ВИСНОВКИ - Майстерзанг та фастнахтшпіль у творчості Ганса Сакса

Бюргерська література виникла разом із підйомом міст у XV-XVI ст. Вона була посередником між народною літературою та письмовою, полупрофесійною, яка робила в цей час свої перші кроки.

Бюргерська література починалась з переробки фольклорних жанрів, які проходили етап стилізації та переосмислення і обов'язково відтворювали національні нрави та звичаї.

Велика роль цієї літератури у формуванні в національній літературі багатьох жанрів, зокрема у своїй роботі я розглянула майстерзанг та фастнахтшпіль.

Звичайно, що ці жанри мають свою історію та особливості. Засновником майстерзангу прийнято вважати Генріха з Мейсена, який і започаткував першу співочу школу. Щоб стати учнем такої школи доводилось проходити ряд випробувань, які визначали творчі здібності майбутнього майстерзингера. Представники школи дотримувалися суворих правил по відношенню до інших та у виконанны своїх пісень. Темами майстерзингівських пісень переважно були релігійні мотиви.

Майстерзингери також були авторами фастнахтшпілів. У дослідників не має одного певного визначення фастнахшпілю. Це карнавальна, театралізована п'єса, яка по своїй суті нагадує "інсценований шванк". Фастнахтшпілі написані восьмискладовим силабічним розміром (кнітельферсом).

Яскравим майстерзингером та автором фастнахтшпілів був Ганс Сакс. Він вніс свої зміни щодо написання цих жанрів. Він не був строгим по відношенню правил поетики і мелодії пісень: вводив колоритні, життєво правдиві деталі, використовував всю гаму відомих тонів та створював свої. Сакс розширив тематику майстерзангу за рахунок античних, середньовічних та сучасних літературних джерел. На початку творчості він виступив на захист творчих прав поета. На його думку, поет не повинен замикатися в колі релігійних тем; він має право творити пісні на честь благородного мистецтва майстерзангу; лицарям співати про битви та турніри, жінкам - про скромність та честь, селянам - про дари землі, про користь роботи.

Характерними особливостями його майстерзингівських пісень були дидактизм, гумор та народні мотиви. Він яскраво зображував життя звичайних людей різних станів та професій, висміював пороки та глупість, давав влучні поради.

У його персонажів майже відсутні індивідуальні якості. Поетична задача Сакса - показати стереотип людської поведінки, у результаті чого читач повинен прийти до певних критичних висновків.

У своїй роботі я розглянула найвідоміші майстерзингівські пісні та фастнахтшпілі Г. Сакса: "Римлянин и шестеро его сыновей", "Мужик и свиная шкурка", "Празднование масленицы", "Школяр в раю", "Коварный законник", "Извлечение дураков".

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Майстерзанг та фастнахтшпіль у творчості Ганса Сакса

Предыдущая | Следующая