В. Ірвінг як талановитий зачинатель романтизму в США - Виявлення своєрідності романтичного світосприйняття В. Ірвінга на основі аналізу його творів

Умовною датою народження літературного напряму романтизму слід вважати 1808, коли вийшов у світ альманах Ірвінга "Сальмагунді", написаний у співавторстві з Поледінгом.

Вашингтон Ірвінг - оригінальний і талановитий романтик - стоїть у витоків американської національної літератури як новеліст-гуморист, творець героїчно-комічної і сатиричної хроніки, автор книг-подорожей, тонкий стиліст, чудовий пейзажист [4].

Вже у своїй першій книзі "Сальмагунді", Ірвінг дає дотепну сатиру на політичні звичаї Америки. Тут він явно наслідує приклад Монтеск'є "Перські листи" та відправляє в Америку араба Мустафу, який у своїх листах до співвітчизника ділиться своїми враженнями про Новий Світ.

Вустами Мустафи Ірвінг називає американські вибори "ляльковою комедією", викриває демагогію американських політиків. У цьому гумористичному творі були помічені характерні риси романтизму - висміювання влади золота[6, 30].

Слідом за цим твором було самостійне - "Історія Нью-Йорка" (1809). Тут розповідь ведеться від імені якогось Дідріха Нікерброкера. Ірвінг представляє гумористичну хроніку старого Нью-Йорка епохи голландських поселенців, але за необразливої літописом життя губернаторів і їх підданих проглядається критичне начало. Спостерігається гротескність Рабле в "Гаргантюа і Пантагрюель" у сценах, коли голландці п'ють, їдять, курять, а один з губернаторів випарувався в димі власної трубки. Ірвінг поєднує фантастичний початок з реалістичним, перехід повсякденного в чарівне - ця неодмінна риса Ірвінга-новеліста буде спостерігатися і надалі [4].

Історичні теми і образи часто потрібні романтикам для пробудження асоціацій з сучасністю. Цікавим з цього погляду є твір "Дольф

Хейлігер ". Ірвінг видає його за манускрипт, знайдений у паперах згаданого вище Дідріха Нікербокер, який був пристрасним дослідником та любителем старовини. Нікербокер, за задумом Ірвінга був "справжнім", тобто романтичним, істориком. Його цікавили легенди, в яких розкривалися звичаї, вірування, інтереси, спосіб життя і образ мислителів минулих поколінь. У цих творах минуле представлено автором як дзеркало сьогодення, об'єктивно відображає реальність як негативний фон, а герой - носій позитивного [7, 238].

Отже, на початку свого творчого шляху Ірвінг виступає як політичний сатирик, його перші твори мають гротесковий характер. Проте сатиричні тенденції не стали провідними у творчості Ірвінга.

Він протиставляє їх тісними сторонами дійсності: життю в тихих куточках Нью-Йорка, і відтворює легенди та історії, почуті в цих куточках. Такими є його знамениті новели "Ріп Ван Вінкль" (Rip Van Vinkle), "Легенда сонної долини" (The legend of sleepy hollow), "Вдова і її син" (The widow &; her son), з "Книги ескізів" (The sketch book, 1819) [15]. Вона складається з тридцяти однієї новели, найбільший інтерес з яких представляє "Ріп Ван Вінкль".

Головний герой Ріп - людина проста і добродушна. Найбільше він не любив працювати, а жив займаючись рибальством або прогулюючись лісом. За лінощі його постійно сварила дружина. Одного разу у лісі герой зустрівся з гномами, які грали у кеглі (національний колорит). Ті пригостили його напоєм - голландською горілкою (національний колорит). Ріп заснув і прокинувся аж через двадцять років. Навколо все стало зовсім іншим: померла дружина, відбулося багато змін у суспільному житті та характері людей, але він такий же нікчемний, ледачий обідранець.

Однак не лише Ріп став об'єктом авторської іронії. Його повернення дало можливість письменнику порівняти "старі" і "нові" часи. І автор довів, що всі зміни - навряд чи до кращого.

