Трансформація майстерзангу та фастнахтшпіля в творчості Ганса Сакса - Майстерзанг та фастнахтшпіль у творчості Ганса Сакса

Ганс Сакс жив в період розквіту майстерзангу, і першими його творами були майстерзингівські пісні і римовані повчання. За своє життя він написав шістнадцять томів майстерзингівських пісен та створив тринадцять нових тонів. Сакс використовує майстерзанг пізнього середньовіччя по-новому, намагається вдихнути в нього реалістичний вміст і моралізаторські тенденції, звернувшись до життєвої мудрості. Ще в 1515 р. Сакс виступає в захист творчих прав поета, зокрема прав на розширення тематики майстерзингівських пісень ("Відмінне повчання, про що повинен співати співець"), він надав їм світського змісту, поряд з релігійним; ослабив регламентацію вимог до форми (допускаючи зміну мелодії від строфи до строфи, більш вільна побудова вірша). Його пісні не просто перевершували талантом твори його побратимів по школі, вони внесли зовсім новий зміст у бюргерську літературу.

Якщо до Ганса Сакса майстерзингери переповідали в своїх піснях освячені авторитетом релігії епізоди з Старого та Нового завітів, Сакс вважав можливим використання творів язичницьких античних письменників. Будучи скромним ремісником, він проявляв дивовижну широту інтересів та велику жагу до знань, відрізнявся рідкою начитаністю і тонкою спостережливістю, яка відчутна у його піснях.

Замкнуту творчість майстерзангу Сакс збагатив актуальним реалістичним матеріалом і цим зближував його з народною творчістю. Він відверто жалів бідних та пригнічених і бажав, щоб великі вельможі та багачі не зачіпали простий трудовий люд. Ганс Сакс виступав за працелюбність та чесність, за дружню сім'ю. Домашній очаг був для нього емблемою благополуччя, ідеалом стійкості земних зв'язків.

У своїх піснях він зображає світ речей, які його оточують і поєднує ці речі з прославленням людської праці, а Сакс, як ніхто інший, вмів цінувати працю та вбачав у ній основу земного буття. Ідеалом для Г. Сакса завжди залишався чесний і добропорядний трудівник, справжній майстер своєї справи, відкритий і добрий, що неодмінно прагнув нових і нових знань, усе більшого вдосконалення своєї майстерності.

Корисна праця, знання, майстерно зроблені речі були для Г. Сакса джерелом поетичного натхнення, темами його численних художніх творів. Набуваючи знань шляхом посиленої і постійної самоосвіти, Г. Сакс ділився ними з читачами, справедливо вважаючи, що головною метою народної літератури є виховання високих морально-етичних уявлень, прилучення до нових знань, зокрема, до любові, до праці.

У фастнахтшпілі Сакс зумів пом'якшити грубість жартів своїх попередників. Його тонкий та людяний гумор разом з сатирою роблять його масляничні ігри цікавішими. У своїх кращих фастнахтшпілях Ганс Сакс досяг справжньої високої майстерності, перетворивши традиційний послідовний ряд діалогів у справжнє драматичне мистецтво. "Широко используя приемы площадного комизма с его потасовками, перебранками и соленими словечками, восходящие к традициям нюрнбергского фастнахтшпиля XV в., Г. Сакс не упускает из виду назидательных целей, пересыпает речь персонажей поучительными сентенциями и предостережениями, подчас прямо обращенными к зрителю" [4, т.3, с. 199].

Г. Сакс у своїх фастнахтшпілях з обуренням говорив про лицемірство, жадібність та аморальність католицького духівництва, слідом за Брантом і Гуттеном неодноразово різко засуджував користолюбство й скнарість купців і лихварів, дошкульно висміював усіляких дармоїдів та нероб.

Якщо у XV ст. виконавці фарсів не користувалися ніякими кулісами, то при житті Сакс з'явилася вже стійка сцена, а сам поет керував постановками своїх майстерзингівських пісень та фастнахтшпілів.

До вищевикладеного матеріалу можна зробити наступний висновок, що майстерзанг - особливий жанр бюргерської літератури, який створювали звичайні ремісники різних професій. Щоб стати майстерзингером та навчатися у співочій школі, потрібно було пройти ряд склад випробувань. Майстерзингівські пісні регламентувалися суворими правилами та обмежувалися, переважно, релігійною тематикою.

Майстерзингери також виступали авторами фастнахтшпілів - веселих, розважальних п'єс, які були пов'язані з народними обрядами.

Найвідомим автором майстерзингівських пісень та фастнахтшпілів був Ганс Сакс, який вніс певні зміни до цих жанрів, зробивши їх більш цікавішими та придатними для читача.

Похожие статьи




Трансформація майстерзангу та фастнахтшпіля в творчості Ганса Сакса - Майстерзанг та фастнахтшпіль у творчості Ганса Сакса

Предыдущая | Следующая