Висновки до першого розділу - Лінгвістичне новаторство поезії Емілі Дікінсон та Уолта Вітмена

Таким чином, віршовані тексти Є. Дікінсона та У. Вітмена давно привертають увагу дослідників, які прагнуть пояснити їх образну самобутність, аналізуючи як мовленнєві одиниці текстів, так і фактори життя та творчості.

Через поки ще недостатню кількість власне лінгвістичних досліджень поезії Е. Дікінсон та У. Вітмена особливе місце займають літературознавчі розвідки творчості авторів (І. О.Кашкін, R. Hagenbьchle, Р. Pettingell, M. Shackford). Загалом такі роботи стосуються аналізу композиційної структури віршів (G. Monteiro, D. Rutledge, M. Shaw), ключової тематики текстів (J. Dean) та основних засобів і прийомів досягнення образності авторського стилю (Д. Д.Інцкірвелі, С. Д.Павличко). Значна частина розвідок виконана у руслі лінгвостилістики (A. Caz?, J. Deppman, C. Hallen, J. Shakespear, С. Hogue). Перші дослідження творчості авторів часто були фрагментарними у зв'язку з недоступністю повного зібрання текстів та неточним відтворенням рукописів у розрізнених на той час публікаціях.

Інтерес науковців до вивчення творчості Е. Дікінсон та У. Вітмена пожвавлюється у ХХ столітті.

У вітчизняній літературознавчій школі вивчення поезії Е. Дікінсон та У. Вітмена починається з появою дисертаційних досліджень С. Д.Павличко, яка аналізує творчість Е. Дікінсон, Р. Емерсона й У. Уїтмена, що досліджують творчість У. Вітмена та Г. В.Чеснокової, де порівнюються творчість Е. Дікінсон та Л. Українки.

На початку ХХІ століття найбільш плідні результати наукових досліджень стають можливими завдяки поєднанню досягнень і методик різних наук. Залучення здобутків когнітивної науки та психології до лінгвістичних вчень сприяло глибшому розумінню взаємозв'язку процесів мислення та вербалізації думок. Для дослідження віршованих текстів перспективною вбачається інтеграція напрацювань таких філологічних дисциплін, як лінгвостилістика (О. М.Мороховський, О. П.Воробйова, І. В.Арнольд, І. Р.Гальперін, К. А.Долінін), когнітивна лінгвістика (Дж. Лакофф, М. Тернер, Ж. Фоконьє, С. А.Жаботинська), когнітивна поетика (Р. Цур, П. Стоквелл, М. Фрімен, О. П.Воробйова, Л. І.Бєлєхова) та літературознавство (М. М.Бахтін). Такий міждисциплінарний підхід до вивчення специфіки поетичних текстів і поетики Е. Дікінсон та У. Вітмена.

Похожие статьи




Висновки до першого розділу - Лінгвістичне новаторство поезії Емілі Дікінсон та Уолта Вітмена

Предыдущая | Следующая