Але це не критика, це іронія на "метушливих", "діловитих" співгромадян. Ясно видно антибуржуазне ставлення письменника до дійсності. Ще одна цікава особливість творів Ірвінга - це те, як він підносить таємниче як щось природне (це явище ми можемо спостерігати у всіх вищеописаних творах). [16]

Слідом за "Книгою ескізів" виходить "Брейсбрідж Холл" (Bracebridhe Hall, 1822) (найбільш відомі розповіді "Аннет Деларбр" (Annet Delarbre), "Повний джентльмен" (The stout gentelmen)). У всіх цих новелах Ірвінг зумів відобразити істотні сторони американського життя, провідні тенденції. Такими є і новели із збірки "Оповідання мандрівника" (Tales of traveler, 1824).

Новела "Диявол і Том Вокер" (The Devil &; Tom Woker) має явно романтичне обрамлення - її початок і кінець фантастичні, нереальні.

Спочатку новела Ірвінга розповідає про походження багатства Тома Уокера, який продав свою душу дияволу і отримав скарб. Наприкінці настільки ж фантастична загибель Уокера, якого відніс в пекло диявол. Однак новел на американському матеріалі у Ірвінга небагато, значну частину його літературної спадщини складають твори, які відносять нас в

Англію, Італію, Іспанію. Він пише "Життя і подорож Христофора Колумба" (The live &; voyages of Christopher Columbus, 1828). Ця книга була визнана тріумфом літературної майстерності Ірвінга. Ірвінг починає досліджувати старовинні хроніки. Як результат виходять у світ "Завоювання Гранади" (Achronicle of the conquest of Granada, 1829), "Легенди часу підкорення Іспанії "(The legends of the conquest of Spain, 1835) [13, 286-287].

Взагалі, для романтиків першорядне значення має жанр подорожі, який відкриває культурний та національний образ Америки, стверджує ідею пошуку нових земель. Структура багатьох романтичних новел, повістей та оповідань Ірвінга грунтується на пригодах, що відбуваються у час подорожей. Ірвінг поетизував завзятість і відвагу шукачів нових земель. І в 1826 році, будучи членом американської дипломатичної місії Ірвінг був направлений до Іспанії. Він оселився в Мадриді з величезною радістю, його вабило героїчне минуле країн, можливість попрацювати в іспанських архівах [18].

Незабутнє враження залишила поїздка до Гранади і перебування в старовинній фортеці - палаці Мавританії XIII-XIV століть Альгамбра. Ірвінг мав намір оглянути Альгамбру за п'ять днів, а прожив в ній чотири місяці. З'являється "Альгамбра" (The Alhambra or the New Sketch Book, 1832), що складається з тридцяти однієї новели, кожна з яких представляє собою замальовку або новелу. Саме цей твір поклав початок американській новелістиці.

Саме завдяки Ірвінгу та Едгару По жанр новели став одним інайбільш розроблених жанрів американської літератури [11, 346].

Ірвінг виступив як співець молодої Америки, її безмежних просторів, він є представником нативізму в романтичній літературі США. Всім, хто знайомий з творчістю Ірвінга пам'ятні його чудові пейзажі: узбережжя Гудзона, стародавній Манхеттен ( "Ріп Ван Вінкль"), картини життя голландських поселень з "Історії Нью-Йорка" - це свого роду романтичний протест проти капіталістичної Америки, Ірвінг протиставляє капіталістичній цивілізації життя індіанців і тубільців [1, 81].

В історію світової літератури В. Ірвінг увійшов як родоначальник американської новелістики з притаманними їй характерними рисами: гострота сюжету, заінтригованість, поєднання серйозного і комічного, романтичної іронії і чітко вираженого раціоналістичного початку.

Своєрідність новелістики прозаїка визначена такими особливостями:

    - сюжетність поєднана з докладними повільними описами характерів персонажів, їхньої зовнішності, місця дії, авторськими міркуваннями; - динамізм розгортання подій розпочинався десь із середини оповіді, а експозиція з безліччю мальовничих подробиць часто розтягнута майже на половину всього твору; - деталі й подробиці життя, побуту змальовані цілком реалістично, а описи природи - часто яскраво романтично; - порушення звичного плину життя подіями і постатями фантастичними, казковими, чому автор давав логічне пояснення; - поєднання елементів давньої європейської і молодої національної культур; - схильність до іронії, гіперболи, гумору й лірично-ностальгічних настроїв.[23]

Похожие статьи




В. Ірвінг як талановитий зачинатель романтизму в США - Виявлення своєрідності романтичного світосприйняття В. Ірвінга на основі аналізу його творів

Предыдущая | Следующая