Особливості новелістики Натаніеля Готорна - Творчість американського письменника Н. Готорна
Класик американської літератури Натаніель Готорн мав настільки своєрідне світобачення та стиль, що критики твердять про його особливу манеру, вживаючи...
-
Особливості стилю та жанру - Системи персонажів в трагедії Шекспіра
Доба Відродження -- одна з найтрагічніших епох у житті європейської цивілізації. Вона була часом не тільки моральної розпусти, а й правової сваволі і...
-
Едгар Аллан По - представник американського романтизму Едгар По - романтик у найповнішому значенні цього слова. Вся його творчість наскрізь романтична....
-
Висновки - Своєрідність новелістики Едгара По
Едгар По був першим письменником, який вловив у нових тенденціях розвитку американського суспільства загрозу бездуховності, небезпеки, яка йшла поряд з...
-
Дев'ятнадцяте століття характеризується зацікавленістю світової науки та мистецтва психологією та її впливом на взаємодію людини та суспільства,...
-
- Зміна типу розповіді. Романісти, попередники Філдінга, видавали свої твори за документальну літературу і ховалися за маскою свідка, мемуариста, видавця...
-
Події твору відбувалися у Франції XV ст. В центрі оповіді - чужинець, який бачив французьке життя доби Людовіка XI неупередженими, зацікавленими очима....
-
"Тартарен з Тараскона" (фр. Tartarin de Tarascon) -- цикл новел французького письменника Альфонса Доде. Головний герой -- хвалько Тартарен, дія...
-
Під безпосереднім впливом поеми Байрона "Мазепа" з'явилася однойменна поема Віктора Гюго із збірки "Орієнталії" (1829). Більшість строф її першого...
-
Жанрові особливості епохи - Характеристика образів у романі Е. М. Ремарка "Тріумфальна арка"
1920-ті роки - період в літературі Європи і США, який характеризується, як різностороннім осмисленням історико-культурного контексту, так і появою нової...
-
Невідступна увага до жанрів може видатися в наші дні марним витрачанням часу. Кожен знає, що їх було чимало. Моріс Бланшо так писав про одного сучасного...
-
Розвиток жанру байки у творчості Лафонтена
Жан де Лафонтен ( 8 липня 1621, Шато-Тьєррі, Шампань -- 13 квітня 1695, Париж) -- французький поет, байкар, родоначальник нового виду байки у світовій...
-
Найбільш відоме художній твір Шамиссо - повість "Дивовижна історія Петера Шлеміля" (1814). У розповіді про людину, яка втратила свою тінь, автор...
-
Реалізм мистецтво, 1) щоправда життя, втілена специфічними засобами мистецтва. 2) Історично конкретна форма художньої свідомості нової доби,...
-
Результатом подорожі Байрона були його поеми. Починаючи з 1813року, з під пера Байрона одна за одною виходять романтичні поеми, згодом отримали назву...
-
За життя Кольріджа його значення як філософа і вчителя затьмарювали всі інші властивості його таланта, але потомство бачить в ньому головним чином поета,...
-
Своєрідність художнього методу авторки повною мірою проявилася в її єдиному прозовому творі -- романі "Грозовий Перевал". Багато дослідників зайшли в...
-
Кращим твором, де трактується тема мистецтва і митця є роман "Консуело", написаний у середині 40-х років. У романі найповніше знайшли своє виявлення...
-
У німецький літературі, як і в літературах інших країн Західної Європи, романтизм був породженням складних політичних процесів зламу старого феодального...
-
Тема еволюції духу у творчості письменників-романтиків США - Романтизм як явище світової культури
У цьому пункті ми спробуємо поглибити та конкретизувати свої знання про особливості американського романтизму, ми дослідимо основні риси творчості...
-
Висновки - Особливості образу ліричного героя у творчості Байрона
Ліричне забарвлення поезії Байрона, переважання в ній суб'єктивного аспекту - це наслідок нерозривної єдності особистості і творчості поета. Вона...
-
Як прозаїк Борис Грінченко - автор близько півсотні оповідань і нарисів, кількох повістей, зокрема "Серед темної ночі" та "Під тихими вербами". У малій...
-
Романтична поема "Паломництво Чайльд-Гарольда" створювалась Байроном протягом багатьох років. Перша та друга пісні виникли під час середземноморської...
-
Особливості основної ідеї роману - проблеми людяності Часто роман Ремарка "Тріумфальна арка" називають найсумнішим твором ХХ століття. З цим можна...
-
Особливості систем образів у трагедіях - Системи персонажів в трагедії Шекспіра
Для трагедій Шекспіра характерно глибоке проникнення в історичну суть трагічних протиріч свого часу. У драматургії Шекспіра правдиво відбиті...
-
Романтизм як художня течія в літературі і мистецтві почав формуватися у 70-80-ті роки 18 століття (перед романтизм), але як широкий культурний рух став...
Вплив Е. По на формування та встановлення жанру - Художні особливості психологічних новел Е. По